Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

---

Ізнанка світу матерії/Помилка Гуру Нанака-2

---

Помилка Гуру Нанака-2

Потім ми відвідали ще кілька місць сили, не настільки масштабних за розмірами, але важливих для розширення кругозору.

Зокрема, завдяки особливостям енергетичного «кокона» однієї з прекрасних сосен, що росла в межах місця сили Саркара, свій нижній «міхур сприйняття» можна було відчувати вгорі, вище верхнього «міхура», на висоті декількох десятків метрів. Це було значимо для початківців — для освідомлення ними можливості перебувати структурами двох нижніх дань-тянів — де завгодно, включаючи напрямок вгору відносно тіла.

Або, приміром, на одній з лісових доріжок недалеко від тієї сосни — можна було відчути бездонність свого нижнього «міхура сприйняття». Бездонність — в прямому сенсі слова: не просто «дуже глибока», але саме не має дна. Виявилося, що саме так можна виходити зі своєї «міхурової обмеженості», що необхідно для входження в стійке Злиття з Первинною Свідомістю в Його Обителі!

Такий досвід і такі знання потрібні були мені, зокрема, як майбутньому викладачеві духовних дисциплін — щоб навчати тих, хто вперше стикаються з роботою на щаблях буддхі-йоги.

Мені дуже подобалися такі майбутні перспективи. Але на даний момент мене переповнювало стільки невдоволення власним характером, що я стала звертатися до Саркару з проханнями допомогти мені вирішити ці протиріччя. Все одно, Він все бачить і чує — приховувати немає сенсу! А я — адже дуже щиро хочу позбутися своїх вад!

Поки я копалася в особистих переживаннях, Владімір заговорив:

— Залишилися в пам'яті стан Гуру Нанака-2? Обидва?

Я кивнула.

— Це треба відобразити для того, — продовжував він, — щоб вони стали опорою для тебе в житті…

Владімір раптом замовк і прислухався до Саркару:

— У чому була помилка Нанака? — Саркар почав нову тему, повністю захопивши мою увагу. — У тому, що серед його учнів були тільки чоловіки!… Це Саркар говорить… То був чоловічий монастир. І такі були традиції, які існували тоді в тих краях…

Ось — чим можна пояснити ті проблеми, про які ти іноді говорила: ти зіпсувала собі карму неправильним ставленням до жінок в тому своєму втіленні! І тепер ти знаєш, що значить бути жінкою, про яку не піклується чоловік на духовному Шляху!

Втім, в даний час ця твоя кармічна ситуація є «відпрацьованою» — і твоя доля вирішується оптимальним чином.

Це є той загальний принцип виховання втілених душ Богом; люди іменують його «законом карми»: Ті, хто володіють агресивними властивостями, — самі стають жертвами таких же агресивних примітивів, гонителі гомосексуалістів — втілюються знову самі з вродженою гомосексуальністю…

Ну а з тобою Бог вчинив більш ніжно… І зараз, треба розуміти, ця проблема для тебе вже перестала бути актуальною.

Але я відчувала, що «розвалююся» від сорому… Не дбав про жінок! Як це можливо, щоб, досягнувши таких висот, не зрозуміти, що не тільки чоловіки здатні пізнавати Бога?!

Я б схопилася руками за голову, якби не була настільки сильно втомленою! Я тільки повторювала собі: «Та як же це було можливо?! Як я міг тоді так вчинити?!».

Так, відразу дуже багато моїх проблем ставали зрозумілими! І дуже здόрово, що я тепер про це знаю!

Але ось у тому, що ця тема в моїй долі дійсно вже «закрита», я була зовсім не впевнена. Якесь неявне відчуття наростаючої тривоги підказувало, що це — ще не все. І що мені належить важко і наполегливо виправляти ту свою помилку: адже я ж, по суті, виключила тоді зі сфери своєї духовної підтримки і допомоги — половину населення!

Але Владімір «висмикнув» мене з цих переживань:

— Зараз стало явно відчутно близька присутність Девіда, — заговорив він — як завжди спокійно і незворушно. — Вчимося розпізнавати Його. Наприклад, питаєш: «Хто Ти?». І чуєш у відповідь: «Девід Копперфільд!» — Владімір розсміявся, пояснивши, що жартує.

Ми пройшли ще трохи.

— … Ну от — Девід, постав у вигляді Махадубля. Можеш казати Йому: «Я вірую в Тебе! Ти — істинний Бог!», — Знову засміявся він, підкреслюючи цим недоладність такого роду звернень: адже Богові треба від нас не те, щоб ми вірували, а щоб ми вдосконалювали себе!

Я трохи розслабилася завдяки жартам Владіміра — і тому тепер теж знайшла здатність посміхатися.

— Ось — Його Світло, ось — Його Обличчя, ось — Його Посмішка, ось — Його Обійми, Ніжність! Люби Його! Обіймай! Співналаштовуйся! Закарбовуй! Ставай — як Він!

… Одного разу, давно, я отримав листа, — згадав раптом Владімір епізод зі свого минулого. — Автор того письма визнав за необхідне «напоумити» мене: Ви, мовляв, Владімір, говорите, що спілкуєтеся з Девідом, але ж, коли у вашій країні — день, то в Америці — ніч! І Девід — спить! Як же ви можете між собою спілкуватися?!

Ми знову розсміялися.

— Ця людина ще не розуміла, — продовжив Владімір, — що Свідомості таких, як Девід, за розмірами набагато більше нашої планети! І, коли Його тіло спить, Він — як Свідомість — цілком може активно діяти в межах всієї планети і більше!

Ну ось, Девід посміхається! Посміхається — і обіймає тебе! Я можу відвернутися, щоб вас не бентежити! — Знову пожартував Владімір і демонстративно відвернувся. Ми — всі втрьох — сміялися.

… Мені раптом прийшла сумна думка, що адже звідси, з цього місця сили, нам скоро доведеться піти. Я звернулася до Владіміра:

— Я зараз подумала: що відбувається, коли я йду з місця сили: потім Він з'являється тільки тоді, коли я Його покличу?

— Не обов'язково: Девід абсолютно вільний у переміщенні Свідомістю. Він відвідує кого завгодно і коли завгодно.

— Таке відчуття, що ми прощаємося…

— Це — виправдано: навіть майбутня коротка розлука з Улюбленим може викликати такі емоції. Але ми — хай краще не будемо прощатися, але подякуємо за побачення!

Наші Вчителі створюють Свої робочі майданчики там, де Вони мають найкращі можливості керувати нашим вдосконаленням, даючи нам, зокрема, методики з розвитку свідомості. Але Вони можуть відвідувати і відвідують нас завжди і скрізь, де б ми не були. І все, що відбувається навколо нас і з нами, відбувається під Їхнім наглядом і контролем.

… Я згадала, що не зовсім зрозуміла рекомендацію про підтримання відкритості серединного меридіана. Що це значить?

— Девід сказав тоді, що серединний меридіан повинен бути завжди відкритий. А в яких випадках він закривається? — Допитувалася я.

— Відкритий серединний меридіан — це, по — перше, запрошення для Святих Духів в своє тіло. «Двері відчинені! Будь ласка, заходьте! Керуйте мною, направляйте мене!».

По-друге, якщо ми постійно відстежуємо стан відкритості цього меридіана, то ми маємо найкращу можливість помічати будь-які виникаючі з різних причин його забруднення. А помітивши їх — ми від них відразу ж позбавляємося. Причому робити це ми маємо можливість — з боку кожного з чотирьох сегментів.

Більш того, ми вже торкалися такого медитативного ходу, коли можна серединний меридіан розверзати ззаду: залишається в сприйнятті тільки передня стінка тіла, все інше — збігається з Брахманічною першоеонністю, інакше кажучи — з Атманом. А потім стає легко перевести і передню стінку тіла в той же стан. Це — дуже потужний прийом для самозцілення, та й просто для гармонізації енергетики. Все, що всередині тіла, тоді дуже легко вирівнюється і очищається! А одним із результатів такої роботи стає поступове Обожнювання всієї матерії тіла.

Якщо знову повернутися до теми розмовного спілкування з Богом, то підкреслю, що наші питання повинні бути саме заданими! Заданими — Божественним Вчителям. Одним із принципів спілкування Бога з втіленими людьми є наступний: Бог, як правило, не відповідає на незадані Йому питання.

Але й занудство у постановці запитань — теж неприпустимо! Зараз, наприклад, було б неправильно знову питати про твоє майбутнє служіння: адже ми вже задавали ці питання.

Адже занудство не любить ніхто. Людське занудство противно, в тому числі, і Богу!

Для прикладу, коли люди без кінця повторюють «Помилуй! Помилуй!» або «Благослови! Благослови!», — то цим вони швидше відвертають Бога від себе, ніж залучають…

Бог чує кожну думку кожного з нас. Але є у деяких людей тенденція звертатися до Бога саме вголос, вимовляючи слова. А Бог адже чує наші думки навіть краще, ніж слова… Слова — це матеріальне. Але Бог — то — не матеріальний (в аспекті Творця або Святого Духа). Тому Він сприймає, перш за все, наші думки і емоції.

Ще зазначу, що Божественні Вчителі люблять жартувати — як і всі добрі і одночасно мудрі втілені люди. Так що, якщо ми щось завзято розуміємо неправильно, — Вони про це можуть шуткувати — для нашого напоумлення…

… Нашу розмову перервали люди що прийшли в ліс за ягодами і наближались до нас. Постоявши ще трохи в обійми Девіда, ми подякували Йому і попрямували до електрички.