Екопсихологія/Атман і Кундаліні (лекція)

Атман і Кундаліні
(лекція)

Слово Атман (в санскритській усній вимові — Атма) розшифровується як Головна Суть людини, як її Вище «Я». «А» в цьому слові — заперечна частка. «Тма» — те ж саме, що російське слово «тьма». Від цього ж кореня — слово тамас — невігластво, духовна темрява. Отже, «А-тма» або Атман — протилежний темряві, сяючий. Звідси ж походження російського атаман — сяючий, доблесний предводитель.

А по суті, Атман — це краща, Божественна частина багатомірного організму кожного з нас.

Атман — це і Брахманічнй Вогонь, коли ми стаємо Ним, і Атмічна енергія кундаліні — неначе дорогоцінний вміст у «скарбничці», де зберігається те краще у кожному з нас, що вдалося накопичити у всіх попередніх втіленнях.

… Виявляється, що за кожного нового втілення людини втілюється в тіло не вся душа, а, насамперед, та частина, яка потребує корекції, виправлення. А краще, тобто, те, що було вирощене кожним із нас на тлі істинної найтоншої любові, відкладається Богом для збереження у цій «скарбничці». При цьому кундаліні все ж є частиною багатовимірного організму людини і бере участь в його життєдіяльності.

Звичайна матеріальна їжа, якою ми всі харчуємося, йде в організмі на ріст та оновлення клітин тіла, але також дає: а) енергію, що витрачається на роботу м’язів, нервової системи, залоз та інші потреби тіла, б) енергію, що складає запаси в тілі у вигляді спеціальних біохімічних зв’язків на молекулярному рівні, в) енергію чакр та інших біоенергетичних структур і г) енергію, що забезпечує безпосереднє зростання свідомості.

І кількісне, і якісне зростання індивідуальних свідомостей, таким чином, забезпечується, з одного боку, якістю та кількістю матеріальної їжі і, з другого боку, інтенсивністю та якістю життя (тобто, бездуховна або духовна в істинному значенні цих слів).

Коли настає «кінець світу», всі кундаліні вливаються у Свідомість Творця. А душі, що не встигли об’єднатися з Атманом, руйнуються до стану протопуруші.

Ще раз вернімося до теми трансформації енергії. Саме, наші тіла є неначе фабриками з переробки «матеріальних» енергій в енергію свідомості. А якість зростаючої свідомості залежить, насамперед, від того, в яких емоціях ми живемо: в тонких і найтонших — чи ж у «сірих» чи «чорних», грубих.

Бог, як ми бачимо з викладеного, «живиться» і «зростає», еволюціонуючи, — за рахунок трансформації в наших тілах із цієї їжі, створеної Ним же з акаші. Енергія, що утворюється в наших тілах з цієї їжі, в ідеалі перетворюється в Атмічну енергію, яку Він потім «вливає» в Себе. Звідси стає остаточно зрозумілою роль «сотворення світів» і місце всіх живих істот, включаючи нас, людей, в Його Еволюції.

Отож, якщо ми любимо Бога, — берімо активну участь в цьому процесі! І, як ми бачимо, любов до Бога розумно проявлятиметься не у вимолюванні чогось перед іконами, а у збільшенні своїх Атмічних потенціалів за допомогою активного життя в емоційній любові.

… Запаси енергії кундаліні у людей — різні. Це залежить і від кількості, і від якості прожитих життів, а також від того, як ми живемо у житті цьому.

Наші кундаліні зазвичай перебувають в акаші всередині тіла нашої планети.

Відголосся знань про кундаліні породили казки про наявність у кожної людини «сестри-душі», з якою може відбутися бажана зустріч.

Кундаліні з’єднана з тілом кожного із нас спеціальним енергетичним каналом, що приєднується до тіла у передній частині чакри муладхари. Кундаліні бере участь у життєдіяльності організму, у тім числі, «підживлюючи» втілену частину свідомості. Чим більша у людини кундаліні, тим вона багатша за своїм духовним потенціалом і духовними проявами.

Проте кундаліні — це хоч і Божественна енергія (тобто, тотожна за якістю енергії — Творцеві), але вона поки ще не індивідуалізована, вона — як краплина, ще не злита з Океаном Одвічної Свідомості.

Коли людина доростає у низці втілень до тієї стадії, що теперішнє її втілення може виявитися завершальним і коли усунені всі недопрацювання у втіленій частині свідомості, — тоді настає час підняття кундаліні до тіла, проведення її крізь тіло і злиття з нею решти індивідуальної свідомості. Потім належить влитися разом з нею в Параматман (тобто, у Вищий Атман — Океан Вселенської Одвічної Свідомості Творця в Його Обителі).

* * *

Накопичення кундаліні відбувається у людей лише тоді, коли вони перебувають в емоційному стані ніжної любові. Саме це потрібно від людей Богові. Саме до цих станів він закликає нас. Наприклад, Ісус навчав: «Заповідь нову даю вам: любіть же одне одного!» (Ін 13:34), «Більше… всього тримайтеся за ревну любов одне до одного!…» (1 Петра 4:8), «Улюблені! Будемо любити одне одного!…» (1 Ін 4:7), «Будьте братолюбні одне до одного з ніжністю!» (Рим 12:10).

Де ми можемо віднайти такі стани? Насамперед — у гармонійних сексуальних стосунках, наповнених ніжністю, одухотвореним розумінням того, що витончена і чиста гармонія любові — це якраз те, чого найбільше хоче від нас Бог, що це — важлива складова частина Шляху до Бога, що цим ми збагачуємо не лише себе, але і Його. Також ми навчаємося любові у радісному і ніжному материнстві, у злитті з ніжною гармонією природи, у співналаштованості з витонченими і насиченими ніжністю творами мистецтва.

Люди, які укріпилися в таких станах, потім виявляються здатними переживати високе блаженство і від безпосереднього спілкування з Богом.

Саме таких станів, що означуються загальним терміном саттва, хоче від нас Бог — оскільки саме в них ми вирощуємо себе (як свідомості), приготовляючи себе до повного Злиття з Ним, безпосередньо беремо участь в Його Еволюції. Всі ж наші протилежні стани не сприяють цьому, а тому не бажані для Нього. А тому культивування нами їх у собі робить нас «покидьками Еволюції», визначає нас в її «помийницю» — в пекло — незважаючи на нашу приналежність до тієї чи тієї релігійної організації і нашої запопадливості у виконанні її обрядів і «таїнств».

… Показово, що саме для представників гуни тамас характерні агресивність і насильництво, у них існує нестримний потяг зробити усю решту людей такими, як вони самі.

Звідси народжуються і війни «за віру», і, насадження пиятики, харчування тілами тварин, осквернення краси та цінності сексуальних стосунків.

Або візьмімо «релігійні» вимоги вступати у законний» шлюб «наосліп», не вивчивши одне одного з точки зору сексуальної сумісності.

Та люди ж настільки різняться за своїми сексуальними характеристиками! І вдалі у цьому відношенні пари — скоріше виняток, ніж правило! І більшість подружжя «релігійних» шлюбів скоріше мучаться самі й мучать одне одного в сексуальній дисгармонії…

А секти зазвичай всіляко перешкоджають розлученню…

І тепер поглянемо — чи бажане це Богові?

… Гуна саттва (стан саттви) — це той стан, до якого нас усіх закликає Бог.

Гуна саттва — це блаженство!

І стан Бога — також Блаженство!

Ті, хто оволоділи в досконалості блаженством на Землі, — легко вступають в Блаженство Творця.

Втім, процес входження в Обитель Творця вимагає низки додаткових зусиль. Саттва не має стати для нас «пасткою», упокоївши «земним» блаженством і примусивши відмовитися від зусиль щодо активного пізнання Творця в Його Обителі, входженню в неї і Злиттю там з Ним.

Так, якщо ми ростимо себе (як свідомості), перебуваючи у станах найвитонченішої любові і «закладаючи» у «топки» своїх тіл адекватну духовному Шляху їжу — «беззабійну», без алкоголю, наркотиків та іншої отрути, що містить достатньо вітамінів, мікроелементів, повноцінного білка, — у такому разі ми успішно виконуємо перед Лицем Бога свої особисті програми-мінімум.

Та є у Нього для нас і програма-максимум. Вона полягає у тому, щоб нам уже зараз постаратися довести до Досконалості ту частину себе (дживу), котра живе в тілі, поза кундаліні. Тоді ми зможемо увійти в Нього цілком, зберігши в Ньому повноту усвідомлення. Це дозволить нам активно допомагати втіленим людям з Вищого Божественного рівня, як це роблять часто згадувані мною наші Божественні Вчителі.

… Та повернемося до розгляду роботи з кундаліні.

Відомий з логічної й окультної літератури термін «підйом кундаліні» означає техніку підведення цієї енергії до тіла і потім проведення її крізь тіло.

Саме слово кундаліні означає змія. Походження цього терміну буде ясним із подальшого викладу.

Ми вже обговорювали, що підведення кундаліні до тіла може бути здійснене тільки Божественним Вчителем. Але наступні етапи процесу здійснюються за участі самого адепта.

Під час цього у Бога, про що Він Сам говорить, існує трудність, яка полягає у тому, що знання про роботу з кундаліні — з причини владарювання на Землі людського невігластва — людьми втрачене.

Тому робота з кундаліні лишається можливою лише в низці не багатьох духовних шкіл, які досягли вищого рівня компетентності.

Зазначу, що всі спроби «пробудити кундаліні» шляхом, наприклад, биття куприком об підлогу, що рекомендується різними псевдогуру, нічого спільного з істиною не мають. Адже вони вважають, що кундаліні знаходиться саме там, у начебто розташованій у куприку чакрі муладхарі. Насправді ж і муладхара, і кундаліні до куприка відношення не мають. Такі спроби можуть призвести лише до біоенергетичних і психічних порушень.

… Отже, Бог спочатку наближає кундаліні до тіла Свого гідного учня. (При цьому зазначу, що розвинена кундаліні має розміри в багато кілометрів).

Далі належить провести досить витончену роботу щодо її проведення крізь тіло.

Але попередньою умовою для цього є повна чистота і розвиненість усіх необхідних енергоструктур організму: всіх чакр, сушумни, читрині, переднього і серединного меридіанів, а також володіння яснобаченням.

Процес «підйому кундаліні» зазвичай займає багато днів, приблизно місяць, а то й більше. (Хоча, використовуючи відповідні місця сили, цей термін можна радикально скоротити).

Робота здійснюється у лежачому положенні тіла, за багато «заходів».

Проходження кундаліні крізь тіло щоразу ініціюється самим практикуючим: він проводить руку свідомості крізь муладхару у підведену до тіла кундаліні й неначе ворушить піднятою головою змії, згорнутої там. Тоді енергія кундаліні починає текти крізь тіло — промиваючи, очищаючи його Атмічною силою, зцілюючи останні його пошкодження. Адепт же зобов’язаний впускати, як гостинний господар, енергію, яка тече по тому чи іншому меридіанові, в усі чакри, в усі сегменти тіла.

Кундаліні, пройшовши крізь тіло, виливається назовні через чакру сахасрару, концентруючись за головою. Необхідно навчитися бути нею, злившись із нею у цьому її скупченні. Так ми привчаємо себе до перебування в Атмічному за рівнем витонченості стані.

Проведена таким чином крізь тіло Атмічна енергія кундаліні потім вливається в Параматман (Вищий Божественний Атман, Серце Абсолюту). І практик також опиняється там — досить суттєвою частиною себе.