Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 17. Трояке розділення віри

Бесіда 17. Трояке розділення віри

Арджуна сказав:

17:1. Який стан тих, хто сповнені вірою, але зневажають правила, подані св. Писаннями? Чи перебувають вони у стані саттви, раджаса або тамаса?

Благословенний сказав:

17:2. Троякою за природою своєю буває віра втіленого: саттвічна, раджастична і тамастична. Слухай про всі три!

17:3. Віра кожного відповідає його сутності. Людина відповідає своїй вірі: яка її віра — така вона і сама.

17:4. Саттвічні уповають на Божественне, раджастичні — на істоти демонічної природи*, тамастичні — на мертвих та на нижчих духів.

17:5. Знай, що ті, хто здійснює не приписані святими Писаннями жорстокі аскетичні подвиги заради самозамилування і водночас з гордості, ті, хто одержимі статевою пристрастю, прихильностями та насильством,

17:6. нерозумні, а також ті, хто роздирає елементи, з яких складаються їхні тіла, а отже й Мене, бо перебуваю всередині їхніх тіл, — знай, що їхні рішення демонічні!

17:7. Також і їжа, приємна для кожного, буває трьох видів, так само як і жертва, як аскетичні подвиги і дарунки. Почуй від Мене, чим вони різняться!

17:8. Їжа, від якої настає довголіття, з’являється сила, здоров’я, життєрадісність і ясність настрою, — соковита, масляниста, живильна і смачна — та їжа шанується саттвічними.

17:9. Пристрасні жадають їжі гіркої, кислої, солоної, занадто перченої, збудливої, сухої і гарячої, тобто тієї, що спричинює горе, страждання, хвороби.

17:10. Зіпсована, несмачна, смердюча, гнила, з покидьків, а також брудна їжа до вподоби тамастичним.

17:11. Жертва, принесена людиною без думки про винагороду, згідно зі св. Писанням, із твердою впевненістю, що це є обов’язок, — така жертва саттвічна.

17:12. Жертва, принесена з думкою про винагороду, а також для самовдоволення, — знай, що така жертва йде від раджасу!

17:13. Жертва, що не відповідає релігійним приписанням, чинена без потреби нагодувати нужденних, без священних слів, без щедрості, без віри, — така жертва йменується тамастичною.

17:14. Шанування, що віддане Божественному, брахманам, учителям і мудрецям, чистота, простота, помірність і незашкодження (тілу) — такий аскетизм тіла.

17:15. Слово, що не викликає невдоволення, правдиве, приємне і корисна, а також повторення священних текстів — такий аскетизм мови.

17:16. Ясність думки, смиренномудрість, небагатослівність, контроль над думками, до всіх дружелюбність, а також природність життя — такий аскетизм розуму.

17:17. Цей троякий аскетизм, якщо він здійснюється людьми врівноваженими, сповненими найглибшої віри, без думок про винагороду, — такий аскетизм вважається саттвічним.

17:18. Заради пошани, честі та слави, а також з гордістю чинений аскетизм — за природою своєю раджастичний, нестійкий, неміцний.

17:19. Аскетизм, чинений під впливом омани, із самокатуванням або з метою згубити іншого, — такий аскетизм за природою своєю тамастичний.

17:20. Той дарунок, що дається без думки про віддачу, з почуття обов’язку, в належний час і в належному місці, гідній людині, — такий дарунок вважається саттвічним.

17:21. Те, що дається з думкою про віддачу або про винагороду, з жалем, — такий дарунок іменується раджастичним.

17:22. Дарунок, що дається в неналежному місці, в неналежний час, невартим людям, без шани, з презирством, — такий дарунок тамастичний.

17:23. “АУМ — ТАТ — САТ” — таке трояке позначення Брахмана у Ведах, що за давніх часів також використовувалося при жертвоприношеннях.

17:24. Тому словом “АУМ” ті, хто знає Брахмана, починають справи жертовності й акти самоприборкання, як наказують св. Писання.

17:25. Коли без думок про винагороду здійснюють різні пожертвування й очищувальні акти, самоприборкання, а також приносять саттвічні дарунки ті, хто прагне до Звільнення, — тоді це виконується зі словом “ТАТ”.

17:26. Слово “САТ” вживається для позначення істинної реальності і блага, а також праведних діянь, о Партхо.

17:27. І постійно у жертовності, самоприборканні та добродійності теж вимовляється “САТ”. І самі дії, що при цьому призначені, теж позначаються словом “САТ”.

17:28. А те, що здійснюється без віри, — чи то жертва, милостиня, подвиг чи щось інше — є “АСАТ”, тобто “НІЩО” — і тут, і після смерті!

Так у славетних упанішадах благословенної Бгаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, гласить сімнадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:

Трояке розділення віри.