---

Аріадна/Розділ другий: Промова Піфагора перед жителями Кротону

---

Розділ другий:
Промова Піфагора перед жителями Кротону

На наступний день Аріадна вирішила вирушити на виступ Піфагора.

Вона зайняла місце в амфітеатрі. Зібралося тут багато громадян Кротону, щоб послухати цього мудреця, який називає себе філософом — тобто, люблячим мудрість.

До її слуху долинали розмови про Піфагора серед тих, що зібралися:

— Кажуть, що він був у Єгипті та навчався у жерців пірамід.

— Кажуть, що він може розмовляти з тваринами, і ті його слухають та розуміють.

— Розповідають, що жителі одного села нарікали на ведмедя, який нападав на худобу. А Піфагор з ним — говорив — і переконав годуватися тільки рослинною їжею і не їсти м'ясне. І, кажуть, ведмідь його послухався та більше не причиняв шкоди.

— І сам Піфагор м'ясне не їсть ніколи!

— Все це вигадки! Не варто вірити пліткам і балачкам на базарі!

— А ти чув, ніби сам Аполлон подарував йому золоте тіло?

— Зараз ми самі побачимо: чи із золота його тіло! Ти вічно віриш порожнім балачкам!

— Та ось — і він! Іде!

… Піфагор вийшов на середину амфітеатру. Він рухався повільно. І, поки Він йшов, розмови припинились і опустилася тиша.

Ця прозора тиша неначе обійняла, наповнила кожного, хто слухав.

Після цього Піфагор почав говорити:

— Я радий знову вітати вас, жителі Кротону!

Минулої нашої зустрічі ми говорили про душі: про те, що не раз душі приходять, втілюючись у тіла, у цей видимий нами світ. Потім залишає кожна душа — зі смертю оболонки своєї тілесної — світ матеріальний та, в нове тіло одягаючись, народжується знову, через роки, а іноді й століття.

Вдосконалення душі — ось мета всіх втілень!

Сьогодні ж я хотів би говорити про доброчесність.

Доброчесність — це створення добра. Це властивість душ, які мають щасливе бажання створювати добро і здійснюють це в житті.

Як думаєте ви, чому доброчесність прекрасна, а вади — потворні?

Чи помічали ви, що, якщо людина з задоволенням робить ганебне, то її задоволення дуже швидкоплинне? Незабаром, від такого задоволення не залишається нічого, але лише огида та нудьга охоплюють таку людину. І вона знову прагне знайти якесь джерело для отримання задоволення.

Ця спрага, що ніколи не вгамовується до кінця, вабить її… серед безглуздя такого життя…

І слід знати, що наслідки ганебних діянь у майбутньому будуть формувати долю такої людини.

Навпаки, легко побачити, що, коли зусилля спрямовані на вчинення гідного, то доброчесність породжує благо всередині та навколо такої душі!

Радість від діянь добра зігріває і облагороджує душі!

Такі зусилля розвивають силу душі!

А плоди тих зусиль залишаються з душею, формуючи її майбутню долю. Вони утворюють красу душі, яка не віднімається від неї і зі смертю тіла!

При народженні ж у новому тілі — всі набуті та чудові властивості отримують нові можливості для зростання та вдосконалення!

Тож — у результаті відповідної праці над собою душа може стати прекрасною та подібною до Богів Безсмертних!

За законами світобудови — до людини завжди повертається те, що сама вона подарувала світові.

Що означає: «подарував світові» — запитаєте ви?

Світобудова вся — цілісна, єдина. Взаємопов'язані між собою і тварини, покриті вовною, і плазуни, і водні істоти, і ті хто літає, і всяке зерно плідне, і дерева, і трави, і різноманіття різних квітів квітучих, і люди, і гори, і моря, і світила небесні. Боги Великі з'єднують і спрямовують такі зв'язки у цьому світі створінь.

Всесвіт живе за законами Гармонії.

Так поступово: від крупинок свідомості у найдрібніших істот — зростають душі в тілах рослин та тварин. А, знайшовши тіло людини, велика можливість перед душею розкривається: перетворення на Бога!

Кожна частка Світобудови — на Ціле впливає. І той, хто зло творить, той порушує Гармонію своїм життям і ділами своїми. Він… поки що не знає, що шкоду завдає самому собі, коли шкодить іншим.

Ось, наприклад, глянемо на гілки дерева. Вони окремі, але становлять єдине в організмі цілого дерева. Ось так і всі істоти, серед яких люди, подібні до гілок у житті Цілого. Вони не помічають, що у всіх у них єдиний Корінь: єдине Божественне Джерело життя всього. І шкода, що чиниться нібито лише іншій істоті, є шкода для Цілого.

Ось чому Закони розвитку Цілого мають на увазі відплату болем — за зло та відплату щастям — за добро.

Так поступово Боги спрямовують душі до розуміння того, що є любов, Світло та благо.

Доброзичливість і вчинки добра та справедливості щодо всіх істот — це я вважаю основою праведного життя.

Моральна поведінка дарує нам свободу, хоча багатьом може здаватися, що це — не так.

Аморальна ж поведінка поневолює людину. Хоча спочатку вона може цього не помічати та не здогадуватися про наслідки своїх аморальних вчинків. Адже більшість із них є зло, яке створюється по відношенню до інших істот.

Може людина вважати, що обмеження, які накладаються на неї моральними нормами, обмежують її бажання жити так, як їй заманеться. І може навіть здаватися, що недотримання моральних правил дає свободу…

Але так буває тому, що не бачить людина всієї картини Цілого в Світобудові, не відчуває своєї нерозривної пов'язаності з цим загальним Цілим, малою частиною якого є кожна істота.

Повторюю, що будь-яка шкода, заподіяна іншій людині чи іншому створінню, повертається поганою долею до того, хто цю шкоду завдав. Від цієї відплати не втекти, не сховатися! Від Божественного всезнання не сховати навіть думки наші!

Безглуздо людині брехнею перед самою собою та самовиправданням прикривати свої вади та намагатися зробити не чутним голос сумління! Це подібно до того, якщо відвернутися від лиха, що насувається, вставши спиною до нього, — щоб не бачити наближення розплати, та думати, що в цьому і є порятунок …

Навпаки — треба викривати у собі вади та їх викорінювати! Тоді — проблеми та лихо незабаром покинуть наші життя!

Таке лікування душі — лікує і тіла, і наші долі! Тільки воно — допомагає здобути щастя в житті!

Чеснота, коли вона дотримується людиною, то завчасно дбає про її здоров'я та долю, не створює в майбутньому її нещасть та хвороби!

Розсудливість — це розум, наповнений бажанням добра всім і всьому, аж ніяк не тільки самому собі!

Є ідеали у кожної людини: тобто, якою вона хотіла би бути. Ці ідеали можна створити справді прекрасними! І можна прагнути їх у життя втілити!

Можливо людині стати такою, якою вона хоче лише здаватися в очах інших людей. Але можна привести в гармонію у собі і зовнішнє, і внутрішнє, і це буде чесністю та чистотою!

Лицемірство є маска для інших людей. Але вона не ховає від Божественних Поглядів те, що людина прагне приховати. І вона не робить істинним те, що прагне лише показати перед іншими людьми!

Це можливо — всі душевні сили у собі привести до гармонії!

Той, хто живе в гармонії з самим собою та зі світом, приємний людям і радує Богів!

Не знаючи ж призначення життя та своїх цілей, людина подібна до бездіяльної роззяви, яка стоїть або тиняється на дорозі та нічого корисного не робить сама, але тільки загороджує дорогу іншим! Так дибає дуже багато людей по життю, віддаючись задоволенням лише для плоті. Проходять вони шлях від народження до смерті тіла, не багато одержуючи щастя від такого життя на Землі!

Коли душа знаходить правильне розуміння та мету в житті, то вся енергія, що витрачалася на марне, спрямовується тепер на головне.

Емоції та думки, в яких людина живе, а не тільки вчинки, також впливають на її долю.

Марніюча та в'януча квітка не радує нікого та нікому не цікава. Так і вічно сумні, які скаржаться на долю, засуджують інших, кволі й немічні тілами та душами — притягують до себе таким своїм способом життя, думки та емоції неблагополуччя надалі. Адже замість цього — можна змінювати своє життя та, в міру сил, виходити з порочних кіл відчаю, невдоволення, туги та страждань!

Ті, хто постійно перебуває у стані гніву та проявляють силу для насильства над іншими — викликають страх. Немає станів душі, більш огидних, ніж гнів та страх! Їхня доля — сумна!

Духмяність ж прекрасних якостей душі поширюється навколо! І так само, як прекрасна квітка вабить до себе і метеликів, і медоносних бджіл, так і прекрасні душі пахощами добра та гармонії привносять у життя і своє, і оточуючих — успіх, благополуччя! Такий стан, зокрема, приваблює інших людей добра —бути поруч!

Але у долях може переплітатися багато наслідків земних діянь. Наслідки злочинів минулого можуть наздогнати душу через значний час. Так само і «ріг достатку» не обов'язково відразу починає обсипати нагородами того, хто вирішив змінити себе. Адже зазвичай минає час, перш ніж душа впевнено змінює свою нинішню долю своїми думками, емоціями та справами.

Але будь-які проблеми можна використовувати для вдосконалення себе!

Людина владна в будь-яких подіях та обставинах побачити для себе благо!

Будемо ж сприймати як уроки мудрості — будь-які свої досягнення та поразки!

… Аріадна слухала — і хвилі золотого Світла торкалися її ніжністю, любов’ю, спокоєм. Настало та зміцнилося розуміння того значення, що несли у собі слова Піфагора.

Це були не просто слова, але вони несли собою Божественні Силу та Знання!

Хто він? Яким Богам він поклоняється? Чого він хоче? Чому його так уважно слухають усі ці такі різні люди?

… Піфагор тим часом продовжував:

— Сила людини може бути направлена на те, щоб підпорядковувати собі інших. Але та сама сила може бути спрямована на те, щоб дисциплінувати свої бажання та емоції, думки та наміри.

Благочинність є вибудова всього в душі — відповідно до принципів добра та бажання добра всім оточуючим істотам.

Спробуємо подумати про це широко!

Необхідно ставитися з любов'ю не лише до батьків та дітей, дружин та чоловіків!

Але любити треба й рослини, що приносять нам їжу та дарують красу на Землі!

І птахів помістимо у свою любов, які насолоджують слух!

І всю природу покохаємо, яка так створена Божественною Силою, що все довкола дарує людині благо, якщо вона сама з любов'ю тут все вершить!

І Самого Первинного Творця, Творця всього — треба навчитися любити та шанувати!

Це є мудрий початок для того, хто шлях до добра хотів би сам розпочати прямо зараз! Рішення таке кожен може собі прийняти нині!

А наступного разу ми поговоримо докладніше про те, як це здійснити. Поговоримо — про способи, можливості та цілі перетворення душі. Зокрема, торкнемося призначення життя тут на Землі.