Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

---

Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 11. Споглядання Вселенського Образу

---

Бесіда 11. Споглядання Вселенського Образу

Арджуна сказав:

11:1. Ці сокровенні слова про Найбільшу Таємницю Божественного Атмана Ти повідав, співчуваючи, мені. І цим розсіялося моє невідання.

11:2. Про виникнення і зникнення всіх істот почув я від Тебе, о Лотосоокий! Почув я також про Твою Неминущу Велич!

11:3. Такого, як Ти описуєш Себе, о Споконвічний Великий Господь, я прагну побачити Тебе — Твій Божественний Образ, о Найвищий Дух!

11:4. Якщо Ти вважаєш, що я гідний бачити Його, о Господи, яви мені Свою Вічну Сутність, о Владико Йоги!

Благословенний сказав:

11:5. Споглядай, о Партхо, Мій Образ — столикий, тисячовидий, Божественний, багатобарвний, різноманітний!

11:6. Споглядай адітьїв, васу, рудрів, асвінів, марутів! Споглядай незліченні дива, о Бхарато!

11:7. Споглядай у Моїй Суті, о Гудакеше, весь всесвіт — динамічний і нерухомий — з усім, що ти жадаєш побачити!

11:8. Але, воістину, ти не зможеш споглядати Мене цими твоїми очима — Божественні очі Я дарую тобі. Поглянь же на Мою Царствену Йогу!

Санджая сказав:

11:9. Мовивши це, Великий Владика Йоги явив Арджуні Свій Вселенський Образ

11:10. з незліченними вустами і очима, з багатьма дивними явищами, з незліченними божественними прикрасами, що потрясає різноманітною божественною зброєю,

11:11. в божественних одіяннях і намистах, у запахах божественних ароматичних олій, зі зверненими всюди обличчями, всепречудесний, полум’яніючий, нескінченний!

11:12. І якби сяйво тисячі Сонць одночасно спалахнуло в небі, таке сяйво могло б бути подібним до слави цієї Великої Душі!

11:13. У ній Арджуна побачив увесь всесвіт, розділений на багато світів, але поєднану воєдино в Тілі Вищого Божества.

11:14. Тоді здивований і вражений Арджуна схилив голову перед Божеством і, склавши руки перед грудьми, заговорив.

Арджуна сказав:

11:15. У Тобі, о Боже, я бачу “богів”, всі види істот: Брахмана-Владику в чудесній лотосній асані, всіх ріші і дивних зміїв небесних!*

11:16. З руками, черевами, вустами, очима без ліку — всюди я бачу Тебе — безмежні Твої прояви! Ні початку, ні середини, ні кінця Твоєї Слави, о Нескінченний, Безмежний Господь, не можуть побачити очі мої!

11:17. Сяйво Твоє, безкрайнє Твоє Світло всюдисуще — з дисками, вінцями і скіпетрами я зрю! Подібний полум’ю, що спалахує як сліпуче Сонце, стремиш Ти потоки променів незримих!

11:18. Ти — вище всіх моїх думок, о Неминущий Господь, Найвища Мета, Основа всесвіту, вічної дхарми Безсмертний Хранитель, Споконвічна Душа — отаким мислить розум мій Тебе!

11:19. Ти — без початку, середини і кінця! Ти — безмежний за Силою! Твої руки — без ліку! Немов безліч Сонць і Місяців — очі Твої! Коли ж Лице Твоє я зрю — як жертовне полум’я палає Воно і Славою Твоєю обпалює світи!

11:20. Тобою лише одним наповнюються і Небеса, і Земля, і все, що незримо простяглося між ними! Ввесь світ триєдиний перед Тобою тремтить, о Могутній, — перед Твоїм Обличчям, що наводить сум’яття!

11:21. Себе вручають Тобі “сонми богів”, склавши в побожному страхові руки! Кличуть усі Тебе! І воїнства святих, які співають Тобі славу, складають пісні, що звучать, сповнюючи світ!

11:22. І хмари рудрів, адітьїв, васу і садхьїв, вішвів, асвінів, марутів, предків гандхарвів, асурів, якшів, “богів” — усі, одухотворені, дивляться на Тебе!

11:23. Побачивши Твій Образ могутній з очима й ротами без ліку, з рядами зубів, що наводять страх, і грудьми великими, з незліченною кількістю рук і стоп — побачивши те, що побачив я, світи всі тремтять!

11:24. Як веселка в небі, переливаєшся Ти сліпучим світлом — з розкритими вустами і величезними полум’яніючими очима! Ти пронизуєш мій Атман!... Дивлюся на Тебе — і марніє моя сила, спокій мене полишає!...

11:25. Подібно вогненним блискаючим мечам видніються ряди Твоїх зубів, що страхають із розкритих страшних щелеп. Бачачи це, не знаю я, куди сховатися мені від вигляду Твого! О пощади, Владико, Обитель світів!

11:26. Дхрітараштри сини, а з ними безліч володарів із різних країн Землі, Бхішма, Дрона і Карна, а ще з обох ворогуючих станів весь цвіт хоробрих витязів

11:27. всі спішно прагнуть у відкриті вуста Твої! І блискають у них ряди зубів, що жахають. Як жорна могутні — всіх воїнів захоплених вони розтирають, миттєво перетворюючи на порох!

11:28. Як води рік стрімко і гомінливо несуться у великий океан, так спрямовуються ті могутні воїни, царі Землі, у Твої відкриті палаючі вуста!

11:29. Як міль, нестримно прискорюючи свій політ, летить у вогонь, щоб загинути в ньому, так і вони прагнуть у страшні вуста, щоб, щезнувши в них, знайти там смерть!

11:30. Всепоглинаюче спереду й позаду і з усіх боків полум’я незліченних Твоїх язиків спопеляє всіх! Наповнено простір Сяйвом Твоїм! Палає світ у вогні Твоїх всепроникаючих променів, о Господи!

11:31. Твою суть мені відкрий! Твій вигляд так безмірно страхає! Я падаю ниць перед Тобою! Пощади, молю Тебе, о Могутній Господь! Що приховано в Тобі — я прагну пізнати! Але Твій нинішній образ жахає мене!

Благословенний сказав:

11:32. Я — Час, що несе розпач у світ, що винищує всіх людей, являючи свій закон на Землю. Ніхто з воїнів, які, готуючись до битви, шикуються в шеренги, не вислизне від смерті! Ти один не перестанеш жити!

11:33. І тому — повстань! І досягай слави своєї, долай ворогів і насолоджуйся міццю царства свого! Моєю Волею вони вже уражені! Ти ж надай цьому зовнішнього вигляду, вбий їх своєю рукою!

11:34. Уже і Дрона, і Бхішма, і Джаядратха, і Карна, і всі воїни, що стали тут, — усі приречені на загибель. Бийся ж без страху, Арджуно! І перемога на полі брані буде твоя!

Санджая сказав:

11:35. Почувши слова, мовлені Господом, Арджуна, здригаючись, упав ниць, і заїкаючись од страху, звернувся знову до Крішни так:

11:36. У піснях і гімнах славлячи Тебе, радіють по праву всі світи, споглядаючи Твою Велич, о Хрішікешо! Сонми святих простираються перед Тобою, і розбігаються настрахані демони!

11:37. І як не шанувати Великого Атмана, Що вищий Брахмана! О Нескінченний! Господь усіх праведників! Усіх світів Заступник! Вічний! Ти — і Буття, і Небуття, і Те, що поза ними!

11:38. З богів немає вище Тебе! Споконвічний! Найвищий Притулок усього існуючого! Тобою пронизаний всесвіт! О Пізнаваний! О Всевідаючий! Він — всесвіт — вміщується весь в Образі Твоєму!

11:39. Ти — і Бог вітру, і Бог життя, і Бог смерті, і Бог вогню, і Бог води! Ти — і Місяць, і Отець, і Праотець усіх істот! Тисячоуста хвала Тобі! Слава! І Слава! І знову безмірна Слава Тобі!

11:40. Усе — у пороху ниць перед Тобою! Слава Тобі з усіх боків! Нема меж ані Силі Твоїй, ані Владі Твоїй немає міри! Ти все вміщуєш, тому що Сам Ти і є Все!

11:41. І якщо я, вважаючи Тебе своїм другом, не відаючи вигукував: “О Крішна! О мій друже!”, то робив я це не відаючи Величі Твоєї, бездумно віддаючись поривам свого серця!

11:42. І якщо, відпочиваючи і жартуючи, в грі, за трапезою, чи в годину веселощів не виказував я поваги належним чином Тобі — наодинці з Тобою або серед друзів, — молю Тебе: прости мій гріх, о Незмірний!

11:43. Отець світів і всього, що рухається і нерухоме! Найдостойніший і найславетніший Гуру! Немає нічого, схожого на Тебе! Хто перевершить Тебе? Кому в усіх світах змагатися зі Славою Твоєю?

11:44. Я падаю в благоговінні перед Тобою, молю Тебе: будь терплячим до мене! Будь мені Отцем, будь Другом мені! Як люблячий до коханої — таким будь до мене терпимим!

11:45. Я бачив Славу Твою, ніким раніше невідану! Від радості й страху тремтять мої груди. Молю Тебе: набудь попереднього Твого вигляду! О, пощади, Господь богів, Притулок світів!

11:46. Я жадаю бачити попереднього Тебе — в блискаючому вінці і з царственою патерицею в руці! Прояви улюблений і знайомий образ Твій! Приховай нестерпний для смертного сторукий прояв Твій!

Благословенний сказав:

11:47. Арджуно! Милістю Моєю ти пізнав той найвищий і вічний Мій Образ, що розкривається тільки в Йозі, тільки в злитті з Атманом. З оточуючих тебе людей його ніхто й ніколи не відав.

11:48. Ні милосердя справи, ні знання Вед, ні приношення жертв, ні подвиги аскетів, ані знань глибочінь — ніщо не в силі розкрити той потаємний Мій Образ, що бачив ти.

11:49. Збентеження своє і жах згаси, не бійся, що побачив ти Мій страшний Образ! Забудь свій страх! Возвесели свій дух! Дивись на подобу Мою, знайому для тебе!

Санджая сказав:

11:50. Мовивши ці слова, Крішна знову явив Свій звичайний вигляд і утішив враженого Арджуну. Великий набув знову Свого лагідного вигляду.

Арджуна сказав:

11:51. Знову споглядаючи Твій лагідний людський образ, я опам’ятовуюся і повертається мій природний стан.

Благословенний сказав:

11:52. Цей Образ Мій, що ти пізнав, дуже важко побачити. Воістину, навіть “боги” постійно жадають побачити Його!

11:53. Не може ніхто побачити Мене таким, як бачив ти, навіть знаючи всі Веди, віддаючись аскетичним подвигам, приносячи милостині і дарунки.

11:54. Одній тільки любові доступне таке споглядання, о Арджуно! Тільки любові дано споглядати Мене в Моїй потаємній Суті і злитися зі Мною!

11:55. Той, хто робить усе (тільки) для Мене, для кого Я — Вища Мета, хто любить Мене, хто вільний від прихильностей, недоступний ворожнечі, — той приходить до Мене, о Пандаво!

Так у славетних упанішадах благословенної Бгаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, гласить одинадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:

Споглядання Всесвітнього Образу.