Бгаґавад-Ґіта/Бесіда 18. Звільнення шляхом зречення Бесіда 18. Звільнення шляхом зреченняАрджуна сказав: 18:1. Мені б хотілося, о Наймогутніший, почути зокрема про сутність відчуженого способу життя та зречення! Благословенний сказав: 18:2. Полишення діяльності, породженої особистими бажаннями, мудреці називають відчуженим життям*. Діяльність без прив’язаності до особистої вигоди йменується зреченням. 18:3. “Дія повинна бути полишена як зло!” — кажуть деякі релігійні мислителі. “Жертовність, добродійність та акти самоприборкання не повинні бути знехтуваними!” — кажуть інші. 18:4. Слухай Мої висновки про відчуженість, о Бхарато! Відчуженість буває троякою, о тигре серед людей! 18:5. Жертовність, добродійність та акти самоприборкання не повинні бути полишеними, а повинні виконуватися. Вони очищають розумного. 18:6. Але й ці дії повинні відбуватися без прив’язаності до самої діяльності й без думки про винагороду, о Партхо! 18:7. Воістину, не слід відмовлятись од запропонованих дій! Така відмова, що походить від омани, вважається тамастичною! 18:8. Той, хто зрікається дії зі страху фізичних страждань, говорячи “боляче!”, здійснюючи в такий спосіб раджастичне зречення, — той не одержує плодів такого зречення. 18:9. Той, хто виконує необхідну дію, говорячи: “це повинне бути зробленим!”, відмовляючись водночас од прихильності до самої дії та користі, — той, о Арджуно, здійснює саттвічне зречення. 18:10. Відчужений, сповнений гармонії і чистоти, розумний і вільний од сумнівів — не має ненависті до неприємної дії і не має прихильності до приємного. 18:11. Воістину, не може втілений відмовитися від дій абсолютно! Тільки той, хто відмовляється від особистої вигоди, — той справді відмовляється! 18:12. Добрий, недобрий і середній — такі бувають плоди дії для невідчуженого. Але для санньясина — немає плодів! 18:13. Дізнайся від Мене, о сильнорукий, про п’ять причин, з яких витікає будь-яка дія, і як вони викладені у санкх’ї: 18:14. обставини, сама людина, інші істоти, різні енергетичні поля, а також Божественна Воля — тільки п’ять. 18:15. Яку б дію не чинила людина тілом, словом чи думкою — праведно чи неправдиво, — причиною такої дії є ці п’ять (причин). 18:16. Отже, той, хто, через недомисел, дивиться на себе як на єдину причину дії, — той, не розуміючи, не бачить! 18:17. Але той, хто позбувся від такого егоцентризму, хто вільний свідомістю, — той, навіть борючись у цьому світі, воістину, не вбиває й не зв’язує себе цим! 18:18. Сам процес пізнання, пізнаване і той, хто пізнає, — ось три причини, що спонукують до дії. Спонукання, дія і той, хто діє, — ось три складові дії. 18:19. У термінах гун знання, дія і той, хто діє, також визначаються як троякі. Почуй про це від Мене! 18:20. Те знання, що бачить Єдина Незнищувана Істота в усіх істотах, не розділене в окремому, — знай, що таке знання саттвічне! 18:21. Але те знання, що розглядають різноманітні істоти як окремі, — знай, що таке знання походить од раджасу! 18:22. Тоді як прагнення прикріпитися до кожної окремої речі, начебто вона є все, — нерозумне, вузьке, таке, що не охоплює реального, — таке знання називається тамастичним! 18:23. Належна дія, яка чиниться безпристрасно, без бажання винагороди і позбавлена прив’язаності до неї, — іменується саттвічною. 18:24. Але дія, вчинена під натиском бажання її виконання, із самозамилуванням або з надмірним зусиллям, — така дія називається раджастичною. 18:25. Дія, розпочата під впливом омани, без урахування можливих несприятливих наслідків, заради загибелі, кривди, або груба — називається тамастичною. 18:26. Вільна від прив’язаності до дії, позбавлена самозамилування, сповнена впевненості та рішучості, незміно стійка до успіху і невдачі — така людина-діяч називається саттвічною. 18:27. Збуджений, жадаючий плодів своєї діяльності, жадібний, заздрісний, себелюбний, нечесний, підданий радості і горю — такий діяч називається раджастичним. 18:28. Гордовитий, грубий, злісний, упертий, хитрий, недбалий, підступний, тупий, повільний, похмурий, боягузливий — такий діяч називається тамастичним. 18:29. Потрійним також є розрізнення рівня розвитку свідомості та спрямованості — відповідно до трьох гун. Вислухай про це, о Джананджаю! 18:30. Хто розрізняє — що заслуговує — не заслуговує на увагу; треба — не треба робити; варто — не варто остерігатися; що рабство — що свобода, — розрізняючи має розвинену свідомість і перебуває в саттві. 18:31. Хто не розрізняє правильний і неправильний шлях або що треба, а чого не варто робити, — свідомість того не розвинена, і він перебуває в раджасу. 18:32. Хто окутаний мороком неуцтва, вважає неправильний шлях правильним і рухається в невірному напрямку — свідомість того тамастична, о Партхо! 18:33. Та непохитна спрямованість, що дозволяє управляти розумом, енергіями та індріями, а також постійно перебувати в Йозі, — така спрямованість саттвічна. 18:34. Але якщо людина спрямовує свої устремління і на істинний шлях, і на сексуальну пристрасть, і на вигоду в справах, о Арджуно, то такі її устремління, внаслідок прив’язаностей та зиску, — від раджаса! 18:35. Ті ж устремління, що не звільняють нерозумного від ліні, страху, жалю, похмурості, — такі устремління тамастичні, о Партхо! 18:36. А тепер слухай про потрійну природу радості, о кращий із Бхарат, — про ту, яка приносить щастя і полегшує страждання! 18:37. Яка спершу подібна до отрути, а потім перетворюється на нектар — така радість визнається саттвічною і породженою від блаженного пізнання Атмана свідомістю. 18:38. Та ж радість, що походить від злиття індрій із земними об’єктами, яка спочатку подібна до нектару, а потім стає отрутою, — така радість іменується раджастичною. 18:39. Та радість, що ілюзорна від початку і до кінця, виникаючи при несприйнятті Атмана на тлі безтурботності та ліні, — така радість тамастична. 18:40. Немає жодної істоти на Землі — навіть серед “богів” — яка була б вільною від трьох гун, породжених у світі пракріті! 18:41. Обов’язки брахманів, кшатріїв, вайшьїв і шудр розподілені за гунами відповідно до їхньої власної природи, о підкорювачу ворогів! 18:42. Ясність, самовладання, подвижництво, правдивість, всепрощення, а також простота, мудрість, використання своїх знань (на благо іншим), знання про Божественне — такий обов’язок брахмана, породжений його власною природою. 18:43. Доблесть, пишнота, твердість, швидкість, а також нездатність утікати з поля бою, великодушність, природа правителя — такий обов’язок кшатрії, породжений його власною природою. 18:44. Хліборобство, скотарство і торгівля — обов’язки вайшьї, породжені його власною природою. Усе, пов’язане зі служінням, є обов’язком шудри, породженим його власною природою. 18:45. Людина просувається до Досконалості, ретельно виконуючи свій власний обов’язок. Почуй, як приходить до Досконалості той, хто ретельно виконує свій обов’язок! 18:46. Виражаючи виконанням свого обов’язку поклоніння Тому, чиєю Волею походять усі істоти і Ким усе пронизано, — людина досягає Досконалості! 18:47. Краще виконувати свої власні обов’язки, хоча б і незначні, ніж обов’язки когось іншого, хоч і високі вони! Виконуючи обов’язки, що випливають з її власної природи, людина цим не робить гріха. 18:48. Долю, що дана при народженні, навіть якщо в ній і є щось небажане, не треба зневажати! Воістину, всі ризиковані починання оповиті помилками, подібно до вогню, що окутаний димом, о Каунтею! 18:49. Той, хто — як свідомість — вільний і всюдисущий, хто збагнув Атман, хто помер для земних бажань, — той досягає шляхом зречення Вищої Досконалості і свободи від будь-яких пут своєї долі! 18:50. Як той, хто досягає Досконалість, приходить до Брахмана, до найвищого стану Мудрості, — про це довідайся від Мене коротко, о Каунтею! 18:51. З цілком очищеною свідомістю, той, хто переміг себе стійкістю, зрікшись зовнішнього, скинувши із себе пристрасть і ворожнечу, 18:52. затишно живучи* і помірно, скоривши свою мову, своє тіло та розум, постійно перебуваючи в медитації і безпристрасності, 18:53. відкинувши егоїзм, насилля, погорду, статеву пристрасть, гнів, жадібність, сповнений миру і безкорисливості, — той гідний стати Брахманом. 18:54. Досягши Вічності у Злитті з Брахманом, така людина сповнюється найвищою Любов’ю до Мене! 18:55. Любов’ю він пізнає Мене в Суті Моїй: хто Я є і який істинно! Пізнавши Мене в такий спосіб у самій Моїй Суті, він поринає в Моє Буття! 18:56. Хоча і здійснюючи всі (належні йому) дії, але уповаючи на Мене, з Моєю допомогою він знаходить Вічну Непорушну Обитель! 18:57. Відрікаючись подумки від усіх дій для себе, з’єднавшись свідомістю зі Мною, усвідомлюючи Мене як свій Притулок, — думай про Мене постійно! 18:58. Думаючи про Мене, ти з Моєю допомогою перебореш усі перешкоди! Але, якщо ти через самолюбство не захочеш жити так, — то втратиш усе! 18:59. Якщо, поринувши в егоїзм, ти скажеш: “Не хочу боротися!”, то марне твоє рішення: пракріті примусить тебе! 18:60. О Каунтею! Зв’язаний твоєю власною кармою, створеною твоєю власною природою, ти будеш проти своєї волі робити те, чого ти в омані своїй робити не хочеш! 18:61. Ішвара перебуває в серцях усіх істот, о Арджуно, і силою Своєї майї Він змушує всі істоти безупинно обертатися, як на колесі гончаря! 18:62. Шукай у Нього притулку всією суттю своєю! Його Милістю ти досягнеш Найвищого Світу, Неминущої Обителі! 18:63. Так Я відкрив тобі мудрість приховану більше, ніж сама таємниця! Міркуй про неї всебічно, а потім роби, як захочеш! 18:64. Знову почуй від Мене Моє Найвище і найсокровенніше слово: любий ти Мені, тому прийми від Мене це благо! 18:65. Завжди думай про Мене, люби Мене, жертвуй собою заради Мене, тільки на Мене уповай — і ти прийдеш до Мене! Ти дорогий Мені, Я довіряю тобі! 18:66. Облишивши всі інші шляхи, тільки до Мене йди за Порятунком! Не тужи, Я звільню тебе од усіх твоїх пут! 18:67. Ніколи не говори про це тому, хто не схильний до подвигу і не сповнений любові! І тому не кажи, хто не бажає слухати або злословить Мене! 18:68. Той, хто відкриватиме цю найвищу Істину серед люблячих Мене, так проявляючи свою вірну любов до Мене, — той, звісно, прийде до Мене! 18:69. І не буде нікого серед інших людей, хто зробив би ціннішим служіння, ніж він! І не буде на Землі нікого, хто був би Мені дорожчим! 18:70. І той, хто вивчатиме цю священну бесіду нашу, — навчиться шанувати Мене жертвою мудрості! Така Моя думка. 18:71. І якщо людина, сповнена віри, навіть тільки слухає цю бесіду з благоговінням, — вона також звільнятиметься од зла і досягне світлих світів праведників! 18:72. Чи вислухав ти все це зосереджено і уважно? Чи знищена твоя ілюзія, породжена невіданням, о Партхо? Арджуна сказав: 18:73. Дозволено мені помилятися! Через Твою Благість я досяг пізнання! Я твердий, мої сумніви покинули мене! Я вчинятиму по слову Твоєму! Санджая сказав: 18:74. Я чув цю чарівну бесіду Васудеви і великодушного Партхи зі щиросердечним трепетом! 18:75. Милістю Вьяси, я почув про цю таємну і найвищу йогу від Господа йоги — Самого Ішвари, який говорив переді мною! 18:76. О радже! Згадуючи і згадуючи цю святу бесіду Кешави та Арджуни, я знову і знову дивуюся! 18:77. Згадуючи і згадуючи також цей найпречудовіший Образ Крішни, я радуюся знову і знову! 18:78. Скрізь, де знаходиться Крішна, Господь йоги, всюди, де є воїн Партха, — там забезпечені благоденство, перемога і щастя! Так я думаю. Так у славетних упанішадах благословенної Бгаґавад-Ґіти, науки про Вічне, Писанні йоги, гласить вісімнадцята бесіда між Шрі Крішною та Арджуною, іменована: Звільнення шляхом зречення. Так закінчується Бгаґавад-Ґіта.*
|
| ||||||||||||||||||||||||
|