Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Екопсихологія/Про співчуття

Про співчуття

Зверну увагу на те, що поверхове, не глибоке ставлення до етичних проблем може приводити іноді до протилежного — щодо очікуваного — ефекту.

Наприклад, ми обговорювали те, що прийняття концепції СПІВЧУТТЯ є одним із перших кроків до освоєння ЛЮБОВІ. Але чи всі ясно розуміють, що співчуття — це не занурення в обтяжливі емоційні стани «переживання про» когось… Люди, які впадають у такі стани, стають нестерпні для оточуючих, і особливо для тих, за кого вони «переживають». Біоенергетичні поля з такими характеристиками іноді здатні «добити» тих поранених чи хворих, за кого вони якраз «переживають». У жертв при цьому може виникати — на тлі афекту відчаю — прагнення позбавитися від того, хто «наїхав» на неї таким своїм станом «співчуваючого» чудовиська — будь-якою ціною — на рівні найглибиннішого інстинкту самозбереження, що вже не контролюється розумом…

Таке «співчуття» подібне на біовампіризм [9]. Воно, як мінімум, знищує любов між людьми, руйнує сім’ї…

Ні, співчуття — це зовсім не «тяжкі» емоції, а загальний чистий і світлий настрій бережливого ставлення до всіх, по можливості, форм проявів життя, несприйняття будь-яких актів ненавмисного завдавання шкоди кому-небудь, готовність допомагати всім у всьому доброму.