Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 3. Карма-йога
Бесіда 3.
Карма-йога
Арджуна сказав:
3:1. Якщо Ти стверджуєш, що шлях пізнання вище шляху дії, о Джанардано, чому спонукаєш Ти мене до такої жахливої справи?
3:2. Не зрозумілою мовою Ти бентежиш моє розуміння! Повідай мені чітко: яким чином можу я досягти блаженства?
Благословенний сказав:
3:3. Є дві можливості розвитку, як Мною було сказано раніше, о безгрішний: йога міркування та йога правильної дії.
3:4. Людина не досягає звільнення від ланцюгів долі відмовою від дії, одним лише зреченням вона не піднімається до Досконалості.
3:5. Ніхто навіть на мить не може залишитися істинно бездіяльним, бо всі примушуються до дії властивостями пракріті!
3:6. Той, хто оволодів контролем над своїми індріями, але все-таки роздумує про земні об’єкти — така людина сама себе обманює. Вона подібна до тієї, що прикидається!
3:7. Але той, хто опанував свої індрії та вільно здійснює карма-йогу, — той гідний шанування!
3:8. Виконуй же праведні дії, бо діяльність ліпше бездіяльності; при бездіяльності неможливо підтримати навіть власне тіло!
3:9. Мирські люди поневолюються діяльністю, якщо вона здійснюється не як жертва. Як приношення Богові — виконуй свої дії, залишаючись вільним від прив’язок до земного, о Каунтею!
3:10. Бог створив людський вид разом із законом жертовності. Він при цьому заповів: «Жертовністю процвітайте! І це — нехай буде бажане для вас!
3:11. Жертовністю своєю задовольняйте Божественне — і тоді задовольнить і Воно вас! Діючи заради Нього — ви досягнете вищого блага!
3:12. Бо вдоволене вашою жертовністю Божественне посилатиме вам усе, що потрібно в житті». Воістину, злодій — той, хто на одержувані дари не відповідає дарунками!
3:13. Праведні, що харчуються залишками від своїх жертовних дарів Богові, — звільняються від гріхів. Ті ж, хто піклується про їжу тільки для себе, — ті харчуються гріхом!
3:14. Завдяки їжі виростають тіла істот. Від дощу походить їжа. Дощ походить від жертовності. Жертовність є виконання правильних дій.
3:15. Знай, що Брахман здійснює виконання доль. А Брахман представляє Первинного. І Усюдисущий Брахман завжди підтримує в людях їхню жертовність!
3:16. Той, хто на Землі не наслідує цей закон жертовності та чиє життя через це сповнене гріха, хто живе лише чуттєвими насолодами, — той живе дарма, о Партхо!
3:17. Лише той, хто знайшов радість і задоволення в Атмані та щасливий лише в Ньому, — тільки той вільний від земних обов’язків.
3:18. Він більше не зобов’язаний робити чи не робити що-небудь у цьому світі, і в жодній істоті він не шукає більше заступництва для досягнення своєї мети.
3:19. Тому повсякчасно виконуй свої обов’язки, не чекаючи винагороди, бо, воістину, так вчиняючи, людина досягає Найвищого!
3:20. Воістину, саме такою діяльністю досягли Джанака та інші Досконалості! Дій так і ти, пам’ятаючи про цілісність Світобудови!
3:21. (Причому) те, що робить кращий, те роблять і інші: за його прикладом діє народ.
3:22. Немає нічого, о Партхо, в трьох світах, що б Я повинен зробити або чого б Я не досяг! І все-таки Я перебуваю в дії.
3:23. Бо якби Я не перебував постійно в дії, о Партхо, то люди скрізь почали би наслідувати Моєму прикладу!
3:24. Світ був би зруйнований, якби Я не чинив дій! Я став би причиною змішування варн і виною загибелі народів.
3:25. З вигоди діє немудрий, о Бхарато! Мудрий же діє без вигоди, заради блага інших!
3:26. Мудрий не повинен бентежити немудрих людей, прив’язаних до мирської діяльності! Але він має намагатися будь-яку їхню таку діяльність гармонізувати із Мною.
3:27. Усі дії виникають із трьох гун. Але зваблена самолюбством людина думає: «Я є вершитель!».
3:28. Той же, о могутній, хто знає сутність розподілу дій за гунами та пам’ятає, що «гуни обертаються в гунах», — той звільняється від прихильності до мирської діяльності.
3:29. Обмануті гунами люди прив’язані до справ цих гун. Тих, чиє розуміння ще не належно цілісне, та ледачих — мудрий не потурбує.
3:30. Надавши керування всіма діями Мені, поринувши в Атман, вільний від вигоди та себелюбства, знайшовши спокій, — борися, Арджуно!
3:31. Тих людей, які незмінно дотримуються Мого Вчення, та відданості сповнені та вільні від заздрості, — тих ніколи не обмежуватимуть їхні вчинки!
3:32. А ті божевільні, які, ганьблять Моє Вчення, не наслідують його, позбавлені розуміння, — знай, що вони приречені!
3:33. Розумні люди прагнуть жити в гармонії зі світом пракріті. Всі втілені істоти включені в неї! Що ж дає протистояння пракріті?
3:34. Потяг і відраза до (земних) об’єктів залежить від розподілу індрій. Не піддавайсь ні тому, ні іншому: воістину, ці стани — перешкоди на Шляху!
3:35. Виконання власних обов’язків, нехай навіть незначних, — ліпше, ніж виконання чужих, хай навіть дуже величних. Краще завершити втілення, здійснюючи свою власну дхарму: чужа дхарма сповнена небезпеки!
Арджуна сказав:
3:36. Але що штовхає людину супроти її волі до гріха, о Варшнею? Воістину, її штовхає до цього якась невідома сила!
Благословенний сказав:
3:37. Це — сексуальна пристрасть, це — гнів — породження гуни раджас, ненаситної, багатогрішної. Вивчи ж їх — найбільших ворогів на Землі!
3:38. Як димом буває прихований вогонь, як дзеркало буває покрите пилом, як зародок обгорнутий плодовим міхуром, — так пристрастями людськими все в світі обкутане!
3:39. Цим вічним ворогом мудрості прихована й мудрість — у вигляді ненаситного, як полум’я, бажання земного!
3:40. Індрії, включаючи розум, і буддхі є полями його дії. Через них він, сховавши собою мудрість, вводить в оману того, хто в тілі живе.
3:41. І тому, опанувавши індрії, о кращий із Бхарат, приборкай саме це джерело гріха — ворога знання та руйнівника мудрості!
3:42. Говориться, що оволодіння індріями — це славно! Вищі з індрій — індрії розуму. Але вище розуму — розвинена свідомість. Вище ж розвиненої (індивідуальної людської) свідомості — Він!
3:43. Осягнувши, що Він — безмірно вище розвиненої (людської) свідомості, утвердивши себе в Атмані, убий, о могутній, того ворога в образі непоборного бажання земних благ.
Так у славетних упанішадах благословенної Бхаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, сповідує третя бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:
Карма-йога.
Книга в PDF