Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Ізнанка світу матерії/Образ Гуру Нанака-2

Образ Гуру Нанака-2

Перші кілька днів ми присвятили міським місцям сили. Приблизно на відстані однієї годи пішки від будинку Владіміра перебувала робоча площадка Iгла. До Нього в гості ми і попрямували.

Поки ми йшли в теплій тиші ранку, Владімір торкнувся теми зростання свідомості і адекватності самовідчуття:

— Я — там, де я відчуваю себе, — пояснював він. — Маленька індивідуальна свідомість, яка живе поки тільки в тілі або навколо нього, — ще надто мала, щоб можна було б їй зробити щось серйозне для пізнання Бога. Свідомість має стати величезним за рахунок зростання духовним серцем! Тому кожному, які прагнуть до Досконалості, має сенс вчитися розширювати себе духовним серцем в тому тонкому еоні, в якому виявляєшся.

Переміщення вглиб багатомірності — з еона в еон — здійснюється за допомогою рук свідомості, витікаючих з розвиненого духовного серця. Саме руки любові — причому переважно долонями вгору — дозволяють розширювати самовідчуття, переміщаючись в просторі, охоплюючи його собою.

… Поки я слухала Владіміра, мої відчуття набували все більш і більш яскравий відтінок радості на грані з тріумфуванням! Я — нарешті! — Вирвалася! Я — на волі! — Хоча б на час медитацій! І можу тепер — хоча б на деякий час — присвятити себе тільки Богу, Богу і Богу!

Владімір, як завжди, був пильний, висловлюючи при цьому повний спокій і розслабленість:

— Не можна втрачати орієнтацію в матеріальному плані, щоб, хоча б, наприклад, не зіткнутися з іншим пішоходом чи з машиною! Потрібно бути адекватною в світі матерії, але при цьому на 90% або більше — бути свідомістю в потрібних в даний момент еонах.

… Цікаво спостерігати фільми про Сатья Саї: як Він втікає, коли це необхідно, з вселенських просторів Частиною Себе в Своє тіло і починає дивитися на світ матерії. А потім — витікає назад і стає знову Вселенським.

Було здόрово — під керівництвом Владіміра — почати освоювати це перетікання! Ось — я дивлюся очима на стовбур берези, зосереджено розглядаю структуру його кори. Потім — йду з світу матерії — і стаю величезною, вселенської! При цьому цікаво простежувати шлях перетікання себе-свідомості крізь тіло: по яким структурам відбувається? Якщо починаємо з боку світу матерії, то я просуваюсь через очі, чакру аджню, потім вниз в анахату — і назад. А там — мої величезні руки свідомості, з їх допомогою розправляюся в просторі! Потім — назад до світу матерії. І так далі багато разів.

— До речі, — запитав Владімір, — якого кольору той простір, в яке ми зараз йдемо позаду наших тіл?

— На даний момент — біле, біле Живе Світло!

Влодимир згідно кивнув:

— Ми ж можемо входити таким чином в різні еони: «передзеркальні», «задзеркальні». До цього можуть привертати ті чи інші місця сили. Або ж — ми самі вибираємо той або інший еон, якщо ми з ним вже добре знайомі. Ще варіант — в виборі еону — керують наші Божественні Вчителі.

Поки я роздумувала над почутим, Владімір раптом сповільнив крок.

— Цікаво, — говорить він, з цікавістю щось роздивляючись, — наші Вчителі показують твоє минуле втілення: образ Гуру Нанака-2, ось він стоїть… Можеш сама познайомитися зі своїм минулим: монастир в горах, чоловіче тіло в помаранчевих шатах…

Я вся стрепенулася: я можу побачити своє минуле втілення — ух ти! Опис Владіміра допомог мені цей образ сприйняти. Помаранчевий одяг, схожий на той, що, по фільмах, носять сучасні тибетські буддійські ченці. Цікаво, а голова — теж голена, як у них? Але голову і обличчя мені не вдавалося розглянути, і я навіть не уявляла, яка була б моя реакція, якби я чітко побачила обличчя, яким володіла все минуле життя…

Але Владімір запропонував на цьому поки більше не затримуватися. І ми рушили далі.