---

Уроки Піфагора/Коментарі: Про Шлях до духовного Вдосконалення

---

Коментарі:
Про Шлях до духовного Вдосконалення

Володимир Антонов

Бог є Дух (Ів 4:23). Це слова Ісуса Христа. Від них і пішло слово духовність.

Думаючим людям зрозуміло, що духовною можна називати ту людину, яка повністю спрямована на пізнання Бога-Духа — через, перш за все, виконання Його Вчення.

Хоча були і є інші погляди.

Наприклад, у брежнєвську епоху історії Росії журналістка однієї з газет — агресивна дурна жінка — намагалася переконати мене, що духовність означає «ходити у кіно»… [3]. (Слово «дурна» я вжив не як лайку і не для того, щоб висловити свою до неї зневагу. До подібних емоційних станів я вже давно не здатний. Але просто хочу, користуючись нагодою, пояснити це слово: адже дуже багато хто цього не знає Слово дурна ( рос. дура) має пряме значення латиною: оболонка. У російській мові воно використовується для позначення тих людей, які — на даному етапі їх психогенезу — поводяться, як матеріальні «оболонки», що не містять розуму).

У наступні роки подібні до неї͢ люди в нашій країні розуміли під духовністю — «уринотерапію» (тобто згубне для психічного здоров'я пиття сечі), виконання тих чи інших традиційних «релігійних» обрядів типу фарбування курячих яєць, стрибання через багаття, тощо.

Інші, бажаючи, щоб саме таким способом догодити Богу, калічать геніталії і «умертвляють плоть» іншими абсурдними способами…

А в останні роки — у середовищі таких же нерозумних людей — з'явилася секта, яка називає себе «нео-адвайтою». У ній інтелект оголошується ворогом духовності — і винаходяться та практикуються спеціальні прийоми «сучасної психології» для його руйнування.

Хоча істина полягає в тому, що інтелект треба всіляко розвивати і при цьому, вчитися керувати ним. А здійснюється останнє, — просто та ефективно — через оволодіння мистецтвом психічної саморегуляції [7 та ін.].

Зрозуміємо: Богові не потрібні ду́рні! Йому від нас потрібно, щоб ми ставали кращими, розвиваючи себе відповідно до Його Волі! Під цим слід розуміти, зокрема, інтелектуальне вдосконалення!

… У релігійно-філософських першоджерелах існує поняття Прямого Шляху [6]. Що це означає?

Прямий Шлях — під цим слід розуміти, перш за все, ясне розуміння Мети наших духовних зусиль та оволодіння методами духовної роботи. Цю тему ми обговорювали у багатьох наших книгах (див. список літератури).

Але ж існують і тотально абсурдні погляди щодо цього! Наприклад, такі:

Є Бог і є матеріальний світ. Кожній людині надано право обрати одне з цих двох. Як? Найкраще — відразу відкинути світ матерії, вчинивши самогубство на тлі цілісної спрямованості розуму на Бога. Саме так — ми найпростішим способом і гарантовано потрапляємо до раю! А для більшої гарантії — вчинити самогубство слід, вбивши заодно побільше «невірних», тобто тих, хто цю концепцію не поділяють.

…Але, вбиваючи себе та інших, людина зовсім не потрапляє до бажаного раю! Навпаки, вона дуже обтяжує цим свою долю!

Бог не дає втіленим людям право вбивати! Винятки можуть розглядатися лише, наприклад, у тих випадках, коли ми захищаємо інших і немає іншої можливості відбити напад злочинців.

… Спроби набуття раю через вбивства або через руйнування своєї розумової функції, також через наркотики та інше — адже це є наслідок тотального релігійно-філософського невігластва, яке іноді впроваджується деякими релігійними та політичними лідерами: з тих, кого називають агресивними примітивами!

… Але істинний Прямий Шлях— інший!

… Будь-яка доросла розумна людина мала б замислитися: для чого Бог втілив нас на Землі? Невже — лише для того, щоб потім розділити на дві категорії: душі, що відправляються в пекло, — і душі, що поселяються в раю? Адже, якщо міркувати по-серйозному, то така думка, яку Богу приписують, виглядає абсурдною! Навіщо це Йому? Чи в Нього такі забави?

Але Намір Бога щодо нас, насправді, зовсім інший! Він полягає в тому, щоб ми саме розвивали тут, на Землі, себе — для того, щоб, досягнувши Досконалості, влитися в Нього, збагативши Його собою!

Саме для цього Він створив весь матеріальний світ і поселив і продовжує поселяти в ньому душі, благословляючи їх на вдосконалення!

Саме через розвиток душ, що втілюються в тіла, еволюціонує Він! Тому кожен із нас повинен прагнути Досконалості! А ті, хто це не роблять і, тим більше, перешкоджають у цьому іншим, ті роблять таким чином серйозні гріхи. І раю вони ніяк не заслуговують!

Розумію, що сприйняти повну картину Еволюції Всесвітньої Свідомості на основі лише прочитаного в цій книзі — не просто. Але, докладніше про це можна прочитати в книгах, що наводяться у списку літератури, що рекомендується.

Зазначу зараз лише те, що Шлях удосконалення душ складається з етапів розвитку. І кожній людині доречно прагнути їх послідовно освоювати. А також допомагати в цьому іншим.

Дані етапи — наступні:

1. Вивчення теорії духовного пізнання.

Етична самокорекція з урахуванням вказівок Бога. Вона включає, зокрема, розвиток у собі смиренномудрості. [1-29 та ін.]

2. Очищення та розвиток чакр та основних меридіанів, перегляд та очищення біоенергетичних «коконів», що оточують наші тіла, освоєння функцій дан-тянів та «пузирів» сприйняття» [7,15 та ін.].

Початок витончення свідомості за допомогою естетичних методів та контролю власних думок та емоцій (тобто, виключення грубих, заохочення витончених) ([7]; див. також наші фільми та інші ілюстративні матеріали).

Це досягається за допомогою оволодіння початковими основами мистецтва психічної саморегуляції [7 та ін.].

3. Освоєння самовідчуття (тобто, локалізації себе — як душі, свідомості) себе і як духовне серце — у грудній клітці, потім навколо тіла, потім — вдалечінь вперед і назад.

Широке розширення себе — в якості духовного серця — в енергетично чистих просторах, наприклад, над великими водоймами.

Дивитись звідти — у сторону тіла.

4. Знайомство зі Святими Духами. Розвиток діалогу з Ними. Прийняття Їх, як цілком конкретних Божественних Вчителів.

Створення власних Махадублів.

Розвиток рук духовного серця.

Злиття зі Святими Духами.

5. Освоєння стану «не-я», що веде до повної втрати егоцентризму,

— до життя з відчуттям і, наскільки можливо, задля задоволення об'єктивних зацікавлень інших, а не власних бажань,

— до життя та діяльності заради інших істот та заради нашого спільного Творця.

6. Робота з Кундаліні, пізнання протоматерії (протопракріті, темної матерії) та інших складових Абсолюту, з акцентом на стані Прозорого Спокою Творця та Його Божественного Вогню [6-7,11-16].

7. Освоєння буття Прозорим Спокоєм і Божественним Вогнем — у всесвітніх масштабах.

Заміна енергій та матерії свого тіла цими станами, що приводить до можливості управління матерією свого тіла та інших об'єктів.

* * *

Чому існує на духовній ниві така велика кількість хибних концепцій та методів?

Очевидно що, якщо не мати достатньо значущих знань про Мету наших духовних зусиль (тобто, про Бога), але мати сильно завищену схильність до «винахідництва» за відсутності

критичної оцінки власних «винаходів», — то в такій ситуації легко виникають погані фантазії…

Приклад: Існують сім кольорів веселки, також сім чакр… А значить, мовляв, треба ту гаму кольорів накласти на систему чакр… Чакри треба розфарбувати…

В результаті… — драматичні наслідки для жертв цієї фантазії… Адже, насправді, всі чакри повинні мати прозоро-білу із золотистим відтінком світимість. «Накладення» у них інших (більш грубих)кольорів — калічить їх і надовго і серйозно перешкоджає практикуючим у подальшому просуванні.

Або — така ж шкідлива пропозиція привчати себе до концентрації у початково самій грубій і, зазвичай, найбільш забрудненій чакрі аджні, яка знаходиться в голові. Ця тенденція не тільки не приносить жодних корисних плодів, але й робить грубою свідомість, зближуючи з пеклом. І — віддаляє від Мети духовних пошуків: від Творця, Який саме є Найтонша — з усіх існуючих — Свідомість.

«Аджнічні» люди стають «складними і важкими» у соціальному спілкуванні. Вони, також, мають схильність до психічних порушень.

Чакра аджня є однією з найважчих в очищенні та витонченні. Тому Крішна пропонував докладати спеціальних зусиль для вирівнювання її стану за зразком Атмічних Енергій [6,9].

Останні повинні бути спочатку пізнані через спілкування зі Святими Духами і через роботу з Кундаліні [7].

Зазначу також, що заняття хатха-йогою та іншими подібними практиками не повинні здійснюватися на фоні «забійного» харчування (тобто з вживанням тіл тварин), бо це веде, в тому числі, не тільки до накопичення в організмі грубих енергій, а й призводить до огрубіння свідомості.

Можна наводити ще багато прикладів подібної шкоди людям, які шукають духовний шлях. Це:

— і навмисне руйнування нічного сну,

— і сподівання на «охоронну магію», що настільки часто призводить до розвитку грубої психопатології (адже концентрація уваги не на Бозі, а на істотах пекла — причому з емоціями містичного страху — якраз і приваблює тих істот),

— і пияцтво з метою відстеження моменту відокремлення свідомості від тіла та спроби усвідомлення себе в «астральному» світі (серед роз-втілених алкоголіків та інших дегенератів),

— і невмілі спроби роботи з Кундаліні без навіть розуміння того, що ця Атмічна Енергія знаходиться зовсім не в копчику (як зазвичай вважають), а за межами наших матеріальних тіл [7]…

І весь цей і йому подібний шкідливий псевдо-духовний бруд асоціюється в розумінні деяких людей зі словом йога, створюючи до вчення істинної йоги відповідне ставлення! (Зі справжньою йогою можна познайомитися, у тому числі, за книгами [1,6,9-10 та ін.] та фільмами, що наводяться в кінці статті).

Часто такі подібні збочення стають популярними, особливо в молодіжному середовищі, — внаслідок їх екстравагантності. І деякі заповзятливі ділки починають ними торгувати, викладаючи їх за чималу плату… Усіх їх об'єднує те, що вони діють не заради Бога, не заради духовної допомоги людям, а лише з власної користі.

Але правильно — жити і діяти, якраз навпаки: наслідуючи зацікавленість Бога, беручи посильну участь (іноді — і самопожертву) у Його Еволюційному Процесі.

А Він завжди активно допомагає задовольнити прагнення до зближення з Собою всім, хто щиро і безкорисливо служить Йому.

Так, зокрема, Він провів по Прямому Шляху пізнання Його — автора цієї статті та його супутників, які зуміли зійти на найвищі сходини духовного зростання.

Тепер — з досягнутих позицій — нам легко бачити та розрізняти справжні та хибні тенденції у сфері духовних пошуків та духовних знань.

… Зараз доречно поставити авторові статті питання: як можна, познайомившись із новими для себе методиками, визначити, чи вони істинні?

Перше, що можу запропонувати, це продумати відповідність запропонованих вам тренінгів — до наведеної вище послідовності етапів духовного сходження.

Наприклад,

— якщо викладачем не беруться до уваги етичний компонент роботи та необхідність прямування шляхом до витонченої свідомості,

— якщо немає акценту на розвиток духовного серця,

— якщо сам викладач систематично робить етичні помилки,

— якщо він не розуміє місця запропонованої ним програми у загальній схемі духовного вдосконалення,

— то можу порадити відійти якнайдалі від такого псевдо-гуру.

У тому числі, раджу завжди визначати відповідність запропонованої вам навчальної програми ідеям ісихазму [7].

Суть ісихазму можна позначити так: спрямованість до пізнання Творця, яка може стати ефективною лише на тлі внутрішнього спокою, що набувається в очищеному та розвиненому духовному серці. (Докладно про це — у наших книгах та фільмах).

Термін ісихазм має грецьке походження: ісихія— означає внутрішня тиша.

Але найдокладніше — в історичному ракурсі розгляду — цю тему описав китайський Мудрець Лао Цзи [6,10,17].

Ісихазм— як християнський напрямок — був поширений у країнах Східної Європи.

А розробити ефективні методи ісихазму та роз'яснити цю методологію сучасною науково-популярною мовою — Бог довірив нам: російським фахівцям у сфері духовних знань.

Зазначу також, що за весь час в історії існування людства на Землі, Бог підводив гідних духовних шукачів — незалежно від їхніх національностей, місць проживання та місцевих культурних особливостей — до цих знань, включаючи конкретні методи розвитку людиною себе. (Докладно про це можна прочитати, зокрема, у книзі [6]).

Нині Бог просить забезпечити цими знаннями населення всіх країн Землі.

… Але іноді запитують: чому Ви не публікуєте докладну послідовність не лише початкових, а й найвищих прийомів самовдосконалення?

Але це робити не можна. Причина в тому, що всі люди дуже різні. І читати подробиці про застосування до себе вищих методів — це було б дуже не корисно для більшості з них: вони, як і малі діти, не зможуть правильно розпорядитись такою інформацією.

Причому, потрібно розуміти, що різняться як вік душ і, відповідно, інтелектуальні можливості. Але, більше того, кожен, живучи на Землі, накопичив у собі ті чи інші чесноти, а також пороки — і це стало якістю кожної конкретної душі. Є, зокрема, і безнадійні дегенерати — кандидати на повну руйнацію в пеклі. Є й найвищою мірою розвинені душі, проте ці люди, зазвичай не пам'ятають того, як самі, якими ступенями, йшли духовним Шляхом — і тому вони не знають, як можна допомогти молодшим гідним душам…

З цієї причини, не слід прагнути створювати великі групи для занять з освоєння високих і, тим паче, більш вищих щаблів вдосконалення: великої кількості гідних такої допомоги — у конкретний час і у конкретному місці — не буде ніколи. А намагатися «затягнути» на духовні висоти тих, хто ще не дозріли інтелектуально та етично, — це буде не більш, як заподіяння їм шкоди.

Є оптимальним такий порядок передачі духовних знань: охочим надається загальна інформація про ситуацію, в якій вони перебувають, опинившись втіленими на Землі, і про завдання, що стоять перед ними. Плюс — спільні «маяки» Шляху із застереженнями про можливі помилки. А швидкість просування — визначається кожним із тих, хто йде особисто для себе: залежно від власних потреб.

Гарна ілюстрація до сказаного представлена у книзі [28], де авторка самокритично розповідає про те, як послідовно змінювалися її основні життєві інтереси: етап любові до кішок, потім його змінила любов до кімнатних рослин… Богу ж місця у житті — по-серйозному — так довго і не залишалося.

Але суттєвого успіху на духовному Шляху можна досягти лише тоді, коли увага буде — природним чином, а не з примусу і не «за компанію» — цілком присвячена лише реалізації своєї любові до Бога. Така любов складається зі щирого прагнення пізнання свого Головного Коханого, злиття з Ним і служіння Йому. А до такого стану душа має зрости у своєму розвитку.

Тому можу порадити таке: вивчайте відповідну літературу та інші корисні матеріали, складайте для себе особисті плани роботи над собою — і щодня прагніть їх здійснення! Також поєднуйтесь у духовному просуванні з іншими шукачами! Працювати спільно — завжди ефективніше!

Ну, а найголовніше, треба завжди прислухатися до вказівок Бога: адже це Він є Головним Вчителем для всіх людей, для кожного з нас!