Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

---

Ізнанка світу матерії/Гуни і духовне зростання

---

Гуни і духовне зростання

Після того, як ми прийшли додому і пообідали, у нас сталася ще одна цікава бесіда.

— Давай обговоримо, — почав Владімір, — що потрібно освоїти досить розвиненому в інтелектуальному і етичному ракурсах людині, щоб знайти повноту Досконалості?

Треба стати воістину великої — за розмірами — душею і вміти зливатися з Творцем. Більше того — треба навчитися саме жити в такому Злитті. І ще більше того — потім треба освоїти здатність виходити з Обителі Споконвічного — в Творіння, щоб повноцінно допомагати втіленим істотам. Саме останнє вінчає повноту Самореалізації.

Найяскравіший приклад володіння такою здатністю нам в даний час демонструє Сатья Саї: будучи втіленим, Він з легкістю допомагає духовним подвижникам, що знаходиться за тисячі кілометрів від Його тіла! До Нього ту ж здатність порівняно недавно виявляв Бабаджі з Хайдакхана.

Щоб наближатися до набуття цього вищого рівня розвитку, подвижник повинен вміти жити постійно в витонченості Творця і Святих Духів, що виходять з Його Обителі.

Готуватися ж до того, щоб навчитися входити в Обитель Споконвічного, ми можемо, попередньо навчаючись Злиття з конкретними Божественними Вчителями — Святими Духами. Розвиток в даному напрямку повинно привести до вміння перетворюватися на «Сонце Бога» і потім — в два або навіть чотири «Сонця Бога» одночасно. Це дозволяє, зокрема, завершити процес обожнювання матерії свого тіла. Але, що незрівнянно важливіше, — дасть можливість входити в Покої Творця. Бо входження в них може бути найбільш впевнено освоєно саме між двома «Сонцями Бога».

Підкреслю речі, що ніхто не може освоїти сказане по своїй лише волі й самостійно. Але це осягають лише гідні того — не інакше, як за допомогою конкретних Святих Духів.

Ну, а все, що повинно передувати даними щаблях вдосконалення, — це для тебе вже цілком наочно. Це — і нездатність перебувати в грубих станах свідомості, і поступовий прямий кількісний ріст свідомості.

Я надзвичайно радий твоїм успіхам! Але будемо також розуміти, що моя задача полягала і полягатиме лише, по-перше, в тому, щоб показувати тобі медитативні техніки, що дозволяють все це поступово реалізовувати, а по-друге, застерігати тебе від можливих помилок і вказувати тобі на твої помилки, якщо ти їх робиш. Все ж інше — здійснюєш саме ти сама. Це — і медитативні тренування, і самоконтроль в тому, що стосується емоційних станів. Адже наші емоції — це стани нас (як свідомостей). Емоції — це саме стану свідомості, а не вираз обличчя або електричні процеси в головному мозку; то — лише зовнішні відображення або слідства емоцій!

Також — кожному доводиться освоювати здатність до правильного (тобто, бездоганному) спілкуванню з іншими людьми, що ґрунтується на розумінні не тільки онтогенетичного, але і психогенетичного рівня розвитку кожного. І ще — на основі аналізу тих душевних якостей, які ті люди розвинули в собі: якостей праведних — і порочних.

Ще — треба навчитися жити з постійним пам'яттю про участь Бога (представленого Святими Духами) в кожній ситуації, в якій ти опиняєшся. Це все ж — навчальні ситуації для тебе, як і для кожного з втілених людей.

… Іноді зустрічаються дорослі люди з уже розвиненими — в межах тіла — духовними серцями. Зазвичай це — жінки, які пізнали щасливе, гармонійне подружжя, включаючи материнство.

… Так, це — важлива перевага жінок в порівнянні з чоловіками: у жіночому тілі — з його ерогенністю і відповідними гормонами — набагато простіше оволодівати емоціями любові, анахатністю.

І лише зрідка зустрічаються анахатні чоловіки. Більшість з них розвинуло цю властивість ще в минулих втіленнях — можливо, в жіночих тілах. Або ж вони спеціально навчалися у відповідних духовних школах або групах, керованих психологами.

… Пригадується цікавий факт. Колись я подарував — через спільного знайомого — одну з перших своїх книжок президентові Єльцину. У ній — вперше в нашій країні — були описані чакри з їх функціями і методи роботи з ними. Єльцин, судячи з наслідків цього мого вчинку, передав мій подарунок кремлівським психологам. Вони його прийняли. І потім я мав можливість спостерігати результати використання тих методик — на прикладі самогό Ельцина і двох наступних президентів. Єльцину вони «зробили» здатність використовувати комплекс трьох нижнiх чакр (хара) — і це дало йому ту особисту силу, яку ми спостерігали в його виступах, поки він… не спився. Інших двох ті психологи навчили дивитися і говорити з чакри анахати. Саме це дало їм можливість виглядати настільки серцевими.

… Але зрозуміло, що, як би не було важливо в еволюції душі розвиток духовного серця, але тільки цього для здобуття еволюційного Досконалості не достатньо. Бо необхідні також інтелектуальний і етичний компоненти розвитку. Що — головне в першому з них? — Здатність розрізняти істину і брехню. А в другому? — Здатність щиро дарувати, а не тягнути собі, вміння з легкістю вибачати зло, вчинене іншими по відношенню до мене, посвята свого життя благу інших, а не власним благу…

… Зверну ще увагу, — продовжував після паузи Владімір, — на один важливий історичний епізод, який виявився так і не зрозумілим майже всіма людьми. Маю на увазі слова Ісуса Христа, сказані Ним — Його учням, коли Він з ними прощався, готуючись до Голгофи. Він тоді пояснював їм, що покидає їх тілесно, але Свідомістю — залишається з ними. І — буде з ними завжди, буде допомагати. І нехай вони, медитуючи, відчувають Його — в тому числі, за кожною трапезою, як би вміщуючи Його (як Божественне Свідомість) в себе — разом з їжею і питвом.

Ці слова Ісуса згодом не змогли бути зрозумілі тими людьми, які живуть лише всередині своїх матеріальних тіл, міцно скріплені з ними і ототожнюють себе з цими своїми тілами. Для таких людей — адже і Бог є лише літаючий чоловічок…

Але Бог — це Нескінченний Вселенський Океан Свідомості! І Той, Хто знайшов Божественність (в даному втіленні або ще раніше) — теж величезний за розмірами! І Він вільний переміщатися куди завгодно в багатовимірному просторі — незалежно від місцезнаходження Його тіла!

І Він може «годувати» Собою одночасно безліч спрямованих душами до Нього людей!

Це — один з варіантів допомоги нам з боку Ісуса та інших Божественних Учителів. Хоча треба розуміти, що реальна користь від такої допомоги може бути отримана нами тільки в тому випадку, якщо ми здійснюємо зустрічні зусилля по самовдосконаленню — на тлі такої допомоги з боку Бога.

У чому мають полягати ці зусилля? У співналаштуванні себе (як свідомості) — з Свідомістю Представника Творця, у поступовому привчанні себе до такого стану. Тобі це добре знайоме по твоєму особистому спілкуванню з Ісусом і Іншими — на Їх робочих майданчиках.

Деякі з тих особистих учнів Ісуса, про які ми знаємо з Нового Завіту, дійсно знайшли Божественність — завдяки допомозі Ісуса і Їх власним зусиллям. Ми тебе знайомили з Ними на Їх місцях сили. А прочитати про Їх взаємини з Ісусом під час Його тілесного життя і після — можна в нашій ‘Класиці’.

Втім, адже і зараз кожна людина може точно так само опертися на допомогу Божественних Учителів. Але при цьому треба й самому або самої здійснювати необхідні зусилля по зміні себе — у відповідності з побажаннями Бога. А ці побажання треба знати…

Одним з парадоксів, однак, є те, що більшість людей покладається у своїх життях не на Учення Бога, а на «побажання» (точніше — вимоги) «пастирів» тих чи інших релігійних сект…

… Ну а те, як інтерпретували ті слова Ісуса деякі люди, не здатні Його зрозуміти, — це тобі теж добре знайоме: вони стали вірувати, що можна реально перетворити матеріальні хліб і вино — в плоть і кров Ісуса — за допомогою особливих молитов і заклинань.

Пам'ятаю, дуже давно один молодий православний священик клявся мені, що, мовляв, інші люди шанують таке перетворення лише як символ, але ось він — дійсно вірує, що це тепер — м'ясо від плоті Ісуса і кров з Його тіла!…

Чи мають позитивну значущість обряди (таїнства) причащання, практиковані в католицькій і православній церквах? Чи допомагають вони реально адептам цих релігійних традицій?

Особисто мені — це допомогло. Я це описував у своїй автобіографічній книзі «Як пізнається Бог». Я тоді ще лише відривався від атеїстичного примітивізму — і Ісус саме заохочував ті мої поки ще дрібні кроки в правильному напрямку — блаженними станами, що виникають в результаті причащання.

Але для інших людей причащання можуть стати і «пасткою», якщо вони заспокоюються в переконанні, що від них не потрібно ніяких зусиль по самовдосконаленню, треба лише дотримуватися «рятівних» обрядів — і Бог їх за це «врятує»…

… Ми надовго замовкли. Я згадувала свої відчуття від обіймів Ісуса, від Злиття з Ним… Потім — зосередилася на відчутті своїх реальних розмірів — розмірів душі, свідомості. Так, все, що говорив Владімір, дійсно підтверджувалося моїм особистим досвідом. Спочатку я в цьому втіленні жила — як матеріальне тіло, що роз'їдалось з усіх боків одразу декількома хворобами… Мою увагу було зосереджено… на кішках… В любові до них — я шукала можливість задоволення своєї потреби до справжньої любові… Владімір був згодом абсолютно правий, коли одного разу приголомшив мене твердженням про те, що я зливаюся в любові не з Богом, а з кішками…

Потім з'явилися в моєму житті книги Владіміра — світло в царстві пітьми. Потім — і сам Владімір… Він допомагав мені згадати, що я є не тіло, а свідомість. Він допомагав подолати натиск тих страшних хвороб… Тепер навіть назви їх мені не хочеться згадувати… От тільки зір ще не повністю відновився…

Мені все моє нинішнє учнівство давалося дуже легко і радісно! І Владімір дав переконливе наочне пояснення і цьому: досвід попереднього втілення… Чому я вжила слово наочне? — адже саме тому, що Владімір надав мені можливість все те побачити.

… Я запитала:

— Чим можна пояснити, що настільки вороже багато людей ставляться до слів істини? Що ними рухає? Чому вони чинять так?

— Є в кожній країні серед втілених людей вельми молоді душі. Вони — поки — маленькі. Їх кругозір поки малий, він — як у дітей. І їм не вмістити знання про Велике, Найвеличніше — ні свідомістю, ні розумом. Тому деякі з таких людей схильні оголошувати істинні знання про Бога i Шлях до Нього — брехнею. Вони поки що не в змозі мислити вселенськими масштабами. Вони — маленькі, через що відчувають себе беззахисними перед лякаючим навколишнім середовищем, і тому їм набагато зручніше шукати собі захист у цілком зримих для них сильних втілених людей-лідерів. Але останні часто виявляються носіями диявольських властивостей. Так утворюються злочинні банди, людиноненависницькі політичні партії, релігійні секти, що отримали назву деструктивних, тобто, що руйнують душі та заподіюють шкоду здоров'ю адептів. А там, де банда або секта, — там починають діяти у її адептів психічні закономірності, що позначаються терміном «ефект натовпу»: «нас — багато, тому ми — праві!», «Ми — сила!», Відчуття особистої відповідальності за свої вчинки «розмивається», перетворюючись в «колективну відповідальність», що вже не лякає, але, навпаки, створює відчуття власного героїзму…

Одна зі схем психотипізації людей — тобто, розрізнення їх за душевним властивостям — це схема гун.

Є гуна тамас, об'єднуюча тупих і (часто) злобних примітивів.

Є гуна саттва — людей раю, які перетворили себе в ніжну любов, позбавлених корисливості і самості. З цього стану досить легко піднятися на східці набуття Божественних якостей — але лише за допомогою методів буддхі-йоги.

Між гунами тамас і саттва існує перехідний щабель, званий гуною раджас.

Можна позначити ще два ступені вище саттви: набуваючих Божественність і тих, хто вже Її спіткали. Всього — п'ять.

Причому людина має право і можливість переміщати себе за шкалою гун — як в одну, так і в інший бік.

Але ти запитала дещо про інше: саме чому люди володіють настільки різними душевними якостями: позитивними — і негативними?

Причину треба бачити в філософсько-релігійному неуцтві, що панує на Землі. Вчення Бога забувається або спотворюється! Величезні маси людей не розуміють: що є добре і що є погано? Те, що Бог шанує злочинним, програмуючим в пекло, в «смітник Еволюції», — молоді душі, керовані лже-пастирями, вважають «святим»,«богоугодним»!… І лише порівняно деякі знаходять правильний напрямок…

Висновок? — треба всіляко впроваджувати в менталітет людей, починаючи вже з шкільного віку, розуміння того, навіщо ми живемо на Землі, що таке Бог, якими повинні бути наші взаємини з Ним, що таке еволюція індивідуальних свідомостей, якими треба прагнути стати, щоб жити в гармонії з Еволюцією Вселенської Свідомості! А також — більш конкретно: які душевні властивості нам має сенс в собі розвивати, а від яких — відмовлятися? До речі, відмовлятися-то — навіщо? Адже саме для того, щоб очистити свою ж долю!

Ну а з переліком тамастичних і саттвічних якостей ти добре знайома: ми обговорювали цю тему багато разів і з різних ракурсів у багатьох наших книгах.

Згадаймо до речі: Хто з відомих нам Божественних Учителів висловився на цю тему найбільш повно, причому Його висловлювання стали надбанням наших сучасників? Це, безсумнівно, Сатья Саї. Про те ж багато найцінніших повчань залишив нам Ісус Христос. Додамо Крішну, Лао-Цзи, Гаутама Будда, Бабаджі з Хайдакхана… Прочитати про це можна все в тій же нашої 'Класиці'…

… Якщо, — продовжив думку Владімір, — шукати ілюстрації до теми гун, то вона дуже наочно простежується у сфері сексуальних відносин. Давай переглянемо це стосовно обом статям.

Почнемо з чоловічого. Побачимо, що у будь-якого самця людського виду з певного віку сексуальний інтерес у взаєминах з жінками проявляється у прагненні досягти оргазму, суміщеного з еяколяцією.

Чоловіки, які відносяться до гуні тамас, готові домагатися цієї своєї мети будь-якою ціною, включаючи свідомо брехливі обіцянки або зґвалтування — аж до вбивства: щоб зробити статевий акт хоч би з трупом. Зрозуміло, таким самцям «навіть в голову не приходить» подбати про те, щоб зробити приємно жінці, щоб не заподіяти зайвий біль при дефлорації, щоб жінка теж випробувала оргазм, щоб у неї не наступила небажана вагітність. Адже такі самці піклуються тільки про себе!

Секс для представників гуни тамас зовсім не є вираженням і проявом любові! Такі чудовиська можуть здійснювати статевий акт на тлі емоцій ненависті і з умисним заподіянням страждань їх жертвам — аж до садистських вбивств після задоволення власної похоті!

До речі, мова матюків, характерна для цієї гуни, вказує на аж ніяк не саттвічне відношення до сексуального аспекту любові, та й до людей в цілому — теж.

Але чоловік, який почав підростати духовно, враховує інтереси інших людей, в тому числі, в сексуальних відносинах. Він прагне до того, щоб не заподіяти жінці ніякого збитку, але, навпаки, — щоб його кохана отримала максимум насолоди. Такий чоловік прагне вивчати жіночу сексуальну психологію та індивідуальні особливості ерогенності його коханої. Він тепер знає, що для жінки сприятливо досить тривало приймати його ласки — як до початку власне статевого акту, так і після нього. Він постійно чуйний до відчуттів коханої — і готовий негайно коригувати свою поведінку у відповідності з її висловленими або навіть не висловленими вголос бажаннями.

У тому числі, людина саттви ніколи не буде наполягати на статевому акті. Але він дочекається, коли готовність і бажання стануть обопільними.

Хтось із чоловіків пізнає такі премудрості сексуального аспекту любові — раніше, хтось — пізніше.

І треба постаратися побачити, наскільки менше було б бід людських, якби на цю тему — саме в такому ракурсі — стали б розмовляти з юнаками вже в шкільні роки!

І про основи релігійної філософії треба говорити зі школярами! Але не на рівні казок про Адама і Єву і т.п.! А з позицій Еволюції Вселенської Свідомості! Бо тільки виходячи з цих основоположних знань можливо логічно і тому зрозуміло пояснити те, якими ми повинні прагнути стати у відповідності з Задумом нашого Творця!

… За гунами можна оцінювати етичні якості представників і жіночої статі.

Жінки гуни тамас — егоїстичні. Трохи що не так з боку партнера — і він уже стає об'єктом презирства, знущань і ненависті, що проявляється в різних формах.

Так, адже дійсно існують жінки, які добровільно вступають у сексуальні контакти, ненавидячи при цьому своїх чоловіків!

Але етично адекватна жінка буде прощати помилки і — тактовно, з любов'ю — допомагати позбуватися від них на майбутнє. Вона, зокрема, навчить свого улюбленого того, як їм обом досягати обопільної гармонії: адже чоловік природжено не має уявлення про особливості жіночої сексуальності, ці знання він набуває лише з особистого сексуального досвіду або від інших людей.

Ось — яскравий приклад. Сідниці у майже всіх чоловіків не ерогенні, на відміну від тих же частин тіла у жінок. Якщо жінка раптом почне гладити сідниці своєму коханому — це викличе лише здивування і протест (в тій чи іншій формі виражений) з боку її друга.

При цьому адже будь-який чоловік спочатку мислить, ніби таке ж відкинення він отримає на аналогічні дотику до жіночих сідниць.

Хоча, насправді, істина полягає у протилежному: легкі прогладжування шкіри в цих місцях жіночих тіл викликають яскраві відчуття і переживання ніжності. (Зрозуміло, якщо це робити у відповідній інтимній обстановці).

Відзначу ще, що ревнощі є одним із проявів тамастичності у представників обох статей. Чому? Упевнений, що пояснювати це детально сенсу немає, якщо розглядати дану тему не у відриві від цільних знань про закономірності і принципи духовного зростання.

… Цікаво поставити ще таке питання: яка з гун домінує в нашій країні? Відповідь, гадаю, проста: тамас — з його пияцтвом, іншими наркоманіями, насильством над іншими, домінуючими емоціями хронічного подразнення, ненависті, заздрості, жадібності та інших проявів тотального егоцентризму у більшості людей.

Діти, що народжуються і виховуються в такому середовищі, засвоюють ті ж навички життя — від своїх батьків. І такі діти, якщо не зустрінуть у своїх життях альтернативу і не засвоять чистий від пороків образ буття, — усі теж спрямовуються слідом за їх вихователями поповнювати собою пекло.

Байки про те, що, якщо ми, мовляв, «у Бога правильно віруємо», то значить, «спасемося», — це є всього лише «опіум» для народу, як колись цілком справедливо висловився Владімір Ульянов-Ленін!

Адже Богу-то від нас потрібно зовсім інше: щоб ми не просто «вірували», але щоб вдосконалювали себе — відповідно до Його Вчення! Кожен день, кожну годину наших життів на Землі — життів, подарованих нам Богом саме для нашого вдосконалення, — ми зобов'язані присвятити саме цьому!

Хоча треба розуміти, що починати треба не з чернецтва, а з приведення себе хоча б у відносний порядок — у звичайній трудовій діяльності, у сімейному та інших аспектах соціального життя.