Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Ізнанка світу матерії/Сонце Адлера

Сонце Адлера

Ми збирали гриби, коли Аня, посміхаючись, зауважила, що сьогодні дуже активний Адлер. Ми зрозуміли, що Він запрошує нас зайти на Його місце сили. Тим більше це було приємно, що ми вже були якраз недалеко від нього.

Тут мене чекав черговий сюрприз: величезне «Сонце Бога» Адлера! Владімір говорив, що на цьому місці сили можна виконувати майже всі вищі медитації.

Я бачила величезність «Сонця Бога» і позаду за спиною, і безпосередньо під ногами, і вгорі, і в безмежних глибинах внизу! Воно оточувало з усіх боків, але також світило і з багатовимірної глибини безпосередньо під матерією мого тіла!

Після прочищення тіла з боку кожного сегмента мені прийшла думка пройти крізь своє тіло — в стані Злиття з «Сонцем Бога». Спробувала — вийшло!

Працюючи так, я почала бачити Адлера, точніше — один з його обліків, як згодом виявилося. У Нього була світла коротка борода і довга темно-коричнева мантія, схожа на ті, що носили вчені середньовіччя. Але Адлер швидко відкинув можливість формування стереотипу мого ставлення до Нього через цей Його образ. Замість цього Він… обійняв — і занурив у Свою Любов так інтенсивно, що я забула, де перебуваю! Я розвеселилася і навіть почала жартувати з Адлером! Вже таку Він створив емоційну обстановку!

Через кілька хвилин Владімір підійшов до того місця, де я тільки що так спілкувалася з Адлером, але тепер вже пішла і відпочивала біля багаття. Він раптом зауважив, що тут особливо добре відчувається Адлер і що я вже створюю свої місця сили!

Адлер попросив мене взяти ручку і блокнот і вислухати Його. Перше, що я почула, звучало так:

— Ефективним впливом на щільну матерію ти повинна будеш опанувати досконало!

… Почувши таке, я, проте, тут же повернулася до «прозаїчного»: адже я ще й тіло-то своє не дочиста! Самими непідвладними залишалися очі. З цим питанням я до Нього і звернулася:

— Адлер, чому я не можу дочистити свої очі?

— Проблема — в неадекватності діяльності розуму: неповної оцінки їм нових перспектив, що розкриваються перед тобою. Щоб справитися з цією проблемою — потрібно навчитися саме постійно жити в максимально розширеній анахаті, бути нею, бути духовним серцем. Лише тоді така неадекватність пройде, настане життя в стані «хронічного успіху»!

— Я не живу в анахаті?

— Ні, ти в ній живеш. Але ти зайво часто перетинаєш площини матеріального світу — і світу Духа. Світ матерії заманює тебе — і ти гальмуєш перебування в Мені. Навчися жити — майже постійно! — саме розширеним духовним серцем! Так ти, зокрема, в ще більшій мірі підставиш себе поцілункам Моєї Любові!

Треба підніматися у верхній «міхур сприйняття» лише в міру необхідності. Ти ж робиш протилежним чином: опускаєшся в нижній, лише коли приймаєш таке рішення.

В освоєнні цього — основа всього твого подальшого успіху!

І постарайся донести до людей інформацію про чудеса зцілень, що здійснюються саме завдяки життю в якості духовного серця!

Але чудеса відбуваються з тими, хто при цьому не забувають про Мене!

Сама — будь в Мені! Для цього — продовжуй освоювати величезність і велич духовного серця!

Ще: припини голосити: «У мене не виходить!»

«У мене — виходить! У мене — вийде!» — Живи ось в такому напорі!

… Від кількості інформації «крутилася голова». Потрібно було стільки всього засвоїти, стільки навчитися, у стільком розібратися!

А поки розбираєшся — як не спіткнутися?