Розділ десятий:
Ісус
Олексій надзвичайно змінився за час, що минув з початку навчання, — навіть зовні. Тіло наповнилося чистою силою, сяйвом і красою душі, що преображалася!
В один з днів Рада звернулася до нього зі словами:
— Олексію, ти говорив, що хотів би сам побачити Ісуса. Ось — Ісус прийшов! Він хоче говорити з тобою!
… Невловне звичайними органами чуття Божественне Світло стало наближатися, наростати. Сумнівів не могло бути! Все в Олексієві трепетало від щастя! Він знав, що те, що відбувалося, — істинне! Це були Найвеличніша Любов і найглибший Божественний Спокій!
Олексій майже не дихав, боячись поворухнутися і втратити це Чудо!
Все зовнішнє — ніби відпало, немов неіснуюче. Навіть присутність Ради він перестав відчувати.
Світло, подібне до найніжнішого сонячного, заповнило весь простір довкола.
Олексій побачив сяючий Образ Ісуса.
Ісус, хоч і складався зі Світла, але був — реальний, живий!
Олексій хотів стати навколішки, та не зміг поворухнути тілом.
Так він і стояв, а Ісус ішов до нього.
Ісус простягнув Руки… Він торкнувся Долонею грудей Олексія, потім поклав обидві Долоні на його голову. Тіло Олексія наповнилося Божественним Світлом Ісуса. Ніби занурений в озеро глечик наповнюється водою — так і тіло: воно стало неначе порожнистим, і в нього втекли, заповнивши його, Любов і Ніжність Ісуса.
Ісус обійняв Олексія, і потім, розімкнувши Обійми, відступив на пару кроків. Але відчуття того, що він — в Обіймах, в Олексія залишилося. Так було тому, що зусібіч обіймали його Світло і Любов Ісуса.
Олексій почув голос Ісуса:
— Сину Мій, ось — ти тепер сприймаєш Мене! Радий бачити тебе таким, яким ти став нині! Ти дуже багато чому навчився й подорослішав — як душа! Ти став чистіше і тілом, і свідомістю, та позбувся купи прищеплених тобі з дитинства хибних догм і уявлень, що так заважали тобі! Мені тепер буде простіше тобі допомагати, навчаючи тебе!
Я завжди був поруч із тобою. Але тепер, нарешті, ти можеш бачити й чути Мене цілком ясно, чітко.
Я благословляю початок твого нового етапу навчання й Служіння Мені й Отцю Небесному!
Я приходитиму до тебе для цього завжди, коли ти покличеш Мене.
… Видимий Образ Ісуса почав розчинятися — і зник у Світлі.
Світло залишилося й наповнювало Олексія невимовним Блаженством!
Олексій все ще стояв непорушно. Він не соромився сліз щастя, що виступали з очей. Здійснилася найвища його мрія! Він побачив і почув Ісуса! Ісус торкався його Божественними Руками! Й відчуття від усього цього, пам'ять про це — закарбувалися в душі назавжди!
Значить, особисте пряме спілкування з Ісусом — цілком досяжна Реальність!
Олексій, нарешті, повернувся до Ради:
— Як мені дякувати тобі?!
… Вона радісно посміхалася:
— Для мене найкраща винагорода це те, що в тебе все виходить!
Жити й напряму спілкуватися у світі Світла з Тими, Хто там живуть і працюють, — маю на увазі Божественні Душі — це може невдовзі стати для тебе природним умінням і щастям в житті!
Book in PDF