Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 1. Розпач Арджуни
Бесіда 1.
Розпач Арджуни
Дхрітараштра сказав:
1:1. На полі Дхарми, на святому полі Куру ті, що зібралися разом, спрагло палають битися, що ж роблять мої і сини Панду, о Санджаю?
Санджая сказав:
1:2. Побачивши військо Пандавів, яке вишиковується, раджа Дурьодхана підійшов до свого гуру Дроні та сказав:
1:3. Дивися, о вчителю, яке могутнє військо синів Панду зібрав син Друпади, твій мудрий учень!
1:4. Це — богатирі, могутні стрільці, Бхімі та Арджуні рівні в бою: Ююдхана, Вірата та Друпада, який править великою колісницею,
1:5. Дхріштакету, Чекітана, хоробрий раджа Кеші Пуруджит та Кунтібходжа та Шайвія, бики серед людей,
1:6. сильний Юдхаманью, відважний Уттамоджа, син Саубхадри, сини Друпади — всі на великих колісницях.
1:7. Знай же й наших вождів, о вищий із двічінарождених, ватажків мого війська, — дізнайся їхні імена:
1:8. ти, володар, і Бхішма, і звитяжні Карна та Кріпа, а також Ашватхаман, Вікарна, і син Саумадатти,
1:9. і багато інших героїв, котрі жертвують життями заради мене, — різноманітно озброєні, всі — досвідчені бійці.
1:10. Недостатньою видається мені наша ратна сила, хоча й очолює її Бхішма; і достатньою бачиться їхня сила, хоч і очолює її Бхіма.
1:11. Нехай же всі, що стоять у своїх рядах відповідно до своїх військ, і ви, ватажки, — нехай всі охороняють Бхішму.
1:12. Щоб підбадьорити його, старший з Куру, славетний Бхішма, затрубив у свою раковину, яка зазвучала неначе ревіння лева.
1:13.Відразу ж у відповідь загриміли раковини та литаври, барабани та роги, та грізний грім від них був.
1:14. Тоді, стоячи на своїй великій колісниці, запряженій білими кіньми, Мадхава та Пандава затрубили в свої божественні раковини.
1:15. Хрішікеша затрубив у Панчаджанію та Джананджая — у Девадатту, а безстрашний у подвигах своїх Врікодара затрубив у свій ріг.
1:16. Цар Юдхіштіра, син Кунті, сурмив в Анантавіджаю, Накула — у Сухошу, а Сахадева — в Маніпушпаку.
1:17. І Кешія, великий стрілець, і Шикханді, могутній воїн на колісниці, та непереможні Дхріштадіюмна, Вірата, Сатьякі,
1:18. і Друпада та сини його, та син Саубхадри, могутньо озброєний, — всі з усіх боків сурмлять у свої раковини, о володарю Землі!
1:19. Це жахливе ревіння хвилює серця синів Дхрітараштри, громом наповнюючи небо та землю.
1:20. Тоді, побачивши синів Дхрітараштри, які готуються до бою, Пандава, на шоломі якого зображена мавпа, підняв свій лук.
1:21. І промовив таке слово, звертаючись до Хрішікеші, Володаря Землі:
1:22. Серед двох військ — моя колісниця, о Непорушний; я бачу ратників, які зібралися тут, готовими до бою, і з ними я повинен боротись у цій важкій битві;
1:23. я бачу тут тих, хто палає бажанням вдовольнити лукавого сина Дхрітараштри.
Санджая сказав:
1:24. Почувши ці слова Арджуни, о Бхарато, Хрішікеша зупинив пречудову їхню колісницю посередині обох військ
1:25. і, вказуючи на Бхішму, Дрону та всіх правителів землі, сказав: о Партхо, дивися на цих Куру, що зібралися разом!
1:26. Тоді Партха побачив батьків і дідів, гуру, дядьків, двоюрідних братів, синів і онуків, друзів, які стояли один супроти одного,
1:27. тестів і товаришів давніх, розведених по ворожих військах. Побачивши всіх цих родичів, що вишиковуються, Каунтея, охоплений глибокою жалістю, зі скорботою промовив:
1:28. О Крішно, при вигляді моїх рідних, які вишиковуються, пломеніючи від жаги битви,
1:29. ноги мої підкошуються та горло моє пересихає, моє тіло тремтить і волосся стає дибки,
1:30. Гандіва випадає з моїх рук, і вся шкіра моя палає; не в силі я стояти, та голова обертом йде!
1:31. І бачу я зловісні знамення, о Кешаво! І не передбачаю я ніякого добра від цієї братовбивчої війни!
1:32. Не бажаю я перемоги, о Крішно, ні царства, ні насолод! Ні до чого нам царство! О Говіндо! До чого насолода або й саме життя?
1:33. Ті, кому ми бажаємо царство, щастя, насолоду, — вони стоять тут, готові до бою, бо зріклися життя та багатства, —
1:34. вчителі, батьки, сини та діди, дядьки, тесті, онуки, шуряки та інші родичі.
1:35. Не хочу я вбивати їх, навіть якби й сам бути убитий, о Мадхусудано! Не хочу, навіть якби це дало мені владу над трьома світами! Як же зважитися на це заради влади земної?
1:36. Яке може бути для нас задоволення в убивстві цих синів Дхрітараштри, о Джанардано? Великий гріх заподіємо ми, вбивши цих заколотників.
1:37. Не повинні ми убивати синів Дхрітараштри, родичів наших! Убивши рідних своїх, як зможемо ми щасливими бути, о Мадхаво?
1:38. Якщо у полоні пристрасті їхні уми не бачать зла в руйнуванні сімейної основи та не бачать злочину у ворожнечі до друзів,
1:39. то чому ж нам, бачачи зло в такому руйнуванні, не зрозуміти та не відвернути цей гріх, о Джанардано?
1:40. З руйнуванням роду гинуть одвічні родинні звичаї; зі знищенням порядку, беззаконня оволодіває весь рід;
1:41. із настанням беззаконня, о Крішно, розбещуються жінки роду; від розбещення дружин, о Варшнею, виникає змішення варн!
1:42. Змішення ж це готує пекло вбивцям роду та самому родові, бо ж предки їхні знемагають від нестачі жертвоприношень рису та води.
1:43. Гріхом цих убивць, що вчинили змішення варн, знищуються древні родові та кастові порядки!
1:44. А ті, хто знищив родові порядки, вічно перебуватимуть у пеклі, о Джанардано! Так чули ми.
1:45. На жаль! З бажання володіти царством, ми готові вчинити великий гріх: ми готові вбити своїх повсталих родичів.
1:46. Якби мене, беззбройного та неопірного, озброєні сини Дхрітараштри вбили в бою, мені легше було б!
Санджая сказав:
1:47. Сказавши це на полі битви, Арджуна опустився на сидіння колісниці, охоплений скорботою. Він кинув лук і стріли.
Так у славетних упанішадах благословенної Бхаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, сповідує перша бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:
Розпач Арджуни.
Книга в PDF