Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 5. Йога відчуженості

Бесіда 5. Йога відчуженості

Арджуна сказав:

5:1. Санньясу* Ти вихваляєш, о Крішно, і йогу — також! Якому з цих двох варто віддати перевагу? Скажи мені напевне!

Благословенний сказав:

5:2. І санньяса, і карма-йога приведуть тебе до вищого блага. Але, воістину, карма-йозі варто перевагу віддати!

5:3. Пізнай же як щирого санньясина того, хто нікого не ненавидить і не бажає земного. Вільний од подвійності, о могутньоозброєний, він без утруднень звільняється від оков!

5:4. Так само не мудреці, а діти говорять про санкх’ю та про йогу, як про щось різне: той, хто старанний хоча б в одній із них, — досягає плодів обох!

5:5. Рівень просування, що досягається послідовниками санкх’ї, досягається також і йогами. Той правий, хто бачить, що санкх’я і йога — суть одне і те ж!

5:6. Але без йоги, о могутньоозброєний, воістину, важко досягти санньяси! Спрямований же йогою мудрець швидко досягає Брахмана!

5:7. Той, хто завзятий у йозі, хто розчистив цим собі шлях до Атмана й утвердився в Ньому, хто переміг свої індрії, пізнав єдність Атманів усіх істот, — той, і діючи, не піддається суєті.

5:8. “Я не чиню непотрібних дій!” — повинен знати той, хто досяг гармонії і пізнав істину, дивлячись, слухаючи, сприймаючи дотиком і нюхом, приймаючи їжу, рухаючись, сплячи, дихаючи.

5:9. Говорячи, даючи, беручи, відкриваючи і закриваючи очі, він повинен усвідомлювати: це — всього лиш індрії рухаються серед об’єктів.

5:10. Той, хто Брахманові присвячує всі дії свої, виконуючи їх без прихильності, той ніколи не буде гріхом заплямований, подібно тому, як не змочується водою листя лотоса!

5:11. Зрікшись прихильностей (до дій у світі матерії і до їхніх плодів), йог діє своїми тілом, свідомістю, розумом та іншими індріями заради осягання свого Атмана.

5:12. Урівноважена людина, яка відкинула прагнення до винагород за свою діяльність, знаходить доконаний світ. Неврівноважена ж, що керується своїми земними бажаннями і прив’язана до винагород, — перебуває в оковах!

5:13. Розумом од непотрібних дій відмовившись, той, хто в тілі живе, спокійно перебуває в цьому дев’ятивратному граді, не діючи і нікого не змушуючи до дії.

5:14. Ані ставлення до об’єктів як до власності, ані непотрібна діяльність людей, ані прихильність до її плодів — не створюються Володарем світу. Але життя, що саморозвивається в матерії, це робить.

5:15. Господь не відповідальний за вчинки людей — чи вони добрі, чи погані. Мудрість ця обкутана невіданням, у якому блукають люди.

5:16. Але в кому невідання знищене пізнанням Атмана — для того ця мудрість, мов Сонце сяючи, розкриває Найвищого!

5:17. Той, хто пізнав себе саме як буддхі, хто ототожнився з Атманом, хто покладається тільки на Всевишнього, хто знаходить притулок тільки в Ньому, — той іде до Звільнення, очищеним будучи рятівною мудрістю!

5:18. Знаючий дивиться однаково і на брахмана, прикрашеного вченістю та смиренністю, і на слона, корову, собаку, і навіть на того, хто собаку їсть.

5:19. Тут, на Землі, народження й смерть перемагаються тим (тією людиною), чий розум заспокоєний! Брахман чистий від гріха й перебуває в стані спокою. Тому ті, хто перебуває в спокої — осягають Брахмана!

5:20. Із заспокоєною ясною свідомістю той, хто збагнув Брахмана й утвердився в Брахмані, — не радіє, одержуючи приємне, і не жаліє, отримуючи прикре.

5:21. Той, хто не прив’язаний до задоволення своїх почуттів зовнішніх і находить одраду в Атмані, — той, досягши Єднання із Брахманом, вкушає неминуще Блаженство.

5:22. Радості ж, що виникають од зіткнення з матеріальними об’єктами, воістину, — лона страждання, бо вони мають і початок, і кінець, о Каунтею! Не в них находить радість мудрий!

5:23. Той, хто може ще тут, на Землі, до свого звільнення од тіла, протистояти силі земних потягів і гнівові, — той досяг гармонії, той — щаслива людина!

5:24. Той, хто щасливий внутрішньо, хто радіє не зовнішньому, хто опромінюється (любов’ю) зсередини, — той йог здатний збагнути сутність Брахмана і Нірвану в Брахмані!

5:25. Нірвану в Брахмані отримують ті ріші, які очистились од пороків, звільнились од подвійності, пізнали Атман і присвятили себе благові всіх.

5:26. Ті, що звільнились од земних потягів та гніву, зайняті духовним подвижництвом, ті, що приборкали свій розум і пізнали Атман, — ті знаходять Нірвану в Брахмані.

5:27. Відірвавши індрії від земного, спрямувавши своє бачення всередину*, приділивши увагу енергії, що вливається і витікає^*,

5:28. контролюючи індрії, розум і свідомість, узявши собі за мету досягнення Звільнення, відмовившись од земних потягів, страху та гніву, — людина досягає повної Свободи.

5:29. Пізнавши Мене як Того, Хто радіє жертовності і духовним подвигам Великого Ішвару — Благодійника всіх живих істот, — знаючий Мене так досягає повної задоволеності!

Так у славетних упанішадах благословенної Бгаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, гласить п’ята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:

Йога відчуженості.