Ізнанка світу матерії/В Обіймах Хуаніто В Обіймах ХуанітоКожен черговий етап роботи зі мною і кожну поїздку Владімір планував спільно з Богом. Сьогодні ми збиралися відвідати місце сили Хуаніто — те саме, де вже відбулося моє перше побачення з Ним. Але ця наша зустріч була наповнена, крім взаємної ніжності, і моїм сумом… Я ще переживала за можливе своє страшне майбутнє і просила вибачення у Хуаніто за такий свій стан. Я стояла на вузенькій стежці, оточеній квітучою шипшиною. Ці ніжні рожеві квітки радісно мені посміхалися, наповнювали своїми пахощами. Позаду мого тіла росли красиві сосни. А попереду простягалося море, з якого час від часу були чутні голоси чайок. Владімір пішов, залишивши мене наодинці з Хуаніто, сказавши, щоб я попросила у Нього допомоги в очищенні моєї молочної залози. Величезне Обличчя Хуаніто знаходилося позаду мого тіла — над соснами. Я вийшла назад з анахати і мовчки притулилась до Нього спиною свідомості, загорнувшись в його обіймах, занурившись в Його ісихію… Мені не хотілося говорити. Так я стояла, напевно, хвилин двадцять, заспокоюючись, шукаючи сили повернутися в гармонійний стан. Але, нарешті, настав час братися і за роботу. Я застосувала майже всі відомі мені на даний момент медитації по очищенню енергетики тіла, використовуючи, в основному, наші з Хуаніто об'єднані руки. Підійшов незабаром Владімір з радістю мене похвалив, але додав, що крім очищення від забруднень, потрібно ще цю частину тіла «оживити», щоб у ній «заструмувала» енергія! Я задумалася над тим, який же такий спосіб для цього застосувати, — і тут же отримала відповідь: квіти! Ніжно-рожеві пелюстки шипшини! Образи бутонів я вносила в молочну залозу і уявляла, як вони починають розпускатися, наповнюючи поступово пахощами і хворе місце, і потім все моє тіло. Незабаром я повністю наповнилася ніжністю цих квітів — квітів, які дарував мені Хуаніто! І енергія заструмувала! Я відчувала, що тяжкість поступово відпускає — і навіть дихати стає легше! А невдовзі Владімір передав, що для продовження роботи нам пора йти до Божественних Лоренців: Вони нас запрошують. Їх місце сили розташовувалося трохи далі по березі.
|
| |||||||||||||||||||||||||
|