Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Екопсихологія/Пратьяхара

Пратьяхара

Слово «пратьяхара» означає «видалення індрій з об'єктiв матерiального свiту». Пратьяхара — це ступiнь, на якiй адепт навчається керувати «щупальцями» свiдомостi, що на санскритi називаються «індріями». Це вiдкриває можливiсть до освоєння бачення в тонких i найтонших шарах багатовимiрного простору, навчає виходити в них зi своєї матерiальної оболонки, «обживати» їх, привчаючи себе до їхньої тонкостi, нiжностi й чистоти.

Поняття «індрії» iснує тiльки в iндiйськiй духовнiй культурi. Європейцi з їхніми спрощеними, заплутаними i здеградованими релiгiйними уявами зазвичай не вмiщують таких знань. Навiть у перекладах з iндiйських мов вони слово «індрії» замінюють на слово «почуття», що втратило своє первинне значення, повністю вiдмiтаючи в такий спосiб усю величезну методологiчну значущiсть поняття пратьяхари та принципiв роботи на цьому ступенi.

Адже що таке «контроль над почуттями» (так європейцi перекладають термiн «пратьяхара»)? Для обивателя слово «почуття» походить вiд «розчулитися», тобто «розплакатися». У повсякденнiй мовi це слово також вживається замiсть слiв «вiдчуття» (відчуття холоду, голоду, великої ваги якоїсь події і т.ін.) i «емоцiї» (почуття страху, почуття радостi).

Для вченої ж людини «почуття» — це функцiї органiв почуттiв — зору, нюху та ін. Але i це — ще не всi індрії. Тому, що до індрій належить ще й розум.

Також дуже важливо, що образ «щупалець», який міститься у словi «індрії», вже сам по собi дає глибоке розумiння дiї розуму i свiдомостi й керування ними.

Основнi знання про роботу з індріями виклав Крішна в Бхагавад-Гіті [10,18]. Вiн говорив про індрії зору, слуху, нюху, дотику, пропріорецепції, а також розуму. І справдi: концентрацiя уваги на якомусь об’єкті з допомогою будь-якого органу почуттів чи розуму подібна до витягування з тiла щупальця. Перемiщаючи концентрацiю на iнший об'єкт, ми вiдокремлюємо i перемiщаємо свою індрію.

Можна поспостерігати, як розум створює свої індрії, коли ми думаємо про когось чи про щось.

Дотики чужими індріями вiдчуваються людьми з розвиненою чутливiстю. У деяких випадках чужi індрії можна навiть бачити, а, отже, i впливати на них.

Людина, як говорив Крішна, повинна навчитися, у тім числi, втягувати всi свої індрії зi свiту матерiї подiбно до того, як черепаха втягує в панцир лапи та голову. А потiм треба індрії простягнути в Божественнi еони, щоб обiйняти ними Бога, притягти себе до Нього i злитися з Ним.

Про індрії нинi постiйно говорить Сатья Саї — сучасний Месiя. Багато Його книг перекладалися росiйською мовою, але в усіх них внаслідок неадекватних перекладів була втрачена інформація про роботу з індріями.

Керуванню індріями неможливо навчитися без попереднього освоєння чiткого перемiщення концентрацiї свiдомостi по чакрах i головних меридiанах, тобто меридiанах «мiкрокосмiчної орбiти» i серединному. Ми поговоримо про це спецiально в однiй із наступних глав.