English Español Français Deutsch Italiano Český Polski Русский Українська Português Eesti 中文

Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

 
Візит Владіміра в мій будинок. Мої помилки і гіркота прощання
 

Ізнанка світу матерії/Візит Владіміра в мій будинок. Мої помилки і гіркота прощання


Візит Владіміра в мій будинок. Мої помилки і гіркота прощання

Ми з Владіміром домовилися, що він приїде до мене, щоб допомогти знайти нові місця сили в моїх краях.

І ось — він приїхав.

Я жила одна в однокімнатній квартирі, що складалась із досить великої кімнати, суміщеної із кухнею.

У мене було тільки одне спальне місце — розкладний диван. Тому до приїзду Владіміра я приготувала друге спальне місце — на підлозі для себе, постеливши поролоновий килимок.

Але Владімір, озирнувшись, вибрав для себе саме це місце — на підлозі:

— Навіщо ж я буду порушувати твій звичний спосіб життя?

… Потім він став оглядати все інше в моєму житлі. Звернув увагу на велику кількість домашніх рослин в горщиках. А їх у мене було штук двадцять. Вони займали і все підвіконня, і цілий кут кімнати біля вікна — на спеціальних зварних металевих стелажах.

— Навіщо тобі їх стільки? Схоже, вони зайняли в твоєму житті — за значимістю — те саме місце, яке колись належало кішкам!

В результаті, адже не відбулося очищення твоєї уваги від зайвого, не необхідного — відповідно до чернечого принципу апаріграхі. Відбулася лише заміна одного зайвого — на інше зайве!

Виявилося, що ти… просто не можеш жити без цих — привабливих для твоїх індрій — об'єктів уваги! Але ж скільки ми про це говорили, скільки ти могла про це читати в наших книгах!

Адже одне з головних правил чернечого життя полягає в тому, щоб усунути з нього все те, що відволікає увагу від Бога, спрямованості до Нього і служіння Йому!

… Я мляво спробувала заперечити:

— Але ж це — мої друзі, я доглядаю за ними…

— А тепер давай подивимося на цих твоїх друзів більш конкретно.

Ось ця велика рослина — так, це твій друг. У нього — прекрасна енергетика, що відповідає чистій і сильній людській анахаті!

Ще ось це маленьке, того ж виду, — воно теж друг, але воно занадто мале, щоб від нього була користь.

А ось ці всі — вони біоенергетично нейтральні: ні друзі, ні вороги. Просто місце займають. А також — твої увагу і час. Чому б тобі їх кому-небудь не подарувати? Або хоч на підвіконня на першому поверсі на сходах постав і поклади записку: «Кому треба — візьміть».

Тепер подивися на це — з жорстким листям, налаштуйся на його енергетику! Вона у нього — інтенсивно сіра, його біополе налаштоване вороже по відношенню до тебе! Воно тобі явно шкодить!

І взагалі, чи не краще посадити в таких же горщиках на підвіконні щось їстівне? Селера, любисток, петрушку і так далі…

… Так… Перемкнемося на стіни.

Ось ці фотографії з нашими краєвидами — прекрасні! Вони налаштовують на витончену красу природи! Портрети Ісуса, Сатья Саї, Бабаджі — вони — як вікна в Їх Божественні Душі!

А ось це — що за мазня? — Владімір вказав на дійсну мазанину, вивішену в дерев'яних рамках. Широкі безладні мазки пензлем — зеленою фарбою. Мабуть, це були перші спроби малювати якоїсь дитини у віці одного-двох років. Я не знала їх походження, вони дісталися мені разом з цією квартирою.

— Поглянь на цю ситуацію адекватно: вони — енергетично — і не корисні, і не шкідливі. Але вони — час від часу — затримують на собі твою увагу, відволікаючи тебе від дійсно корисних для тебе об'єктів: твоїх Божественних Вчителів і тих людей, яким ти допомагаєш!

Дозволь мені трохи торкнутися ще раз глибин методології духовного вдосконалення. Пам'ятаєш? — Ми говорили про вектори шкали багатовимірності? Ми тоді стосувалися тільки одного з них. Але, насправді, їх можна вибудувати більше. Такі вектори дозволяють проілюструвати, зробити наочними для себе — послідовності переходів між двома протилежними крайнощами. Це — як збудовані траєкторії для роботи над собою.

Перший і найважливіший вектор — між пеклом — і граничною витонченістю Первинної Свідомості.

Другий — між матерією — і її Творцем.

Також:

— Між темрявою невігластва — і пізнанням самого важливого в житті,

— Між «глухим» егоцентризмом — і саможертовної любові,

— Між гунами тамас — і саттва, а потім і ще вище: до станів Святого Духа і Творця,

— Між емоційним співналаштуванням зі своїми конкретними ворогами-людьми — або з Безкрайністю Любові Бога,

— Між поневоленими хворобами — і тотальної чистотою душі і тіла і навіть набуттям Безсмертя.

А ще — між конкретними локалізованими об'єктами світу матерії — і Нескінченністю і Вічністю Первинної!

Прагнучи пізнати Творця, нам є сенс привчати себе до співналаштування не з дрібними предметами, а з об'єктами все більш і більш масштабними. Згадай, як ти сама росла: починали ми з заповнення собою коконів дерев, потім — просторів над морем, ще далі були величезності Свідомостей Святих Духів і еонів «Задзеркалля»… Механізм «тотальної реципрокальності» дозволяв саме дійсно розчинятися духовним серцем в цих Проявах Абсолюту… це поступово підвело до можливості Злиття і подальшого Зрощення з Єдиним Ми Первинної Свідомості…

А ти… в своєму житлі… виявляється, активно протистоїш цьому, повертаючи і повертаючи себе знову до «злиття» і «зрощенню» свідомістю з матеріальними дрібницями…

… А це фото сплячого кота!… Так, у нього — симпатична незвична поза! Але ж він зараз, тобто, в той момент, коли був сфотографований, бачить якийсь дуже поганий сон! У нього — чорна всередині голова! І чи не тому у тебе завжди теж енергетичний бруд в головних чакрах, що ти милуєшся ним і співналаштовуєшся з ним? Адже при кожній нашій зустрічі мені доводиться очищати твою голову! А коли ми довго не зустрічаємося — вона у тебе хронічно боліла!

… Мені було соромно… Адже чому сама не здогадувалася?! Ще раз переконалася, що Владімір завжди правий у вирішенні моїх проблем зі здоров'ям…

— Чому у тебе, — продовжував громити мої «життєві підвалини» Владімір, — на клавіатурі комп'ютера на чорному тлі — темно-червоні літери?! Невже тобі корисно таке перенапруження зору, коли ти щось друкуєш?! І чому у тебе світло люмінесцентної лампи б'є прямо в очі з відстані всього в півметра?! Ось, виявляється, чому нам так і не вдалося відновити твій зір: адже ти сама його калічиш!

… Втім, треба зазначити, що Владімір говорив все це своїм звичайним м'яким і спокійним тоном… Хоча інший хто-небудь міг би і роздратовано кричати…

… А потім я накоїла таке, за що мені буде соромно завжди…

Справа в тому, що у мене був життєвий стереотип, зафіксованих ще з дитинства, — вставати вранці так, щоб «бігом» сполоснутись під душем, випити чашку кави — і мчати на роботу.

Владімір же чинив діаметрально протилежним чином: вставав рано і, поснідавши, щоб запастися енергією, — якщо не було інших термінових справ, медитував.

Різниця в часі між нашими пробудженнями становила кілька годин.

Тут мені довелося зрозуміти те, що він мав на увазі, коли говорив, що кожному ченцеві добре б мати власну келію…

Зрозумівши, що мене переробити швидко щодо корисності ранніх підйомів не вдасться, він спочатку — годинами — просто лежав на своєму килимку вранці, намагаючись нічим не порушити мій сон. У наступні дні він став пробувати тихенько вставати — і медитувати, сидячи на стільці в темряві… Хоча зрозуміло, що ефективність такої його роботи була прикро низькою.

Я розуміла, що він від цього страждає. Адже він раніше не раз говорив мені, що кожна година подарованої нам Богом життя на Землі повинна бути заповнена корисною роботою максимально!

Але я не вважала за потрібне змінитися прямо зараз: адже як приємно ще хоч трошки поспати вранці!

І одного разу я не витримала і «зірвалася» емоційно, коли Владімір мене мимоволі розбудив. Моє роздратування виявилося вельми бурхливим і затяжним. Хоча вголос я не вимовила на цю тему ні слова…

Владімір теж, хоча і відчував прекрасно, як потім з'ясувалося, мій стан, не говорив мені про це нічого в той день. Він очікував моменту, коли я зможу його вислухати в урівноваженому стані.

Лише наступного дня він про це заговорив:

— Нам треба дуже серйозно обговорити твої успіхи і недоліки в нашій роботі. І — намітити плани на подальше.

… Він спочатку перерахував — по пунктам — успіхи.

Але потім, обережно підбираючи слова, щоб мене не травмувати зайво, — став говорити про мій вчорашній стан:

— Але… дивись: вчора ти, можна сказати, майже перекреслила всі свої досягнення…

Адже що таке психічна саморегуляція? Так, це — вміння легко довільно змінювати свій емоційний стан. Це ти опанувала.

Але для чого все це потрібно? Для того, перш за все, щоб знищити в собі навіть саму здатність до прояву будь-якої грубості, зміцнитися в максимальній тонкощі — і стати Досконалою Душею, гідною того, щоб влитися в Первинну Свідомість.

Ти можеш заперечити, що, мовляв, увійшла адже в такий стан — ненадовго, всього лише години на дві…

Так, таке виправдання було б припустимо, якби мова йшла про енергетично пересічну людину. Але ти — маєш силу Нанака! І плюс те, що вже напрацювала в цьому втіленні!

Адже, чим більшою силою свідомості володіє людина, — тим вона зобов'язана бути більш обережною у поводженні з цією силою.

Маленька душа може принести шкоду своїм подібним станом — лише небагатьом істотам, яким не пощастило опинитися поруч.

Але від негативних станів великих душ — шкода може бути колосальна!

Великі витончені Душі — адже насправді, а не тільки в казках і легендах — облагороджують простір навколо своїх тіл — на кілометри, сотні кілометрів і до ще незрівнянно більших обсягів простору. І ті з втілених людей, хто бажають наблизитися до Божественності, можуть робити це, в тому числі, через співналаштування з такими Душами.

А ти… — я спостерігав тебе з великої відстані в ті години твого пекельного стану — сама перетворилася на подобу… чорної пухлини всередині Світла Святих Духів!

І цим твоїм станом ти, в тому числі, дала мені такого стусана, що я ось… до сих пір відчуваю себе… в польоті!… І тільки тіло моє затрималося в твоєму домі!… Мені тепер треба і його забрати.

Тому я зараз і тілом змушений буду тебе покинути.

У ситуаціях, подібних до цієї, Бог застосовує таке формулювання в напуття людини, що залишає конкретний потік духовної роботи: «Тепер тобі належить почати все з початку…».

Тобі зараз знову надається повна свобода вибору твого шляху по життю. Ти вільна зробити будь-який вибір — як, втім, і завжди. Але — пам'ятаючи про «закон карми».

Якщо захочеш йти тільки тим шляхом, яким йшла з нами, — почни з докладного усвідомлення і прикладання до себе перших же двох ступенів схеми Патанджалі, які змальовані, в тому числі, в нашій 'Екопсихології'.

Я підкреслюю: вже найперші з тих ступенів ти так ще і не освоїла…

— Так, я згодна… Все було так швидко…

— Так. Всього лише ті кілька років, які ти мала для того, щоб все те, що прочитала в наших книгах, — прикласти до себе і змінити себе відповідно до тих багатьох рекомендацій Бога! — З м'якими сарказмом і сумом відповів Владімір.

… Помовчавши, він продовжив, привносячи оптимістичний емоційний струмінь:

— Але за останні місяці нашої спільної роботи ти придбала такий величезний життєвий досвід, так багато дізналася і про Бога, і про людей, і про себе!

Хоча, бачиш сама, деякі проблеми залишилися так і невирішеними.

Зараз тобі надається досить сприятлива ситуація: використовуючи всі отримані знання, переглянути і переробити себе і своє життя ще раз з початку.

Ти могла б адже не тільки слухати про «людську форму», а й дійсно переглянути всі компоненти свого життя — і позбутися від всього тамастичного, що в тобі ще присутнє!

І не переживай про те, що трапилося з тобою вчора надмірно сильно: таке трапляється з багатьма з тих, хто потім успішно продовжують свій духовний ріст.

Це виявляється дуже непросто: не тільки погодитися з правильністю принципів життя, запропонованих нам Богом, а й застосувати їх саме до себе.

До речі, одне з таких правил — «Кожен вихід зі стану любові веде до накопичення негативної карми». Про це я розповідав в книзі ‘Як пізнається Бог’.

Я вірю, що ти впораєшся з усіма труднощами! Адже ти набула такий багатющий досвід, включаючи досвід цих останніх днів!

Бажаю тобі успіхів і повноти щастя і в «земному», і в духовному!

… Потім Владімір говорив зі мною ще кілька годин, нагадуючи мені, в тому числі, про те, якими принципами він і його найближчі супутники допомагали мені.

— Зверни увагу: адже маса невігласів проголошує себе «просвітленими гуру» — і торгує своїми дурницями або навіть явною брехнею! Але ми тобі — дарували.

Хіба ж може бути грошовий розрахунок у взаєминах, заснованих на справжній духовній любові?!

Побач: любов — це саме дарування: дарування свого, дарування себе! Коли з'єднуються душі, саме так люблячі один одного, — то між ними виникають гармонія і потім злиття.

Люди, які навчилися цього в любові один до одного, потім легко зливаються в любові і з Богом!

У майбутньому ти зможеш, якщо вважатимеш такий принцип також і своїм, чинити так само.

… Зараз ти своїми станами… розтягнулася між інертністю гуни тамас — і тим, що набагато перевищує гуну саттва. Але так жити довго — не можна!

Тобі зараз треба зупинитися, відпочити, озирнутися — і зробити вибір: чого я далі хочу?, як хочу далі жити?, ким хочу стати? Ти маєш повне право на такий вибір.

Якщо захочеш рости далі — тобі можуть допомогти всі наші публікації, включаючи добірки віршів-медитацій, подарованих нашими Вчителями. Особливо я б наголосив на важливості роботи з порадами-заповідями наших Вчителів, які зібрані в наших книгах. Особисто я в колишні роки перечитував їх по багато разів, «вдруковуючи» їх в душу. Це є надзвичайно важливий прийом роботи по перетворенню себе — перетворенню, перш за все, етичного!

Ще можу порадити книгу Берда Сполдінга ‘Життя і Вчення Майстрів Далекого Сходу’*. Вона була видана в першій половині минулого століття в США. В ній йде розповідь про експедицію по країнах тієї частини нашої планети. Під час цієї подорожі тривалістю в кілька років його учасники зустрічалися і довго розмовляли з багатьма духовними Майстрами Божественного рівня розвитку. Серед Них був і Ісус, який відтворив для таких зустрічей Своє тіло. Всі розмови з Ісусом й іншими Божественними Вчителями були спочатку застенографовані, а потім опубліковані автором в декількох томах.

Учасники експедиції також були свідками і безпосередніми учасниками безлічі чудес типу дематеріалізації та матеріалізації тіл, сотворіння будь-якої кількості цілком матеріальної їжі і багато чого іншого.

Я сам познайомився з цією книгою зовсім недавно: мені про неї написали наші читачі з США.

Чим особливо цінна саме для нас ця книга? Тим, що в ній містяться інструкції про те, що робити після того, як освоєно входження в Обитель Первинної Свідомості.

Ти можеш запитати: так чи не є саме ця книга повноцінним підручником із методології духовного вдосконалення?

На жаль — ні. Проблема тут у тому, що в книзі описані подальші ступені Шляху тільки для тих духовних подвижників, які вже перетворили себе в розвинені духовні серця і досить ретельно ознайомилися саме на власному практичному досвіді з реаліями багатовимірного устрою Абсолюту — приблизно на нашому рівні.

Так, в проповідях Майстрів, наведених в книзі, постійно звучить заклик розвивати духовне серце і прагнути жити в стані любові.

Але чи багато зараз живе навколо нас людей, які взагалі-то розуміють, що таке — духовне серце? Адже для більшості — духовне серце — це всього лише порожні, хоч і красиві слова, символ життя «за течією своїх емоцій»!

Вийшло так, що методологічна складова книги виявилася схожою на сходи, що мають лише самі верхні сходинки. А про те, як до них дістатися, — про це не сказано.

Дана тема на сьогодні детально розроблена і висвітлена працями якраз нашої Школи. І ми підвели тебе до цього вищого маршу сходів.

… Дозволю собі заздалегідь розвіяти твої цілком доречні сумніви щодо адекватності рекомендованого в розглянутій книзі медитативного ствердження «я є» («я єсмь»). Воно, до речі, характерно і для окультної літератури, виданої в кінці позаминулого і початку минулого століть.

Що означає це «я єсмь»? У правильному розумінні — це є заклик до відчуття себе саме в Злитті з Богом, тобто, в стані Адвайти — Неподвійності по відношенню до Творця і всього Абсолюту! Тоді — є тільки Одне! Саме на цьому етапі вдосконалення і тільки на ньому — доречна дана медитація!

Але ж скільки шизофреніків, параноїків, різних агресивних примітивів та інших недоумкуватих — теж побажають застосувати цей принцип до себе! І вони будуть — з його допомогою — стверджувати у собі свою патологію!

… Ще зупинюся на неодноразово повторюваному в книзі твердженні про те, що «все є вібрації». Треба розуміти, що це є всього лише приклад використання неадекватного терміна в тому випадку, коли в лексиконі слухачів немає більш підходящих слів для розуміння ними того інтелектуального матеріалу, який поки що «позамежний» для них, який треба поки що тільки зафіксувати, записавши, — щоб розбиратися потім. Насправді ж мова тут повинна йти не про «вібрації», а про види енергії, притаманні різним еонам, і про можливість трансмутації цих станів — в варіації, що властиві іншим еонам.

… Ну а в цілому, всім психічно повноцінним людям дуже рекомендую познайомитися з цією книгою! Вона — одна з найцінніших книг в історії людства! Кожна інтелектуально розвинена людина зможе знайти в ній цінне для себе! І це — так надихне її на духовні звершення!

… Я ще раз прозрівала, слухаючи Владіміра… Все, про що він говорив, я бачила і раніше, але… не усвідомлювала. Я просто пливла в течії річки його любові і його друзів…

Сльози капали у мене з очей, текли струмками по щоках…

… Прощаючись, я, насилу стримуючись від ридань, вимовила:

— Дякую тобі і всім вам! Прости мене!…

— І ти мене прости, за те, що не зміг допомогти тобі краще… — відповів він.

<<< >>>



 
ГоловнаКнигиСтаттіФільмиФотогалереяСкринсейвериЕнциклопедіяАудіокнигиАудіолекціїПосилання