English Español Français Deutsch Italiano Český Polski Русский Română Українська Português Eesti 中文 日本

Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

 
Бесіда 18. Звільнення шляхом зречення
 

Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 18. Звільнення шляхом зречення


Бесіда 18. Звільнення шляхом зречення

Арджуна сказав:

18:1. Мені б хотілося, о Наймогутніший, почути зокрема про сутність відчуженого способу життя та зречення!

Благословенний сказав:

18:2. Полишення діяльності, породженої особистими бажаннями, мудреці називають відчуженим життям*. Діяльність без прив’язаності до особистої вигоди йменується зреченням.

18:3. “Дія повинна бути полишена як зло!” — кажуть деякі релігійні мислителі. “Жертовність, добродійність та акти самоприборкання не повинні бути знехтуваними!” — кажуть інші.

18:4. Слухай Мої висновки про відчуженість, о Бхарато! Відчуженість буває троякою, о тигре серед людей!

18:5. Жертовність, добродійність та акти самоприборкання не повинні бути полишеними, а повинні виконуватися. Вони очищають розумного.

18:6. Але й ці дії повинні відбуватися без прив’язаності до самої діяльності й без думки про винагороду, о Партхо!

18:7. Воістину, не слід відмовлятись од запропонованих дій! Така відмова, що походить від омани, вважається тамастичною!

18:8. Той, хто зрікається дії зі страху фізичних страждань, говорячи “боляче!”, здійснюючи в такий спосіб раджастичне зречення, — той не одержує плодів такого зречення.

18:9. Той, хто виконує необхідну дію, говорячи: “це повинне бути зробленим!”, відмовляючись водночас од прихильності до самої дії та користі, — той, о Арджуно, здійснює саттвічне зречення.

18:10. Відчужений, сповнений гармонії і чистоти, розумний і вільний од сумнівів — не має ненависті до неприємної дії і не має прихильності до приємного.

18:11. Воістину, не може втілений відмовитися від дій абсолютно! Тільки той, хто відмовляється від особистої вигоди, — той справді відмовляється!

18:12. Добрий, недобрий і середній — такі бувають плоди дії для невідчуженого. Але для санньясина — немає плодів!

18:13. Дізнайся від Мене, о сильнорукий, про п’ять причин, з яких витікає будь-яка дія, і як вони викладені у санкх’ї:

18:14. обставини, сама людина, інші істоти, різні енергетичні поля, а також Божественна Воля — тільки п’ять.

18:15. Яку б дію не чинила людина тілом, словом чи думкою — праведно чи неправдиво, — причиною такої дії є ці п’ять (причин).

18:16. Отже, той, хто, через недомисел, дивиться на себе як на єдину причину дії, — той, не розуміючи, не бачить!

18:17. Але той, хто позбувся від такого егоцентризму, хто вільний свідомістю, — той, навіть борючись у цьому світі, воістину, не вбиває й не зв’язує себе цим!

18:18. Сам процес пізнання, пізнаване і той, хто пізнає, — ось три причини, що спонукують до дії. Спонукання, дія і той, хто діє, — ось три складові дії.

18:19. У термінах гун знання, дія і той, хто діє, також визначаються як троякі. Почуй про це від Мене!

18:20. Те знання, що бачить Єдина Незнищувана Істота в усіх істотах, не розділене в окремому, — знай, що таке знання саттвічне!

18:21. Але те знання, що розглядають різноманітні істоти як окремі, — знай, що таке знання походить од раджасу!

18:22. Тоді як прагнення прикріпитися до кожної окремої речі, начебто вона є все, — нерозумне, вузьке, таке, що не охоплює реального, — таке знання називається тамастичним!

18:23. Належна дія, яка чиниться безпристрасно, без бажання винагороди і позбавлена прив’язаності до неї, — іменується саттвічною.

18:24. Але дія, вчинена під натиском бажання її виконання, із самозамилуванням або з надмірним зусиллям, — така дія називається раджастичною.

18:25. Дія, розпочата під впливом омани, без урахування можливих несприятливих наслідків, заради загибелі, кривди, або груба — називається тамастичною.

18:26. Вільна від прив’язаності до дії, позбавлена самозамилування, сповнена впевненості та рішучості, незміно стійка до успіху і невдачі — така людина-діяч називається саттвічною.

18:27. Збуджений, жадаючий плодів своєї діяльності, жадібний, заздрісний, себелюбний, нечесний, підданий радості і горю — такий діяч називається раджастичним.

18:28. Гордовитий, грубий, злісний, упертий, хитрий, недбалий, підступний, тупий, повільний, похмурий, боягузливий — такий діяч називається тамастичним.

18:29. Потрійним також є розрізнення рівня розвитку свідомості та спрямованості — відповідно до трьох гун. Вислухай про це, о Джананджаю!

18:30. Хто розрізняє — що заслуговує — не заслуговує на увагу; треба — не треба робити; варто — не варто остерігатися; що рабство — що свобода, — розрізняючи має розвинену свідомість і перебуває в саттві.

18:31. Хто не розрізняє правильний і неправильний шлях або що треба, а чого не варто робити, — свідомість того не розвинена, і він перебуває в раджасу.

18:32. Хто окутаний мороком неуцтва, вважає неправильний шлях правильним і рухається в невірному напрямку — свідомість того тамастична, о Партхо!

18:33. Та непохитна спрямованість, що дозволяє управляти розумом, енергіями та індріями, а також постійно перебувати в Йозі, — така спрямованість саттвічна.

18:34. Але якщо людина спрямовує свої устремління і на істинний шлях, і на сексуальну пристрасть, і на вигоду в справах, о Арджуно, то такі її устремління, внаслідок прив’язаностей та зиску, — від раджаса!

18:35. Ті ж устремління, що не звільняють нерозумного від ліні, страху, жалю, похмурості, — такі устремління тамастичні, о Партхо!

18:36. А тепер слухай про потрійну природу радості, о кращий із Бхарат, — про ту, яка приносить щастя і полегшує страждання!

18:37. Яка спершу подібна до отрути, а потім перетворюється на нектар — така радість визнається саттвічною і породженою від блаженного пізнання Атмана свідомістю.

18:38. Та ж радість, що походить від злиття індрій із земними об’єктами, яка спочатку подібна до нектару, а потім стає отрутою, — така радість іменується раджастичною.

18:39. Та радість, що ілюзорна від початку і до кінця, виникаючи при несприйнятті Атмана на тлі безтурботності та ліні, — така радість тамастична.

18:40. Немає жодної істоти на Землі — навіть серед “богів” — яка була б вільною від трьох гун, породжених у світі пракріті!

18:41. Обов’язки брахманів, кшатріїв, вайшьїв і шудр розподілені за гунами відповідно до їхньої власної природи, о підкорювачу ворогів!

18:42. Ясність, самовладання, подвижництво, правдивість, всепрощення, а також простота, мудрість, використання своїх знань (на благо іншим), знання про Божественне — такий обов’язок брахмана, породжений його власною природою.

18:43. Доблесть, пишнота, твердість, швидкість, а також нездатність утікати з поля бою, великодушність, природа правителя — такий обов’язок кшатрії, породжений його власною природою.

18:44. Хліборобство, скотарство і торгівля — обов’язки вайшьї, породжені його власною природою. Усе, пов’язане зі служінням, є обов’язком шудри, породженим його власною природою.

18:45. Людина просувається до Досконалості, ретельно виконуючи свій власний обов’язок. Почуй, як приходить до Досконалості той, хто ретельно виконує свій обов’язок!

18:46. Виражаючи виконанням свого обов’язку поклоніння Тому, чиєю Волею походять усі істоти і Ким усе пронизано, — людина досягає Досконалості!

18:47. Краще виконувати свої власні обов’язки, хоча б і незначні, ніж обов’язки когось іншого, хоч і високі вони! Виконуючи обов’язки, що випливають з її власної природи, людина цим не робить гріха.

18:48. Долю, що дана при народженні, навіть якщо в ній і є щось небажане, не треба зневажати! Воістину, всі ризиковані починання оповиті помилками, подібно до вогню, що окутаний димом, о Каунтею!

18:49. Той, хто — як свідомість — вільний і всюдисущий, хто збагнув Атман, хто помер для земних бажань, — той досягає шляхом зречення Вищої Досконалості і свободи від будь-яких пут своєї долі!

18:50. Як той, хто досягає Досконалість, приходить до Брахмана, до найвищого стану Мудрості, — про це довідайся від Мене коротко, о Каунтею!

18:51. З цілком очищеною свідомістю, той, хто переміг себе стійкістю, зрікшись зовнішнього, скинувши із себе пристрасть і ворожнечу,

18:52. затишно живучи* і помірно, скоривши свою мову, своє тіло та розум, постійно перебуваючи в медитації і безпристрасності,

18:53. відкинувши егоїзм, насилля, погорду, статеву пристрасть, гнів, жадібність, сповнений миру і безкорисливості, — той гідний стати Брахманом.

18:54. Досягши Вічності у Злитті з Брахманом, така людина сповнюється найвищою Любов’ю до Мене!

18:55. Любов’ю він пізнає Мене в Суті Моїй: хто Я є і який істинно! Пізнавши Мене в такий спосіб у самій Моїй Суті, він поринає в Моє Буття!

18:56. Хоча і здійснюючи всі (належні йому) дії, але уповаючи на Мене, з Моєю допомогою він знаходить Вічну Непорушну Обитель!

18:57. Відрікаючись подумки від усіх дій для себе, з’єднавшись свідомістю зі Мною, усвідомлюючи Мене як свій Притулок, — думай про Мене постійно!

18:58. Думаючи про Мене, ти з Моєю допомогою перебореш усі перешкоди! Але, якщо ти через самолюбство не захочеш жити так, — то втратиш усе!

18:59. Якщо, поринувши в егоїзм, ти скажеш: “Не хочу боротися!”, то марне твоє рішення: пракріті примусить тебе!

18:60. О Каунтею! Зв’язаний твоєю власною кармою, створеною твоєю власною природою, ти будеш проти своєї волі робити те, чого ти в омані своїй робити не хочеш!

18:61. Ішвара перебуває в серцях усіх істот, о Арджуно, і силою Своєї майї Він змушує всі істоти безупинно обертатися, як на колесі гончаря!

18:62. Шукай у Нього притулку всією суттю своєю! Його Милістю ти досягнеш Найвищого Світу, Неминущої Обителі!

18:63. Так Я відкрив тобі мудрість приховану більше, ніж сама таємниця! Міркуй про неї всебічно, а потім роби, як захочеш!

18:64. Знову почуй від Мене Моє Найвище і найсокровенніше слово: любий ти Мені, тому прийми від Мене це благо!

18:65. Завжди думай про Мене, люби Мене, жертвуй собою заради Мене, тільки на Мене уповай — і ти прийдеш до Мене! Ти дорогий Мені, Я довіряю тобі!

18:66. Облишивши всі інші шляхи, тільки до Мене йди за Порятунком! Не тужи, Я звільню тебе од усіх твоїх пут!

18:67. Ніколи не говори про це тому, хто не схильний до подвигу і не сповнений любові! І тому не кажи, хто не бажає слухати або злословить Мене!

18:68. Той, хто відкриватиме цю найвищу Істину серед люблячих Мене, так проявляючи свою вірну любов до Мене, — той, звісно, прийде до Мене!

18:69. І не буде нікого серед інших людей, хто зробив би ціннішим служіння, ніж він! І не буде на Землі нікого, хто був би Мені дорожчим!

18:70. І той, хто вивчатиме цю священну бесіду нашу, — навчиться шанувати Мене жертвою мудрості! Така Моя думка.

18:71. І якщо людина, сповнена віри, навіть тільки слухає цю бесіду з благоговінням, — вона також звільнятиметься од зла і досягне світлих світів праведників!

18:72. Чи вислухав ти все це зосереджено і уважно? Чи знищена твоя ілюзія, породжена невіданням, о Партхо?

Арджуна сказав:

18:73. Дозволено мені помилятися! Через Твою Благість я досяг пізнання! Я твердий, мої сумніви покинули мене! Я вчинятиму по слову Твоєму!

Санджая сказав:

18:74. Я чув цю чарівну бесіду Васудеви і великодушного Партхи зі щиросердечним трепетом!

18:75. Милістю Вьяси, я почув про цю таємну і найвищу йогу від Господа йоги — Самого Ішвари, який говорив переді мною!

18:76. О радже! Згадуючи і згадуючи цю святу бесіду Кешави та Арджуни, я знову і знову дивуюся!

18:77. Згадуючи і згадуючи також цей найпречудовіший Образ Крішни, я радуюся знову і знову!

18:78. Скрізь, де знаходиться Крішна, Господь йоги, всюди, де є воїн Партха, — там забезпечені благоденство, перемога і щастя! Так я думаю.

Так у славетних упанішадах благословенної Бгаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, гласить вісімнадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована:

Звільнення шляхом зречення.

Так закінчується Бгаґавад-Ґіта.*

<<<
 
ГоловнаКнигиСтаттіФільмиФотогалереяСкринсейвериЕнциклопедіяАудіокнигиАудіолекціїПосилання