Contemporary knowledge about God, Evolution, and the meaning of human life.
Methodology of spiritual development.

«Корінь»*

Однак, Божественний Вогонь може бути пізнаний інакше: Він завжди присутній у тій частині нашої планети, де починалося її сотворення — в її ядрі.

Там також може бути прийняте Вогняне хрещення. А пройшовши по шкалі багатовимірності ще глибше — під Вогняну складову ядра планети, — можна вийти у вищу просторову мірність і пізнати там Першопочаткову свідомість в Його Обителі.

Проходом до Обителі Творця для кожної людини є її енергетичний «корінь», що з’єднує її анахату з вищою просторовою мірністю. Саме пройшовши по цьому «кореню», той, хто набув належної сили у витонченості і навчився проникати у вищі локи, може пізнати у всій повноті Бога-Отця.

Про «корінь» говорив у Бхагавад-Гіті Крішна.

Даоси Китаю працюють з цією структурою, називаючи її «стеблом золотої квітки».

По «кореневі» піднімають у тіло Божественний Вогонь тибетські йоги, котрі працюють за методикою туммо [62-63].

Про це ж ідеться в Агні-йогі (Листи Саду Морії. Поклик [34]).

Медитативний образ для роботи з «коренем» запропонував Бог через Апостола Павла (Рим 11:18).

Та все ж, більшість людей упевнені, що в землі знаходиться… пекло, а Бог — «наверху» (відносно нашої круглої планети)…

… Я розумію, що матеріалістові важко уявити проникнення до центру Землі: адже для нього Земля асоціюється з «твердинею»…

Проте для успішного містика, який оволодів умінням входити у вищі — найтонші еони, наша планета бачиться багатошаровою кулею Живого Світла-Любові, в якому він може плавати із шару в шар (з еону в еон), розчинятися у кожному з них, збирати себе у згусток індивідуальної свідомості знову, приймати нею різні форми та розміри, виливатися за межі «острівця» планети у Вселенський Океан «Безмежності», розчинятися у Ньому…

А щоб це трапилося, потрібно, як було описано вище, відірватися від гуни тамас, пройти крізь раджас і саттву і потім вийти на пряме спілкування з Богом — як вільна від тіла безсмертна свідомість, що має устремління до любовного Злиття з Головним Улюбленим.

Цей релігійний Шлях, що іменується Богом Прямим Шляхом (Ваджраяною), насправді анітрохи не схожий на обрядові форми релігій, де люди бояться смерті тіл і оплакують тих, хто покинув тіла, де вони настільки закохані у самих себе і поневолені обжиранням, що вважають своїм непорушним правом вбивати тварин і поїдати їхні тіла…

… Те, де ми спершу пізнаємо Бога в Його Вогняному Ликові: через Вогняне ядро нашої планети, або ж у Вогняному «Махадублі», — це не має значення. Однак пізнання і того, й іншого — необхідне.