Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Ізнанка світу матерії/Потрібно перетворювати себе на Любов!

Потрібно перетворювати себе на Любов!

Поки ми сиділи на пероні в очікуванні електрички, Владімір раптом обертається до мене з іншого кінця лави і, жартома, говорить:

— Тебе чекає ще так багато нового дізнатися. Я тобі навіть заздрю!

Усі засміялися.

Пізніше він продовжив цю думку:

— Сукупність усіх, що прагнуть до Досконалості, можна виразити у вигляді образу піраміди, розділеної на поверхи.

Зацікавитися духовною роботою адже може дуже багато хто. Але дістатися до вершини нині — в змозі лише одиниці з мільйонів.

Хтось виявляється здатним лише навчитися жити у чакрi анахатi, дивитися на світ духовним серцем. Адже це — вже дуже багато, в зіставленні з початковим рівнем! Причому далеко не всім з тих, що узяли цей ступень — хочеться просуватися далі: «земне» відволікає.

А комусь вдається навчитися також відчувати і бачити біоенергетичні кокони дерев, потім — Форми Свідомості Святих Духів, спілкуватися з Ними…

Ще можна отримати хрещення Святим Духом: при цьому ми відчуваємо Бога у своєму тілі, у чакрi анахатi. Самадхі! Перше Блаженство від такого яскравого відчуття Бога! А потім цей стан стає звичайним, звичним…

Але якщо просуватися далі — поступово відбувається розвиток прямих взаємовідносин з Богом! Стає можливим бачити Його розвиненою свідомістю, вільно розмовляти з Ним, обіймати Його, зливатися з Ним, вчитися безпосередньо у Нього!

Але для цього потрібно, у тому числі, стати вільними від страху, що нагнітається різними сектами. Маю на увазі, передусім, твердження про неможливість для людини безпосередньо спілкуватися з Богом, навіть взагалі любити Його, про «гріховність» таких «намірів»…

Навпаки! Потрібно стати саме повністю відкритими для сприйняття Бога, для виявлення своєї любові до Нього — і для прийняття Його Любові у відповідь!

Але для цього, зрозуміло, потрібно розуміти, що таке є Бог, що Він — не літаючий чоловічок і не страховище, караюче людей. Але Він — Любов!

Щоб пізнати Бога — треба йти до Нього сміливо, поступово перетворюючи себе теж в Любов! І потім — не злякатися, зустрівши Любов Його!

Адже є сектантська думка, що любов до Бога — це є «привабливість», тобто «прельщенність підступами диявола»… Мовляв, диявол провокує нас на любов до Бога. Але навіщо це йому потрібно?… Абсурд!

Потрібно намагатися позбавити людей, особливо дітей, від подібної сектантської муті, від цієї і їй подібній згубній брехні!

Зараз задумка Бога полягає в тому, щоб — через нас — дати людям істинні знання про Бога, про Шлях до Нього, про сенс наших життів!

Особливо важливо це — стосовно молоді: до тих, хто ще не згубили свої інтелектуальні здібності пияцтвом і поїданням трупів тварин. Але робити це потрібно дуже обережно: адже жерці таких сект «годуються» від їх пастви — і тому, буває, поводяться дуже агресивно.

… Владімір помовчав, явно щось згадуючи.

— Зараз, продовжив він, — на пам'ять прийшов один епізод… Одного разу, вже дуже багато років тому, мене зупинили на вулиці телевізійники, що брали інтерв'ю у перехожих. Питання було таким: «Як Ви відмітили вчорашнє свято?». (А це був якийсь важливий в православ'ї день). Я відповів, що я — не сектант! І зустрів повне їх нерозуміння: як так? Адже прийнято!

Адже надто багато людей в Росії під «відмічати» розуміють пияцтво… Пияцтво прийняло в нашій країні «Релігійний вигляд»…

Але невже саме таку «релігійність» бажає бачити в нас Бог?! Невже такі «відмічання» дат — хоч в щонайменшому ступені можуть свідчити про нашу праведність перед Ним?

Або пияцтво є одна з головних російських «релігійних» традицій, що масово програмує її прибічників в пекло?

Адже можна було б виконувати Вчення Бога…

* * *

Наступного дня я вже повинна була від'їжджати, але ранок був вільним.

Аня запропонувала мені побачення з Божественним Апостолом Ісуса Христа — Андрієм, у Якого було в цьому місті не менше двох робітників майданчиків.

Я з радістю погодилася.