English Español Français Deutsch Italiano Český Polski Русский Українська Português Eesti 中文

Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

 
Ще раз про «людську форму»
 

Ізнанка світу матерії/Ще раз про «людську форму»


Ще раз про «людську форму»

Що ж стосується конкретно тебе, — звернувся до мене Володимир, — то ми всі вдячні тобі за ті твої помилки: адже ти показала нам яскравий приклад того, як формується «людська форма» — і як з нею слід розлучатися.

Адже, коли я відвідував тебе в твоєму домі, — ти складалася з «людської форми» на всі 100%!

Чому так склалося?

Існує такий механізм, що визначає, в тому числі, формування поведінки: «ідентифікація». Інформацію про це явище я публікував, здається, навіть в книзі «Как познаётся Бог. Автобиография учёного, изучавшего Бога». Суть полягає в тому, що дитина в певному віці без критичної оцінки відображає шаблони поведінкових реакцій: хлопчики — від чоловіків, які беруть участь в їх вихованні, дівчинки — відповідно (зазвичай) від матерів. Це — важливий механізм для соціальної адаптації в міру дорослішання.

Але ти виховувалася в тій родині, яку прийнято відносити до розряду «неблагополучних»: алкоголізм, досить низький інтелектуальний рівень, духовності — взагалі ніякої. Поведінка твоєї матері складалося з дурних шаблонів — і вона передала їх тобі.

З віком, всі досить розвинені інтелектуально люди піддають такі шаблони, що склалися в собі — переоцінці. Такий — теж запрограмований генетично механізм звільнення від помилкових розумових і поведінкових реакцій.

Але твоє життя склалося таким чином, що тобі до недавнього часу так і не вдавалося — через поневолення тебе батьками — входити в досить тісні контакти з іншими людьми навіть не те, щоб духовними, але хоча б просто елементарно культурними. Тому саме примітивні форми соціального реагування так і залишилися в тебе до цього поки що досить молодого віку: адже ти не бачила жодного іншого значущого позитивного прикладу мислення і поведінки з боку інших людей!

Що ж робити тепер? Треба довершити грандіозну ломку залишків (якщо ще залишилися) своїх помилкових шаблонів, вивчаючи в цьому ракурсі себе і спостерігаючи за прикладами поведінки інших — як правильними, так і помилковими. Буду радий, в міру моїх можливостей, допомагати тобі в цьому. Так що — успіхів тобі!

... Я теж ріс в дуже складній — в етичному ракурсі — сім'ї. І теж спочатку мимоволі копіював помилкові шаблони поведінки — від свого тата. Але з якогось віку зрозумів, що треба вчитися від батьків та інших людей — не тільки тому, як треба діяти, а й тому як не слід діяти.

Ну а потім — став вчитися у Бога!

<<< >>>



 
ГоловнаКнигиСтаттіФільмиФотогалереяСкринсейвериЕнциклопедіяАудіокнигиАудіолекціїПосилання