Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 5. Йога відчуженості
Бесіда 5.
Йога відчуженості
Арджуна сказав:
5:1. Санньясу Ти вихваляєш, о Крішно, і йогу — також! Якому з цих двох варто віддати перевагу? Скажи мені напевне!
Благословенний сказав:
5:2. І санньяса, та карма-йога приведуть тебе до вищого блага. Але, воістину, карма-йозі варто віддати перевагу!
5:3. Пізнай же як щирого санньясина того, хто нікого не ненавидить і не бажає земного. Вільний від подвійності, о могутньоозброєний, він без зусиль звільняється від кайданів!
5:4. Так само не мудреці, а діти говорять про санкх’ю та про йогу, як про щось різне: той, хто старанний хоча б в одній із них, — досягає плодів обох!
5:5. Рівень просування, що досягається послідовниками санкх’ї, досягається також і йогами. Той правий, хто бачить, що санкх’я та йога — одне і те ж!
5:6. Але без йоги, о могутньоозброєний, воістину, важко досягти санньяси! Спрямований же йогою мудрець швидко досягає Брахмана!
5:7. Той, хто наполегливий у йозі, хто розчистив цим собі шлях до Атмана та закріпився в Ньому, хто переміг свої індрії, пізнав єдність Атманів усіх істот, — той, і діючи, не піддається марній метушні.
5:8. «Я не чиню непотрібних дій!» — повинен знати той, хто досяг гармонії та пізнав істину, дивлячись, слухаючи, сприймаючи дотиком і нюхом, приймаючи їжу, рухаючись, сплячи, дихаючи.
5:9. Говорячи, даючи, беручи, відкриваючи та закриваючи очі, він повинен усвідомлювати: це — всього лиш індрії рухаються серед об’єктів.
5:10. Той, хто Брахманові присвячує всі дії свої, виконуючи їх без прив’язаності, той ніколи не буде гріхом заплямований, подібно тому, як не змочується водою листя лотоса!
5:11. Зрікшись прив’язаностей (до дій у світі матерії та до їхніх плодів), йог діє своїми тілом, свідомістю, включаючи індрії розуму, — заради розуміння свого Атмана.
5:12. Урівноважена людина, яка відкинула прагнення до винагород за свою діяльність, — знаходить досконалий світ. Неврівноважена ж, що керується своїми земними бажаннями та прив’язана до винагород, — перебуває в кайданах!
5:13. Розумом відмовившись від непотрібних дій, той, хто в тілі знаходиться, спокійно перебуває в цьому дев’ятивратному городищі, не діючи та нікого не змушуючи до дії.
5:14. Ні ставлення до об’єктів як до власності, ні непотрібна діяльність людей, ні прихильність до її плодів — не створюються Володарем світу. Але життя, що саме розвивається в матерії, це робить.
5:15. Господь не відповідальний за вчинки людей — чи вони добрі, чи погані. Мудрість ця обкутана невіданням, у якому блукають люди.
5:16. Але в якому невідання знищене пізнанням Атмана — для того ця мудрість, немов Сонце сяє, розкриває Найвищого!
5:17. Той, хто пізнав себе саме як буддхі, хто ототожнився з Атманом, хто покладається тільки на Всевишнього, хто знаходить притулок тільки в Ньому, — той іде до Звільнення, очищений рятівною мудрістю!
5:18. Знаючий дивиться однаково і на брахмана, прикрашеного вченістю та смиренністю, і на слона, корову, собаку, і навіть на того, хто собаку їсть.
5:19. Тут, на Землі, народження та смерть перемагаються тією людиною, чий розум заспокоєний! Брахман чистий від гріха та перебуває в стані спокою. Тому ті, хто перебувають у спокої — осягають Брахмана!
5:20. Із заспокоєною ясною свідомістю той, хто збагнув Брахмана та утвердився в Брахмані, — не радіє, отримуючи приємне, та не сумує, отримуючи прикре.
5:21. Той, хто не прив’язаний до задоволення своїх почуттів зовнішнім і знаходить втіху в Атмані, — той, досягши Єднання із Брахманом, отримує безперервне Блаженство.
5:22. Радості ж, що виникають від зіткнення з матеріальними об’єктами, воістину, — лона страждання, бо вони мають і початок, і кінець, о Каунтею! Не в них находить радість мудрий!
5:23. Той, хто може ще тут, на Землі, до свого звільнення від тіла, протистояти силі земних потягів і гніву, — той досяг гармонії, той — щаслива людина!
5:24. Той, хто щасливий внутрішньо, хто радіє не зовнішньому, хто осяяний (любов’ю) зсередини, — той йог здатний збагнути сутність Брахмана та Нірвану в Брахмані!
5:25. Нірвану в Брахмані отримують ті ріші, які очистились від вад, звільнились від подвійності, пізнали Атман і присвятили себе благу всіх.
5:26. Ті, що звільнились від земних потягів і гніву, зайняті духовним подвижництвом, ті, які приборкали свій розум і пізнали Атман, — ті знаходять Нірвану в Брахмані.
5:27. Відірвавши індрії від земного, спрямувавши своє бачення всередину, приділивши увагу енергії, що вливається та витікає,
5:28. контролюючи індрії, розум і свідомість, узявши собі за мету досягнення Звільнення, відмовившись від земних потягів, страху та гніву, — людина досягає повної Свободи.
5:29. Пізнавши Мене як Того, Хто радіє жертовності та духовним подвигам Великого Ішвару — Благодійника всіх живих істот, — знаючий Мене, — так досягає повної задоволеності!
Так у славетних упанішадах благословенної Бхаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, сповідує п’ята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:
Йога відчуженості.