Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Екопсихологія/2. Що потрібно розуміти під словом Бог

2. Що потрібно розуміти під словом Бог

2:1. Насамперед, належить прийняти те, що вселенський простір багатовимірний реально (а не лише математично).

Його мірності (еони, локи) пізнавані розвиненою свідомістю людини. Такий розвиток свідомості досягається правильно поставленою духовною роботою, одним з компонентів якої є багатоступенева медитативна практика.

2:2. Є мірності й пекла, і раю, і «сховища будівельного матеріалу» для формування матерії й майбутніх душ, є Обитель Творця.

2:3. Так історично склалося, що навіть саме слово Бог виявилося таким, що має не одне, а більше значень; і люди в них плутаються.

2:4. Головне значення цього слова — Творець, Одвічна Вселенська Свідомість, що існує в першопочатковій просторовій мірності. Ця Свідомість є найвитонченішою з усіх вселенських енергетичних станів — якщо Її становище розглядати за шкалою витонченості-грубості.

(На протилежному кінці цієї шкали знаходяться істоти пекла: стани, в яких вони перебувають, є найгрубішими — з позицій оцінювання їхнього стійкого емоційного статусу).

2:5. Друге значення слова Бог включає Творця разом з усім його багатовимірним Творінням, породженим Ним, що лежить на Ньому як на фундаменті, не існувати без Нього або у відриві від Нього. У цьому значенні Бог є Абсолютно Все (Абсолют) — Все, окрім лише пекла з його мешканцями. (За визначенням Ісуса Христа, пекло є «темрявою зовнішньою» — зовнішньою стосовно Бога-Абсолюту).

2:6. В поняття Бог входить також Прояв Творця у Творінні, що називається Святим Духом (Брахманом).

Святий Дух проявляється для втілених людей найчастіше у вигляді Божественних Учителів, які виходять з Обителі Творця.

Вони можуть, зокрема, ущільнювати власну енергію Свідомості аж до відчутного, іноді — навіть цілком видимого нашим звичайним зором стану.

2:7. Прояв Божественного Вчителя на Землі за допомогою Його втілення в людському тілі називається Месією, Христом, Аватаром.

Він, як і Святий Дух, є Невід’ємною Частиною Творця (Одвічної Свідомості).

2:8. Твердження, що Бог — саме один — є істинним. Усі, Які мешкають в Обителі Творця, є взаємозлитими складовими Частинами Єдиної Одвічної Свідомості.

Критерій розпізнавання тут полягає у тому, що їхньою Обителлю є саме одвічна просторова мірність; із неї кожен з них виходить у світ Творіння лише частиною Себе, залишаючись єдиносутнісним стосовно Творця.

2:9. Всі конкретні індивідуальні прояви в межах Творіння (предмети, тіла, включаючи наші, плюс також усі втілені і невтілені душі, крім пекельних) — всі вони мають сприйматися як клітини безмежного багатовимірного Вселенського Організму Бога в аспекті Абсолюту.

2:10. Суть усіх процесів, що відбуваються у Всесвіті, є Еволюція Вселенської Божественної Свідомості — Еволюція Абсолюту.

2:11. У поняття Бог не можуть входити міфологічні, вигадані персонажі народного фольклору (послідовники такого роду наївних і неістинних за своєю суттю уявлень називаються «язичниками», тобто, послідовниками «народних» примітивних вірувань).

Наївні й неістинні також намагання представити Бога у вигляді невидимої літаючої істоти, яка має подобу і розміри людського тіла.

Бога також не можна описувати як «інформацію», «інформаційне поле», «сукупний людський розум» та у вигляді подібних цим поверхових і некомпетентних визначень.

Пізнання Його не має нічого спільного з інопланетянами, «астральними польотами», спіритизмом, магічними обрядами й астрологічними фантазіями.

Уявлення Бога у вигляді злобивого чудовиська, що карає людей за гріхи, є дуже яскравим викривленням, що відгороджує людей від любові до Бога і від просування по духовному Шляху.

Схоже на це, дуже грубе викривлення в релігії, є виставляння в центр уваги образу диявола та інших страхітливих факторів.

Культивування містичного страху — замість творящої Любові — є головною причиною духовної деградації і розвитку масової психопатології серед адептів таких форм псевдорелігії.

2:12. Отже, в поняття Бог входять:

— Творець, що називається Богом-Отцем, Одвічною Свідомістю, Аллахом, Ішварою, Дао та іншими синонімами з інших мов та напрямків релігії,

— Абсолют,

— невтілені (Їх — дуже багато) і втілені Божественні Вчителі, що виходять з Обителі Творця.

Саме у цьому суть істинного — монотеїстичного — розуміння суті Бога.

2:13. Творець — із своєї Обителі — творить «острівці» матерії в різних частинах безмежного простору Всесвіту; потім — коли необхідність у якомусь із них або у цілій їхній групі відпадає — Він їх дематеріалізує.

Смисл усього цього полягає у тому, щоб створювати умови для втілення на матеріальні субстрати усе нових душ, де останні отримують можливість розвиватися.

Розвинувши себе до Божественності, ці душі вливаються в Творця, збагачуючи Його собою.

2:14. Втілення у світі матерії, необхідної для розвитку душ, оскільки саме у фізичних тілах відбувається утворення енергії, яка спрямовується на зростання «згустків» індивідуальних свідомостей. Вихідним матеріалом для отримання такої енергії є, насамперед, матеріальна їжа — та сама, яку ми споживаємо.

При цьому не всяка матеріальна їжа забезпечує надходження до організму найсприятливіших для правильного росту душі енергій: сприятливими якостями наділена саме «безубійна» дієта, тобто, без продуктів, виготовлених з тіл убитих тварин.

«Убійне» харчування, що не відповідає високим етичними нормам, і призводить, у тім числі, до підселення душ тварин, які загинули, в тіла тих людей, які їх вбили або з’їли їхні плоті. Такі підселення (що називаються «одержимостями») викликають різноманітні психічні та соматичні захворювання, у тім числі й рак.*

Природною їжею для людей є різноманітні їстівні рослини, молоко домашніх тварин та вироби з нього, а також пташині яйця.

2:15. Еволюція кожної індивідуальної душі починається з формування її зачатка на мінеральній основі, потім відбуваються багаточисленні втілення в тіла спочатку маленьких, а потім більших рослин, згодом – у тваринні тіла по наростаючій величині і видовій ускладненості, а далі — у тіла людей.

Кожен із нас, людей, колись був різними рослинами і тваринами.

А тепер у тілах рослин і тварин нам належить відчути душі, які підростають. Нам необхідно навчитися поважати їхні життя і всіляко уникати, аби не завдавати їм мимовільної шкоди.

«Безубійність» способу життя стосовно людей і тварин, а також відмова від мимовільного (такого, що не викликаний необхідністю) завдання шкоди рослинам — це має бути нормою життя кожної людини.*

2:16. Бог в аспекті Творця — і це є Істиною, яка реально сприймається розвиненою людською свідомістю — може бути змальований як Океан Блаженного і Найніжнішого Найвитонченішого Світла-Свідомості.

Людина має прагнути пізнати Його, їй належить учитися любити Його, щоб стати закоханою в Нього — і це буде передумовою для того, аби осягнути Його Суть і злитися з Ним. Індивідуальна душа — в результаті своєї особистої еволюції — мусить влитися у Вселенську Душу Творця, що є Основною Частиною Абсолюту.