Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

---

Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 16. Розпізнавання Божественного і демонічного

---

Бесіда 16. Розпізнавання Божественного і демонічного

Арджуна сказав:

18:1. Мені б хотілося, о Наймогутніший, почути зокрема про сутність усамітненого способу життя та зречення!

Благословенний сказав:

18:2. Облишити діяльність, зумовлену особистими бажаннями, мудреці називають усамітненим життям*. Діяльність без прив’язаності до особистої вигоди йменується зреченням.

18:3. «Дія повинна бути облишена як зло!» — кажуть деякі релігійні мислителі. «Жертовність, добродійність та акти самоприборкання не повинні бути знехтуваними!» — кажуть інші.

18:4. Слухай Мої висновки про самітництво, о Бхарато! Усамітнення буває трояким, о тигре серед людей!

18:5. Жертовність, добродійність та акти самоприборкання не повинні бути покинуті, а повинні виконуватися. Вони очищають розумного.

18:6. Але й ці дії повинні відбуватися без прив’язаності до самої діяльності та без думки про винагороду, о Партхо!

18:7. Воістину, не слід відмовлятись від запропонованих дій! Така відмова, що походить від омани, вважається тамастичною!

18:8. Той, хто зрікається дії зі остраху фізичних страждань, кажучи «боляче!», здійснюючи в такий спосіб раджастичне зречення, — той не одержує плодів такого зречення.

18:9. Той, хто виконує необхідну дію, кажучи: «це повинне бути зробленим!», відмовляючись одночасно від прихильності до самої дії та користі, — той, о Арджуно, здійснює саттвічне зречення.

18:10. Зречення, сповнене гармонії та чистоти, розумне та вільне від сумнівів — не має ненависті до неприємної дії та не має прихильності до приємного.

18:11. Воістину, не може втілений відмовитися від дій повністю! Тільки той, хто відмовляється від особистої вигоди, — той справді відмовляється!

18:12. Добрий, недобрий та середній — такі бувають плоди дії для не усамітненого. Але для санньясина — немає плодів!

18:13. Дізнайся від Мене, о сильнорукий, про п’ять причин, з яких витікає будь-яка дія, та як вони викладені у санкх’ї:

18:14. обставини, сама людина, інші істоти, різні енергетичні поля, а також Божественна Воля — всього п’ять.

18:15. Яку б дію не чинила людина тілом, словом чи думкою — праведно чи не праведно, — причиною такої дії є ці п’ять (причин).

18:16. Отже, той, хто, завдяки своїй нетямущості, дивиться на себе як на єдину причину дії, — той, не нерозуміючий, не бачить!

18:17. Але той, хто позбувся такого егоцентризму, хто вільний свідомістю, — той, навіть борючись у цьому світі, воістину, не вбиває та не зв’язує себе цим!

18:18. Сам процес пізнання, пізнаване та той, хто пізнає, — ось три причини, що спонукують до дії. Спонукання, дія та той, хто діє, — ось три складові дії.

18:19. У термінах гун знання, дія та той, хто діє, також визначаються як троякі. Почуй про це від Мене!

18:20. Те знання, що бачить Єдина Незнищувана Істота в усіх істотах, не розділене в окремому, — знай, що таке знання саттвічне!

18:21. Але ті знання, що розглядають різноманітні істоти як окремі, — знай, що такі знання походять від раджасу!

18:22. Тоді як прагнення прикріпитися до кожної окремої речі, начебто вона є все, — нерозумне, вузьке, таке, що не охоплює реального, — таке знання називається тамастичним!

18:23. Належна дія, яка чиниться безпристрасно, без бажання винагороди та позбавлена прив’язаності до неї, — називається саттвічною.

18:24. Але дія, вчинена під натиском бажання її виконання, із самолюбуванням або з надмірним зусиллям, — така дія називається раджастичною.

18:25. Дія, розпочата під впливом омани, без урахування можливих несприятливих наслідків, заради загибелі, кривди, або груба — називається тамастичною.

18:26. Вільна від прив’язаності до дії, позбавлена самолюбування, сповнена впевненості та рішучості, незміно стійка до успіху та невдачі — така людина-діяч називається саттвічною.

18:27. Збуджений, жадаючий плодів своєї діяльності, жадібний, заздрісний, себелюбний, нечесний, охоплений радостями та горем — такий діяч називається раджастичним.

18:28. Гордовитий, грубий, злісний, упертий, хитрий, недбалий, підступний, тупий, повільний, похмурий, боягузливий — такий діяч називається тамастичним.

18:29. Потрійним також є розрізнення рівня розвитку свідомості та спрямованості — відповідно до трьох гун. Вислухай про це, о Джананджаю!

18:30. Хто розрізняє: що заслуговує — не заслуговує на увагу; потрібно — не потрібно робити; варто — не варто остерігатися; що є рабство — що є свобода, — хто розрізняє це, той має розвинену свідомість та перебуває в саттві.

18:31. Хто не розрізняє правильний та неправильний шлях або що варто, а чого не варто робити, — свідомість того не розвинена, та він перебуває в раджасі.

18:32. Хто окутаний пітьмою неуцтва, вважає неправильний шлях правильним і рухається в невірному напрямку — свідомість того тамастична, о Партхо!

18:33. Та непохитна спрямованість, що дозволяє управляти розумом, енергіями та індріями, а також постійно перебувати в Йозі, — така спрямованість саттвічна.

18:34. Але якщо людина спрямовує свої устремління і на істинний шлях, і на сексуальну пристрасть, і на вигоду в справах, о Арджуно, то такі її устремління, внаслідок прив’язаностей та зиску, — від раджаса!

18:35. Ті ж устремління, що не звільняють нерозумного від ліні, страху, жалю, похмурості, — такі устремління тамастичні, о Партхо!

18:36. А тепер слухай про потрійну природу радості, о кращий із Бхарат, — про ту, яка приносить щастя та полегшує страждання!

18:37. Яка спершу подібна до отрути, а потім перетворюється на нектар — така радість визнається саттвічною та народженою від блаженного пізнання Атмана свідомістю.

18:38. Та ж радість, що походить від злиття індрій із земними об’єктами, яка спочатку подібна до нектару, а потім стає отрутою, — така радість іменується раджастичною.

18:39. Та радість, що ілюзорна від початку та до кінця, виникаючи при несприйнятті Атмана на тлі безтурботності та ліні, — така радість тамастична.

18:40. Немає жодної істоти на Землі — навіть серед «богів» — яка була б вільною від трьох гун, народжених у світі пракріті!

18:41. Обов’язки брахманів, кшатріїв, вайшьїв і шудр розподілені за гунами відповідно до їхньої власної природи, о підкорювач ворогів!

18:42. Ясність, самовладання, подвижництво, правдивість, всепрощення, а також простота, мудрість, використання своїх знань (на благо іншим), знання про Божественне — такий обов’язок брахмана, народжений його власною природою.

18:43. Звитяга, пишнота, твердість, швидкість, а також нездатність втікати з поля бою, великодушність, природа правителя — такий обов’язок кшатрії, народжений його власною природою.

18:44. Хліборобство, скотарство та торгівля — обов’язки вайшьї, народжені його власною природою. Усе, пов’язане із служінням, є обов’язком шудри, народженим його власною природою.

18:45. Людина просувається до Досконалості, ретельно виконуючи свій власний обов’язок. Почуй, як приходить до Досконалості той, хто ретельно виконує свій обов’язок!

18:46. Виражаючи виконанням свого обов’язку поклоніння Тому, за чиєю Волею з’являються усі істоти та Ким все пронизано, — людина досягає Досконалості!

18:47. Краще виконувати свої власні обов’язки, хоча б і незначні, ніж обов’язки когось іншого, хоч і високі вони! Виконуючи обов’язки, що випливають з її власної природи, людина цим не робить гріха.

18:48. Долю, якою вона наділена при народженні, навіть якщо в ній і є щось небажане, не потрібно зневажати! Воістину, всі ризиковані починання оповиті помилками, подібно до вогню, що сповитий димом, о Каунтею!

18:49. Той, хто — як свідомість — вільний та всюдисущий, хто збагнув Атман, хто помер для земних бажань, — той досягає шляхом зречення Вищої Досконалості та свободи від будь-яких ланцюгів своєї долі!

18:50. Як той, хто досягає Досконалості, приходить до Брахмана, до найвищого стану Мудрості, — про це довідайся від Мене в коротких словах, о Каунтею!

18:51. З цілком очищеною свідомістю, той, хто переміг себе стійкістю, зрікшись зовнішнього, скинувши із себе пристрасть і ворожнечу,

18:52. непоказно та в помірності* живучи, підкоривши свою мову, своє тіло та розум, постійно перебуваючи в медитації та безпристрасності,

18:53. відкинувши егоїзм, насилля, гордовитість, статеву пристрасть, гнів, жадібність, сповнений миру та безкорисливості, — той гідний стати Брахманом.

18:54. Досягнувши Вічності у Злитті з Брахманом, така людина сповнюється найвищою Любов’ю до Мене!

18:55. Любов’ю він пізнає Мене в Суті Моїй: хто Я є та який істинно! Пізнавши Мене в такий спосіб у самій Моїй Суті, він поринає в Моє Буття!

18:56. Хоча і здійснюючи всі (належні йому) дії, але уповаючи на Мене, з Моєю допомогою він знаходить Вічну Непорушну Обитель!

18:57. Відрікаючись подумки від усіх дій для себе, з’єднавшись свідомістю зі Мною, усвідомлюючи Мене як свій Притулок, — думай про Мене постійно!

18:58. Думаючи про Мене, ти з Моєю допомогою перебореш усі перешкоди! Але, якщо ти через самолюбство не захочеш жити так, — то втратиш усе!

18:59. Якщо, поринувши в егоїзм, ти скажеш: «Не хочу боротися!», то марне твоє рішення: пракріті примусить тебе!

18:60. О Каунтею! Зв’язаний твоєю власною кармою, створеною твоєю власною природою, ти будеш проти своєї волі робити те, чого ти помиляючись, робити не хочеш!

18:61. Ішвара перебуває в серцях усіх істот, о Арджуно, та силою Своєї майї Він змушує всі істоти безупинно обертатися, як на колесі гончаря!

18:62. Шукай у Нього притулку всією своєю суттю! Його Милістю ти досягнеш Найвищого Світу, Вічної Обителі!

18:63. Так Я відкрив тобі мудрість приховану більше, ніж сама таємниця! Міркуй про неї всебічно, а потім роби, як побажаєш!

18:64. Знову почуй від Мене Моє Найвище та сокровенне слово: любий ти Мені, тому прийми від Мене це благо!

18:65. Завжди думай про Мене, люби Мене, жертвуй собою заради Мене, тільки на Мене уповай — і ти прийдеш до Мене! Ти дорогий Мені, Я довіряю тобі!

18:66. Облишивши всі інші шляхи, тільки до Мене йди за Порятунком! Не сумуй, Я звільню тебе від усіх твоїх ланцюгів!

18:67. Ніколи не говори про це тому, хто не схильний до подвигу та не сповнений любові! І тому не кажи, хто не бажає слухати або злословить на Мене!

18:68. Той, хто відкриватиме цю найвищу Істину серед люблячих Мене, так проявляючи свою вірну любов до Мене, — той, звісно, прийде до Мене!

18:69. І не буде нікого серед інших людей, хто зробив би ціннішим служіння, ніж він! І не буде на Землі нікого, хто був би Мені дорожчим!

18:70. І той, хто вивчатиме цю священну бесіду нашу, — навчиться шанувати Мене жертвою мудрості! Така Моя думка.

18:71. І якщо людина, сповнена віри, навіть тільки слухає цю бесіду з благоговінням, — вона також звільнятиметься від зла та досягне світлих світів праведників!

18:72. Чи вислухав ти все це зосереджено та уважно? Чи знищена твоя ілюзія, народжена невіданням, о Партхо?

Арджуна сказав:

18:73. Прояснилась моя омана! Через Твою Благість я досягнув пізнання! Я твердий, мої сумніви покинули мене! Я вчинятиму по слову Твоєму!

Санджая сказав:

18:74. Я чув цю чарівну бесіду Васудеви та великодушного Партхі зі щиросердечним трепетом!

18:75. Милістю Вьяси, я почув про цю таємну та найвищу йогу від Господа йоги — Самого Ішвари, який говорив переді мною!

18:76. О раджа! Згадуючи і згадуючи цю святу бесіду Кешави та Арджуни, я знову та знову дивуюся!

18:77. Згадуючи і згадуючи також цей найпречудовий Образ Крішни, я радію знову та знову!

18:78. Скрізь, де знаходиться Крішна, Господь йоги, всюди, де є воїн Партха, — там забезпечені благоденство, перемога та щастя! Так я думаю.

Так у славетних упанішадах благословенної Бхаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, сповідує вісімнадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:

Звільнення шляхом зречення.

Так закінчується Бхаґавад-Ґіта.*