Contemporary knowledge about God, Evolution, and the meaning of human life.
Methodology of spiritual development.

Іще про самозцілення*

Якщо, зупинившись у Пранаві, навчитися концентрувати себе позаду свого тіла — то можна ввести в нього кисть руки свідомості і нею вирівняти усі енергетичні дисгармонії.

Також, якщо ми злиті зі Святим Духом і концентруємося у відриві від свого тіла позаду нього на відстані двох метрів, — то з цієї позиції нам стають помітні і підвладні біси, що вселилися (невтілені люди або тварини зі злостивими рисами характеру). Якщо дивитися таким чином крізь власне тіло на тіло хворого, то з бісами можна розмовляти, причому вони не можуть не відповідати Святому Духові. Вони розкажуть, для чого Бог послав їх у тіло втіленої людини: у чому вона винна, які має кармічні борги.

Якщо хворий усвідомить свої проблеми, покається і виправиться — потрібно буде попросити (по-доброму!) духів переселитися куди-небудь в інше, приємне для них, місце. Наприклад, щуку, яку ця людина колись убила, можна попросити переселитися в озеро, птаха — в ліс, свині, собаці можна розписати в образах привабливість нового втілення в сприятливій для них обстановці і т.д.

Всі духи підвладні Святому Духові і підкоряються Йому. Але для успіху у такому цілительстві ми повинні не виходити зі стану Святого Духу.

Таке цілительство є протилежністю спробам виганяти духів ненавистю і прокляттями (ці методи називаються екзорцизмом або «вичитуванням»). Вони не лише не ефективні з точки зору цілительства, але і призводять самих екзорцистів до нарощування у собі грубості і наперед визначають дорогу до пекла. Такі «відчитування» є варіантом чорної магії; вони антихристиянські за своєю суттю: адже Христос заповідав любов, а не ненависть.