Contemporary knowledge about God, Evolution, and the meaning of human life.
Methodology of spiritual development.

Етична самокорекція*

Віруючі, які перебувають на попередній стадії освоєння релігійності, покладаються на «спасительність» віри — в концепцію обраної ними організації — і обрядів. Ці люди ще не здатні розуміти слова Бога, записані у священних книгах. Думки і накази земних «пастирів» для них ближчі й дорожчі.

Приклад: хоча Бог і повелів людям не вбивати, але прощати і любити, — однак якими тільки страшними звірствами не прославилися «християни» за час існування земного християнства! Скільки війн і вбивств, знущань, тортур вчинено ними!

Що ж стосується заборони на вбивства тварин — так і взагалі навряд чи хоча б 0,001% «християн» виконала Волю Бога в цьому. Де ж ти, християнська любове?! Не видно тебе серед «християн»! Адже ті «християни» — не справжні!

* * *

Початкова ж стадія духовного просування вбачає прикладення реальних власних зусиль у перетворення себе. Не молитов і поклонів чекає від нас Бог: вони Йому зовсім не потрібні! Але Йому потрібно, щоб ми ставали кращими!

І перше, що мав би тут зробити адепт — це прийняти концепцію ЛЮБОВІ. Прийняти — не як красиву фразу, визнавши її красивість, а як неухильний наказ до дії. І жодні практичні методи — чи то вправи хатха-йоги, робота з чакрами, «моржування» тощо — не наблизять нас до Бога, а часом і поведуть в протилежний бік, якщо ми не будемо реально слідувати заповідям Бога про ЛЮБОВ.

Узяти хоча б харчування. Якщо ми будемо забруднюватися грубими енергіями трупів — це не дозволить витончувати свідомість для наближення до Обителі Творця, навпаки, буде тягнути в пекло і створювати погану карму на наступні втілення.

Проте думки про здоров’я та карму — це не головне. Головним є те, що Бог є Любов. І він підпускає нас до себе — лише як Любов.