Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

---

Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 13. “Поле” і “Знаючий поле”

---

Бесіда 13. “Поле” і “Знаючий поле”

Арджуна сказав:

13:1. Про пракріті і пурушу, а також про “поле” і “знаючого поле”, про мудрість і про все, що необхідно пізнати, — це хотів би я почути від Тебе, о Кешаво!

Благословенний сказав:

13:2. Це тіло, о Каунтею, іменується “полем”. Того, хто знає його, мудреці називають “знаючим поле”.

13:3. Пізнай Мене як “Знаючого поле” в усіх “полях”. Істинне знання “поля”, а також “Знаючого поле” — це називається Мною мудрістю, о Бхарато!

13:4. Яке це “поле”, яка його природа, як воно змінюється і звідки воно, а також хто Він і яка Його Сила — тепер це почуєш ти коротко від Мене.

13:5. На різні лади оспівували це мудреці в різних гімнах і віщих словах Брахмасутри, сповненої розуму.

13:6. Знання великих елементів*, індивідуальних “я”, розуму, а також Непроявленого, одинадцяти індрій і п’яти “пасовищ” індрій,

13:7. смиренність, чесність, незлобливість, всепрощення, простота, служіння учителеві, чистота, стійкість, самовладання,

13:8. безпристрасне ставлення до земних об’єктів, а також відсутність егоїзму, проникнення в суть страждання і зла нових народжень, старості і хвороби,

13:9. відсутність земних прив’язаностей, свобода від поневолення дітьми, дружиною або домом і постійна душевна рівновага серед бажаних і небажаних подій,

13:10. непохитна і чиста любов до Мене, безроздільне прагнення до позбавлення від марного спілкування з людьми, перебування в самодостатності*,

13:11. сталість у духовному пошуку, спрямованість до пізнання справжньої мудрості — все це визнано істинним; інше — невідання!

13:12. Відкрию тобі те, що повинне бути пізнаним, що, будучи пізнаним, веде до Безсмертя: то є Безначальний Найвищий Брахман, що знаходиться за межами буття і небуття (істот).

13:13. Усюди маючи руки і ноги, очі, голови і вуста, всевидющий — Він перебуває у світі, обіймаючи все.

13:14. Маючи всі відчуття, не маючи органів чуттів, не маючи прив’язаностей ні до чого, але підтримуючий усіх істот, вільний від трьох гун і користуючись гунами,

13:15. поза і всередині всіх істот, перебуваючи у спокої і все-таки діючий, невловимий за своєю тонкістю, завжди близький і водночас невимовно далекий — такий споконвічний Він!

13:16. Не розділений серед істот і все-таки сущий нарізно в кожнім, Він пізнається як Помічник усіх. Він обіймає Собою всіх і спрямовує в розвитку.

13:17. Про Нього, про Світло всього світлого говориться, що Він перебуває поза межами темряви. Він — Мудрість, Ціль усякої мудрості, мудрістю осяжна, яка перебуває в серцях усіх!

13:18. Такі “поле”, мудрість і предмет мудрості в короткому викладі. Пізнавши їх, відданий Мені учень пізнає Мою Суть.

13:19. Пізнай, що і пуруша, і пракріті теж не мають початку. Пізнай ще — просування по гунах відбувається завдяки існуванню в пракріті.

13:20. Пракріті розглядається як джерело виникнення причин і наслідків. А пуруша є винуватцем вкушання приємного та неприємного.

13:21. Перебуваючи в пракріті, пуруша, що втілилася, обов’язково зливається з гунами, що виникли з пракріті. Прихильність до тієї чи іншої гуни є причиною її народжень у гарних чи поганих умовах.

13:22. Спостерігаючий, Підтримуючий, Всеприймаючий, Всевишній Владика, а також Божественний Атман — так іменується в цьому тілі Найвищий Дух.

13:23. Хто в такий спосіб пізнав пурушу, пракріті і три гуни, той — у яких би умовах не був — більш не підлягає народженню!

13:24. Медитуючи в Атмані, декотрі пізнають із Атмана Атман. Інші (пізнають Атман) через санкх’я-йогу. Треті (ідуть до цього) через карму-йогу.

13:25. Також і ті, які не відають про все це, але, чуючи від інших, щиро поклоняються, — також виходять за межі дороги смерті, прилучаючись до того, що чули!

13:26. О кращий із Бхарат! Знай, що все існуюче — нерухоме і те, що рухається, — походить від взаємодії “поля” і “Знаючого поле”!

13:27. Хто бачить Найвищого Господа, який не гине в тому, що гине, і одночасно перебуває в усіх істотах, — хто так бачить, той бачить істинно!

13:28. Хто справді бачить Ішвару, котрий перебуває скрізь, той уже не зможе зійти зі шляху істинного!

13:29. Той, хто бачить, що всі дії виконуються лише в пракріті, а Атман лишається в спокої, — той, воістину, бачить!

13:30. Коли він осягає, що різноманітне буття істот коріниться в Єдиному і виходить від Нього, — тоді він досягає Брахмана.

13:31. Вічний і не зв’язаний пракріті Божественний Атман, хоч і перебуває в тілах, та не діє і не піддається впливові, о Каунтею!

13:32. Як всюдисуща пустота не змішується ні із чим через свою тонкість, так і Атман, перебуваючи в тілах, не змішується ні з чим.

13:33. Але, подібно до того, як Сонце освітлює землю, так і Владика “поля” осяює все “поле”, о Бхарато!

13:34. Хто очима мудрості бачить цю різницю між “полем” і “Знаючим поле” і знає процес звільнення індрій від пракріті — той наближається до Вищої Мети!

Так у славетних упанішадах благословенної Бгаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, гласить тринадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:

“Поле” і “Знаючий поле”.