Бгаґавад-Ґіта

Редакція Володимира Антонова

© Володимир Антонов, 2010.

Бгаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Махабхарата. В Махабхараті описуються події приблизно 7-тисячолітньої давнини.

Бгаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, яку Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бгакті як основи духовного вдосконалювання людини. Бгаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.

Головним героєм Бгаґавад-Ґіти є Крішна — індійський раджа, який водночас є Аватаром — втіленням Частки Творця, Котрий дав через Крішну людям найбільші духовні настанови.

Філософські істини в Бгаґавад-Ґіті викладаються у формі діалогу між Крішною і його другом Арджуною перед воєнним боєм.

Арджуна довго готувався до цієї праведної битви. Та, опинившись зі своїм військом перед шеренгами воїнів супротивника, серед яких упізнає обличчя своїх родичів і колишніх друзів, він, спровокований на це Крішною, починає сумніватися у своєму праві брати участь у битві і ділиться з Крішною своїми переживаннями.

Крішна дорікає йому: подивися, скільки людей зібралося тут, аби вмерти за тебе! І битва уже неминуча*. Як же можеш ти, привівши їх на смерть, в останній момент покинути їх?! Якщо вже ти — професійний воїн — узявся за зброю, так борися за вірну справу! І зрозумій, що життя кожного з нас у тілі — лише короткий відтинок істинного життя. Людина — це не тіло, і вона не вмирає зі смертю тіла. І — в цьому сенсі — ніхто не може вбити і ніхто не може бути убитим.

Арджуна, заінтригований цими словами Крішни, ставить усе нові і нові запитання. А з відповідей випливає, що шлях до Досконалості лежить, зрозуміло, не через убивства, а через Любов — Любов спочатку до “проявлених” аспектів Бога-Абсолюту, а потім і до самого Творця.

Відповіді Крішни й складають основу Бгаґавад-Ґіти — однієї з найбільших за глибиною мудрості і широтою охоплення фундаментальних проблем книг, що існують на Землі.

Є кілька перекладів Бгаґавад-Ґіти російською мовою. З них переклад А.Каменської та І.Манціарлі [37] має переваги, бо в ньому найкраще передано медитативний аспект висловлювань Крішни. Втім, варто зазначити, що багато віршів цього тексту залишилися не перекладеними.

Переклад В.С.Семенцова [56] є вдалою спробою передати віршований лад санскритської Бгаґавад-Ґіти. Текст справді став литися, мов пісня. Натомість у багатьох випадках знизилася точність перекладу.

Переклад, виконаний товариством “Свідомість Крішни”, має ті переваги, що він супроводжується санскритським текстом (зокрема, в російської транслітерації). Але зміст дуже перекручений.

Переклад за редакцією Б.Л.Смирнова [58] претендує — за задумом перекладачів — на високу точність, маючи при цьому деяку “сухість” мови. Але, як і в усіх перерахованих виданнях, багато важливих висловів Крішни залишилися незрозумілими перекладачам і тому були перекладені невірно. Типові помилки трапляються, наприклад, коли розшифровують слово “Атман” як “найменший з найменших”, а не як “найтонший з найтонших”, або перекладають слово “буддхі” як “вищий розум”, “чиста думка” і т.п., а не як “свідомість”. Помилок цього типу могли б уникнути тільки ті перекладачі, які самі опанували вищі щаблі йоги.

Нижче публікується редакція перекладу Бгаґавад-Ґіти, виконана укладачем цієї книги.

Санскритські терміни,
залишені в тексті без перекладу

Атман — головна суть людини: частина багатомірного організму, що перебуває у вищій просторовій мірності і яка підлягає пізнанню (докладніше див. у [7,10]).

Брахман — Святий Дух.

Буддхі-йога — система методів розвитку свідомості людини, що іде за раджа-йогою.

Варни — еволюційні щаблі розвитку людини, яким відповідає її соціальна роль: шудри — слуги, вайшьї — торговці, селяни, ремісники, кшатрії — проводирі, воїни, брахмани — в первісному значенні слова — ті, хто досяг станів Брахмана. В Індії та низці інших країн варнова приналежність почала успадковуватися від народження, що заперечувалося багатьма мислителями і заперечується Богом (див. нижче).

Гуни — це термін, що означає сукупності властивостей, насамперед, людських душ. Вирізняють три гуни: тамас — тупість, неуцтво, раджас — енергійність, пристрасність, саттва — гармонія, чистота. Кожна людина, еволюціонуючи, повинна підніматися цими гунами-щаблями і згодом іти ще вище (про це див. у тексті). Якості, властиві гунам раджас і саттва, послідовно повинні бути освоєні кожним, аби він зміг йти далі.

Гуру — духовний учитель.

Дхарма — об’єктивний закон життя; призначення, шлях людини.

Індрії — “щупальці”, які ми “простягаємо” зі своїх органів почуттів, а також розумом (манасом) і буддхі — до об’єктів сприйняття або міркування.

Ішвара — Бог-Отець, Творець, Аллах, Дао (у даоському значенні слова), Споконвічна Свідомість, Адібудда.

Йога — санскритський еквівалент латинського слова релігія, що означає зв’язок з Богом, методи просування до Нього, Злиття людини з Богом. Можна говорити про йогу: а) як про Шлях і методи релігійного просування і б) як про стан Єднання з Богом (у другому випадку це слово пишеться з великої літери).

Майя — Божественна Ілюзія: мир матерії, що видається нам самосущим.

Манас — ум, розум.

Махатма — Великий Атман, тобто людина, яка має свідомість, правильно розвинену найвищою мірою, еволюційно зріла, мудра людина.

Муні — мудрий, мудрець.

Параматман — Вищий, Єдиний Божественний Атман: те ж, що й Ішвара.

Пракріті — космічна матерія (у збірному значенні).

Пуруша — космічний дух (у збірному значенні).

Раджа — правитель, цар.

Ріші — мудрець.