Екопсихологія/Головні принципи викладання психічної саморегуляції дітям та підліткам (лекція)

Головні принципи викладання психічної саморегуляції дітям та підліткам
(лекція)*

Накопичений досвід різноманітних форм викладання психічної саморегуляції дітям та підліткам дозволяє сформулювати наступні рекомендації:

1. Спрямована етична робота, яка обов’язково проводиться викладачем на тлі навчання психічній саморегуляції, мусить закладати в учнів основи моралі.

2. Можливі варіанти комплектування груп як лише з дітей або підлітків, так і спільно з батьками. В останньому випадку програма будується в розрахунку на молодших, але батьки охоче беруть участь у таких заняттях. Одним з плюсів другого варіанту роботи є поява спільних інтересів у сім’ї і подолання її роз’єднаності.

3. Без особливих медичних показань не варто проводити з дітьми і підлітками вправи з чакрами та меридіанами (за винятком найпростіших вправ з анахатою). Причина у тому, що ці вправи несумісні з вживанням алкоголю під час і після курсу занять. Причому не можна поручитися, що діти та підлітки, які зараз займаються, будуть виконувати це правило у наступні роки.

4. Акцент у роботі належить робити не на отриманні високих результатів, а саме на розширенні світогляду, на широкому інформуванні учнів — щоб допомогти їм у виборі життєвого шляху, коли вони подорослішають. Збагачуйте заняття естетикою та спортом. Можна досягнути їх хореографією, музикою, фотографією, живописом, туризмом, загартуванням, екологією, літературознавством, філософією — залежно від компетентності викладача.

Або ж можна — з іншого боку — збагатити уроки різноманітних спеціалізованих гуртків елементами психічної саморегуляції.

5. Не варто навчати шавасані дітей до 12-річного віку.

Виняток з цього правила може допускатися лише за медичними показаннями; проводити такі заняття має спеціаліст-лікар.

Причина в тому, що у деяких дітей помітний затруднений вихід із глибоких релаксацій.

6. Можливе використання вправ з чакрами та меридіанами — спеціально підготовлених лікарями — для лікування деяких дитячих неврологічних і психічних захворювань.

Особливо це є ефективним при кореляції порушень соціалізації.

7. Найлегше діти і підлітки освоюють вправи з образними уявленнями. Важче їм зазвичай дається оволодіння концентрацією уваги. Разом з тим, саме останнє особливо важливе для підвищення успішності в школі.

Значну допомогу щодо цього надасть виключення з їхнього раціону «убійної» (приготовленої з тіл убитих тварин) їжі з одночасним підвищенням кількості білків молочно-яєчного походження.

Ця ж рекомендація буде корисною у всіх відношеннях і всім без винятку людям.

8. Цікавий позитивний ефект дає присутність (але не участь на рівних правах) дітей на заміських заняттях груп, де навчаються їхні батьки.

За ненав’язливого до них ставлення у дітей включається важливий механізм навчання — наслідування. Вони навчаються бережливому ставленню до природи, у тому числі, до будь-яких проявів життя, засвоюють навички життя в наметі, розведення вогнища і приготування на ньому їжі, привчаються до дисципліни (ранні підйоми вранці, зарядка, ранкове купання і т.д.), навчаються бачити красу природи і співналаштовуватися з нею, легко засвоюють загартувальні процедури. Наприклад, вони самі наполягають на участі в «моржуванні» разом з дорослими.

Що стосується «моржування» для дітей — зазначимо наступне. Ця загартовуюча процедура дозволяє розширити діапазон температурного комфорту для організму, що росте, на все життя, загартувати його. Проте його використання має проводитися обов’язково за виконання наступних умов:

1. Повна добровільність з боку дитини, виключаючи навіть умовляння: дитина сама краще всіх знає, коли її організм готовий до цього.

2. Сприятливе емоційне налаштування з боку всіх присутніх дорослих.

3. Недопущення спроб лікування за допомогою «моржування» (як й іншими холодовими процедурами) ослаблених тривалими хворобами дітей.

«Моржування» ефективне у лікуванні деяких локальних хворобливих процесів у тих дітей, котрі на даний момент в цілому «дихають здоров’ям». При цьому лікувальним механізмом є біоенергетичний стрес — у відповідь на «холодовий удар». Проте в ослабленого тривалою хворобою організму не виявляється того енергопотенціалу, який забезпечив би вмикання вказаного енергопроцесу.

У таких випадках бувають ефективними, навпаки, гарячі ванни, лазня, сауна [31].