Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 13. «Поле» та «Знаючий поле»
Бесіда 13.
«Поле» та «Знаючий поле»
Арджуна сказав:
13:1. Про пракріті та пурушу, а також про «поле» та «знаючого поле», про мудрість і про все, що необхідно пізнати, — це хотів би я почути від Тебе, о Кешаво!
Благословенний сказав:
13:2. Це тіло, о Каунтею, іменується «полем». Того, хто знає його, мудреці називають «знаючим поле».
13:3. Пізнай Мене як «Знаючого поле» в усіх «полях». Істинне знання «поля», а також «Знаючого поле» — це називається Мною мудрістю, о Бхарато!
13:4. Яке це «поле», яка його природа, як воно змінюється та звідки воно, а також хто Він і яка Його Сила — ти тепер це почуєш коротко від Мене.
13:5. На різні лади оспівували це мудреці в різних гімнах і віщих словах Брахмасутри, сповненої розуму.
13:6. Знання великих елементів, індивідуальних «я», розуму, а також Непроявленого, одинадцяти індрій та п’яти «пасовищ» індрій,
13:7. смиренність, чесність, незлобливість, всепрощення, простота, служіння учителеві, чистота, стійкість, самовладання,
13:8. безпристрасне ставлення до земних об’єктів, а також відсутність егоїзму, проникнення в суть страждання та зла нових народжень, старості та хвороби,
13:9. відсутність земних прив’язаностей, свобода від поневолення дітьми, дружиною або оселею і постійна душевна рівновага серед бажаних і небажаних подій,
13:10. непохитна та чиста любов до Мене, безроздільне прагнення до позбавлення від марного спілкування з людьми, перебування в самодостатності,
13:11. постійність у духовному пошуку, спрямованість до пізнання справжньої мудрості — все це визнано істинним; інше — невідання!
13:12. Відкрию тобі те, що повинне бути пізнаним, що, будучи пізнаним, веде до Безсмертя: то є Безначальний Найвищий Брахман, що знаходиться за межами буття та небуття (істот).
13:13. Усюди маючи руки та ноги, очі, голови та вуста, всевидющий — Він перебуває у світі, обіймаючи все.
13:14. Маючи всі відчуття, не маючи органів почуттів, не маючи прив’язаностей ні до чого, але підтримуючий всіх істот, вільний від трьох гун і, який користується гунами,
13:15. поза та всередині всіх істот, перебуваючи у спокої і все-таки діючий, невловимий за своєю тонкістю, завжди близький та водночас невимовно далекий — такий незмінний Він!
13:16. Не розділений серед істот і все-таки існуючий нарізно в кожному, Він пізнається як Помічник усіх. Він обіймає Собою всіх і спрямовує в розвитку.
13:17. Про Нього, про Світло всього світлого говориться, що Він перебуває поза межами темряви. Він — Мудрість, Ціль усякої мудрості, мудрістю осяжна, яка перебуває в серцях усіх!
13:18. Такі «поле», мудрість і предмет мудрості в короткому викладі. Пізнавши їх, відданий Мені учень пізнає Мою Суть.
13:19. Пізнай, що і пуруша, і пракріті теж не мають початку. Пізнай ще — просування по гунах відбувається завдяки існуванню в пракріті.
13:20. Пракріті розглядається як джерело виникнення причин і наслідків. А пуруша є винуватцем вкушання приємного та неприємного.
13:21. Перебуваючи в пракріті, пуруша, що втілилася, обов’язково зливається з гунами, що виникли з пракріті. Прихильність до тієї чи іншої гуни є причиною її народжень у гарних чи поганих умовах.
13:22. Спостерігаючий, Підтримуючий, Всеприймаючий, Всевишній Владика, а також Божественний Атман — так іменується в цьому тілі Найвищий Дух.
13:23. Хто в такий спосіб пізнав пурушу, пракріті та три гуни, той — у яких би умовах не був — більш не підлягає народженню!
13:24. Медитуючи в Атмані, деякі пізнають із Атмана Атман. Інші (пізнають Атман) через санкх’я-йогу. Треті (ідуть до цього) через карму-йогу.
13:25. Також і ті, які не відають про все це, але, чують від інших, щиро поклоняються, — також виходять за межі дороги смерті, прилучаючись до того, що чули!
13:26. О кращий із Бхарат! Знай, що все існуюче — нерухоме та те, що рухається, — походить від взаємодії «поля» та «Знаючого поле»!
13:27. Хто бачить Найвищого Господа, який не гине в тому, що гине, та одночасно перебуває в усіх істотах, — хто так бачить, той бачить істинно!
13:28. Хто справді бачить Ішвару, котрий однаково перебуває скрізь, той уже не зможе зійти з істинного шляху!
13:29. Той, хто бачить, що всі дії виконуються лише в пракріті, а Атман лишається в спокої, — той, воістину, бачить!
13:30. Коли він зрозумів, що різноманітне буття істот коріниться в Єдиному та виходить із Нього, — тоді він досягає Брахмана.
13:31. Вічний та не зв’язаний пракріті Божественний Атман, хоч і перебуває в тілах, та не діє і не піддається впливові, о Каунтею!
13:32. Як всюдисуща пустота не змішується ні із чим через свою тонкість, так і Атман, перебуваючи в тілах, не змішується ні з чим.
13:33. Але, подібно до того, як Сонце освітлює землю, так і Владика «поля» осяює все «поле», о Бхарато!
13:34. Хто очима мудрості бачить цю різницю між «полем» і «Знаючим поле» та знає процес звільнення індрій від пракріті — той наближається до Вищої Мети!
Так у славетних упанішадах благословенної Бхаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, сповідує тринадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:
«Поле» та «Знаючий поле».
Книга в PDF