Екопсихологія/«Моржування» «Моржування»Одним з прекрасних методів не тільки загартування (у загальноприйнятому значенні), але і підвищення енергетичної потужності організму є «моржування», тобто, купання у крижаній воді. Було підраховано, що частота застудних захворювань під час «моржування» знижується в 60 (!) разів, незастудних — в 30 разів. «Моржування» як лікувальний прийом виліковує від багатьох хвороб, включаючи радикуліти, гіпертонію, гіпотонію, туберкульоз легень, цукровий діабет, хронічні шлунково-кишкові захворювання, запальні явища у статевих органах, порушення менструальних циклів, шкіряні захворювання тощо. [23,29] Починати купатися у холодній воді не обов’язково з осені, як іноді вважають: цим можна зайнятися хоч у найсильніші морози. Але перед початком бажано освоїти розглянуті прийоми психічної саморегуляції. У такому випадку «моржування» сприятиме закріпленню навичок перебування в найтонших психічних станах. При цьому вихід на мороз у роздягненому вигляді і занурення у крижану воду стає не лише вольовим актом, але і дозованим, керованим експериментом над собою по збереженню найтонших станів в умовно несприятливому зовнішньому середовищі. Корисно при цьому максимально розтотожнитися з відчуттями тіла і лише спостерігати за ним з глибини тонких планів оточуючого простору. За «холодного удару» організм відповідає енергетичним стресом, який може супроводжуватися позитивним чи негативним емоційним забарвленням — залежно від першопочаткового налаштування і від здатності до психічної саморегуляції. Енергетична система організму різко підвищує свою активність. Запускається інтенсивне теплоутворення. Психічне налаштування і розтотожнення з відчуттями тіла дозволяють не відчувати холод у повітрі та воді навіть за сильного морозу. Після перебування у крижаній воді холод деякий час також не відчувається, а за несильного морозу навіть настає відчуття лихоманки за рахунок триваючого випрацювання організмом великої кількості тепла. Але через 10-20 хвилин настає виснаження ресурсів організму і з’являються озноб і тремтіння. У міру тренування інтенсивність таких проявів знижується. Зігріватися в такі моменти можна з допомогою активного руху, у теплому приміщенні, біля вогнища. Ось ці стреси і спустошення енергетичної системи організму тренують її, підвищуючи мобільність і нарощуючи її енергоємність. Купатися потрібно обов’язково з головою. Увійшовши у воду, потрібно зразу зануритися повністю, потім почекати, поки заспокоїться дихання, а тоді знову занурити голову із затримкою дихання. Саме в цей час можна спостерігати, як з тіла вилітають згустки темних енергій, що веде до зцілення. Одним з найвідоміших популяризаторів холодового загартування у нашій країні був Порфирій Корнійович Іванов, який на прикладі свого життя довів можливість гармонійного злиття з природою у всіх його проявах. Навіть у найбільші морози він ходив у одних трусах і босий, багато разів купався взимку у природних водоймах або обливався водою з колодязів, ночував без одягу в снігу. Хоча, безсумнівно, що купання у крижаній воді є найбільш ефективною з усіх процедур загартування, але дуже не засмучуйтеся, якщо поряд з вашим будинком немає придатної для цього водойми. Ви можете, наприклад, бігати по снігу босоніж і, якщо є можливість, то й полежати, роздягнувшись, в снігу. Нарешті, можна полежати у ванні з холодною водою. Проте слід враховувати, що вода з температурою вищою 8 градусів за Цельсієм уже не викликає достатньо чіткого запуску енергетичних процесів, купання у ній менш ефективне, а у нетренованих воно може навіть викликати застуду. Холодові процедури можна здійснювати під час спеціальних тренувань, а також — щоб зняти втому і в усіх тих випадках, коли під впливом різного роду причин ми втратили внутрішню гармонію або перестали бачити в собі світло. Усі холодові процедури повинні мати місце лише з обов’язковим підключенням психічної саморегуляції, а не з допомогою вольового акту. Спеціально намагатися посилити ефект за рахунок різких температурних контрастів — недоцільно. Наприклад, якщо ми хочемо облитися холодною водою з тазу чи відра, то спочатку зануримо у неї кисті рук, відчуємо, як струмені блаженної свіжості, радості піднімаються по них. Потім вмиємо обличчя і відчуємо свіжість і радість, що входять через нього. Виллємо декілька пригорщів води собі на голову, уявимо, що це — вода з весняної талої калюжі на луках, що вона — сама весна. І тоді з’явиться непідробне бажання з’єднатися з цією водою всім тілом! Після купання чи обливання поспостерігаємо за енергетичними процесами в організмі. А там можна побачити горіння яскравого білого світла-вогню, який потрібно рівномірно розпалити і розподілити по всьому організму всередині тіла. Цей вогонь також зцілює. На завершення цієї глави варто сказати наступне. Навіть без попереднього навчання психічній саморегуляції «моржування» врятувало багатьох людей від тяжких хвороб, у тому числі й раку, які вважаються невиліковними. Відомо багато випадків швидкого зцілення з допомогою цього прийому, у тому числі, від респіраторних захворювань у гострій стадії. В ентузіастів «моржування» вже накопичений певний досвід лікування дітей, і це питання заслуговує серйозного всебічного вивчення. Та панацеєю (ліками від усіх хвороб) воно не є. За хронічних захворювань, наприклад, які перетікають з незначною підвищеною температурою тіла, воно не завжди дає позитивний ефект. Очевидно, організм у цих випадках уже не має енергоресурсів, які могли б активізуватися за допомогою занурення у крижану воду. Таким хворим, скоріш за все, допоможуть, навпаки, гіпертермічні (високотемпературні) ванни [31]. Неприпустимим є також примушування до «моржування» навіть з лікувальною метою, оскільки саме психічна готовність значною мірою визначає його ефективність.
|
| |||||||||||||||||||||||||
|