Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 11. Споглядання Вселенського Образу
Бесіда 11.
Споглядання Вселенського Образу
Арджуна сказав:
11:1. Ці сокровенні слова про Найбільшу Таємницю Божественного Атмана Ти розповів, співчуваючи, мені. І цим розсіялася моя необізнаність.
11:2. Про виникнення та зникнення всіх істот почув я від Тебе, о Лотосоокий! Почув я також про Твою Незмінну Велич!
11:3. Такого, як Ти описуєш Себе, о Первинний Великий Господь, я прагну побачити Тебе — Твій Божественний Образ, о Найвищий Дух!
11:4. Якщо Ти вважаєш, що я гідний бачити Його, о Господи, яви мені Свою Вічну Сутність, о Владико Йоги!
Благословенний сказав:
11:5. Споглядай, о Партхо, Мій Образ — столикий, тисячовидний, Божественний, багатобарвний, різноманітний!
11:6. Споглядай адітьїв, васу, рудрів, асвін, марутів! Споглядай незліченні дива, о Бхарато!
11:7. Споглядай у Моїй Суті, о Гудакешо, весь всесвіт — рухомий та нерухомий — з усім, що ти жадаєш побачити!
11:8. Але, воістину, ти не зможеш споглядати Мене цими твоїми очима — Божественні очі Я дарую тобі. Поглянь же на Мою Царствену Йогу!
Санджая сказав:
11:9. Мовивши це, Великий Владика Йоги явив Арджуні Свій Вселенський Образ
11:10. з незліченними вустами та очима, з багатьма дивними явищами, з незліченними божественними прикрасами, що вражає різноманітною божественною зброєю,
11:11. в божественних одіяннях і намистах, у запахах божественних ароматичних олій, з відкритим всюди обличчями, всепречудесний, полум’яніючий, безкінечний!
11:12. І якби сяйво тисячі Сонць одночасно спалахнуло в небі, таке сяйво могло б бути подібним до слави цієї Великої Душі!
11:13. У ній Арджуна побачив увесь всесвіт, розділений на багато світів, але об’єднаний воєдино в Тілі Вищого Божества.
11:14. Тоді здивований та вражений Арджуна схилив голову перед Божеством і, склавши руки перед грудьми, заговорив.
Арджуна сказав:
11:15. У Тобі, о Боже, я бачу «богів», всі види істот: Брахмана-Владику в чудесній лотосній асані, всіх ріші та дивних зміїв небесних!
11:16. З руками, черевами, вустами, очима без ліку — всюди я бачу Тебе — безмежні Твої прояви! Ні початку, ні середини, ні кінця Твоєї Слави, о Безкінечний, Безмежний Господь, не можуть побачити мої очі!
11:17. Сяйво Твоє, безкрайнє Твоє Світло усюдисуще — з дисками, вінцями та скіпетрами я бачу! Подібний полум’ю, що спалахує як сліпуче Сонце, направляєш Ти потоки променів незримих!
11:18. Ти — вище всіх моїх думок, о Неминущий Господь, Найвища Мета, Основа всесвіту, вічної дхарми Безсмертний Хранитель, Споконвічна Душа — таким бачить мій розум Тебе!
11:19. Ти — без початку, середини та кінця! Ти — безмежний за Силою! Твої руки — без ліку! Немов безліч Сонць і Місяців — очі Твої! Коли ж Лик Твій я бачу — як жертовне полум’я палає Воно та Славою Твоєю обпалює світи!
11:20. Тобою лише одним наповнюються і Небеса, і Земля, і все, що незримо простягається між ними! Ввесь світ триєдиний перед Тобою тремтить, о Могутній, — перед Твоїм Ликом, що викликає сум’яття!
11:21. Себе вручають Тобі «сонми богів», склавши в побожному страхові руки! Кличуть усі Тебе! І воїнства святих, які співають Тобі славу, складають пісні, що звучать, наповнюючи світ!
11:22. І хмари рудрів, адітьїв, васу та садхьїв, вішвів, асвінів, марутів, предків гандхарвів, асурів, якшів, «богів» — усі, з захопленням, дивляться на Тебе!
11:23. Побачивши Твій Образ могутній з очима та вустами без ліку, з рядами зубів, що наводять страх, і грудьми великими, з незліченною кількістю рук і ніг — побачивши те, що побачив я, світи всі тремтять!
11:24. Як веселка в небі, переливаєшся Ти сліпучим світлом — з розкритими вустами та величезними полум’яніючими очима! Ти пронизуєш мій Атман!... Дивлюся на Тебе — і марніє моя сила, спокій мене полишає!...
11:25. Подібно до вогняних блискучих мечів видніються ряди Твоїх зубів, що лякають із розкритих страшних щелеп. Бачачи це, не знаю я, куди сховатися мені від вигляду Твого! О помилуй, Владико, Обитель світів!
11:26. Дхрітараштри сини, а з ними безліч володарів із різних країн Землі, Бхішма, Дрона та Карна, а ще з обох ворогуючих станів весь цвіт хоробрих витязів —
11:27. всі спішно прагнуть у відкриті вуста Твої! І блискають у них ряди зубів, що жахають. Як жорна могутні — всіх воїнів захоплених вони розтирають, миттєво перетворюючи на порох!
11:28. Як води річок стрімко та гомінливо несуться у великий океан, так спрямовуються ті могутні воїни, царі Землі, у Твої відкриті опаляючі вуста!
11:29. Як міль, нестримно прискорюючи свій політ, летить у вогонь, щоб загинути в ньому, так і вони прагнуть у страшні вуста, щоб, зникнувши в них, знайти там смерть!
11:30. Все поглинаючи спереду та позаду і з усіх боків, полум’я безлічі Твоїх язиків спопеляє всіх! Наповнений простір Сяйвом Твоїм! Палає світ у вогні Твоїх всепроникаючих променів, о Господи!
11:31. Твою суть мені відкрий! Твій вигляд так безмірно жахає! Я падаю ниць перед Тобою! Помилуй, молю Тебе, о Могутній Господь! Що приховано в Тобі — я прагну пізнати! Але Твій нинішній образ жахає мене!
Благословенний сказав:
11:32. Я — Час, що несе розпач у світ, що винищує всіх людей, являючи свій закон на Землю. Ніхто з воїнів, які, готуючись до битви, шикуються в шеренги, не вислизнуть від смерті! Ти один не перестанеш жити!
11:33. І тому — повстань! І досягай слави своєї, долай ворогів і насолоджуйся міццю царства свого! Моєю Волею вони вже уражені! Ти ж надай цьому лише зовнішнього вигляду, вбий їх своєю рукою!
11:34. Уже і Дрона, і Бхішма, і Джаядратха, і Карна, і всі воїни, що стали тут, — усі приречені на загибель. Бийся ж без страху, Арджуно! І перемога на полі битви буде твоя!
Санджая сказав:
11:35. Почувши слова, мовлені Господом, Арджуна, здригаючись, упав ниць, і заїкаючись від страху, звернувся знову до Крішни так:
11:36. У піснях і гімнах славлячи Тебе, радіють по праву всі світи, споглядаючи Твою Велич, о Хрішікешо! Сонми святих простираються перед Тобою, та розбігаються нажахані демони!
11:37. І як не шанувати Великого Атмана, Що вищий Брахмана! О Безмежний! Господь усіх праведників! Усіх світів Заступник! Вічний! Ти — і Буття, і Небуття, і Те, що поза ними!
11:38. З богів немає вище Тебе! Первинний! Найвищий Притулок усього існуючого! Тобою пронизаний всесвіт! О Пізнаваний! О Всевідаючий! Він — всесвіт — який вміщується весь в Образі Твоєму!
11:39. Ти — і Бог вітру, і Бог життя, і Бог смерті, і Бог вогню, і Бог води! Ти — і Місяць, і Отець, і Праотець усіх істот! Тисячами вуст хвала Тобі! Слава! І Слава! І знову безмежна Слава Тобі!
11:40. Усе — ниць порохом перед Тобою! Слава Тобі з усіх боків! Немає меж ні Силі Твоїй, ні Владі Твоїй немає міри! Ти все вміщуєш, тому що Сам Ти і є Все!
11:41. І якщо я, вважаючи Тебе своїм другом, не відаючи вигукував: «О Крішна! О мій друже!», то робив я це не розуміючи Величі Твоєї, бездумно віддаючись почуттям свого серця!
11:42. І якщо, відпочиваючи і жартуючи, в грі, за трапезою, чи в годину веселощів не виказував я поваги належним чином Тобі — наодинці з Тобою або серед друзів, — молю Тебе: прости мій гріх, о Безмірний!
11:43. Отець світів і всього, що рухається та нерухоме! Найдостойніший і найславніший Гуру! Немає нічого, схожого на Тебе! Хто перевершить Тебе? Кому в усіх світах змагатися зі Славою Твоєю?
11:44. Я падаю в благоговінні перед Тобою, молю Тебе: будь терплячим до мене! Будь мені Отцем, будь Другом мені! Як люблячий до коханої — таким будь терпимим до мене!
11:45. Я бачив Славу Твою, ніким раніше незвідану! Від радості та страху тремтять мої груди. Молю Тебе: набудь попереднього Твого вигляду! О, помилуй, Господь богів, Притулок світів!
11:46. Я жадаю бачити попереднього Тебе — в сяючому вінці та з царственою патерицею у руці! Прояви любимий та знайомий образ Твій! Приховай нестерпний для смертного сторукий прояв Твій!
Благословенний сказав:
11:47. Арджуно! Милістю Моєю ти пізнав той найвищий та вічний Мій Образ, що розкривається тільки в Йозі, тільки в злитті з Атманом. З оточуючих тебе людей його ніхто й ніколи не відав.
11:48. Ні милосердні справи, ні знання Вед, ні приношення жертв, ні подвиги аскетів, ні знань глибочінь — ніщо не в силі розкрити той потаємний Мій Образ, що бачив ти.
11:49. Збентеження своє та жах згаси, не бійся, що побачив ти Мій страшний Образ! Забудь свій страх! Возвесели свій дух! Дивись на подобу Мою, знайому для тебе!
Санджая сказав:
11:50. Мовивши ці слова, Крішна знову явив Свій звичайний вигляд і утішив враженого Арджуну. Великий набув знову Свого лагідного вигляду.
Арджуна сказав:
11:51. Знову споглядаючи Твій лагідний людський образ, я опам’ятовуюся та повертається мій природний стан.
Благословенний сказав:
11:52. Цей Образ Мій, що ти пізнав, дуже важко побачити. Воістину, навіть «боги» постійно жадають побачити Його!
11:53. Не може ніхто побачити Мене таким, як бачив ти, навіть знаючи всі Веди, віддаючись аскетичним подвигам, приносячи пожертви та дарунки.
11:54. Одній тільки любові досяжне таке споглядання, о Арджуно! Тільки любові дано споглядати Мене в Моїй потаємній Суті та злитися зі Мною!
11:55. Той, хто робить усе (тільки) для Мене, для кого Я — Вища Мета, хто любить Мене, хто вільний від прихильностей, недоступний ворожнечі, — той приходить до Мене, о Пандаво!
Так у славетних упанішадах благословенної Бхаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, сповідує одинадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:
Споглядання Всесвітнього Образу.
Книга в PDF
