---

Уроки Піфагора/Розділ шостий: Колісниця або про вміння керувати собою

---

Розділ шостий:
Колісниця або про вміння керувати собою

В один із днів відпочинку перси влаштували змагання на трофейних колісницях. Крики, улюлюкання, свист, буря емоцій…

Піфагор запропонував Гамількару спостерігати за тими людьми, які змагалися, і тими, що вигравали чи програвали, лише ставлячи гроші на переможця.

— Дивись, як легко люди запалюються пристрастями! Як легко вони приходять в тріумф від виграшу або піддаються гніву і розпачу від програшу! Бурхливе море їхніх неконтрольованих емоцій робить їх життя крихкими шкаралупками у бурхливому океані пристрастей та страждань!

Злети і падіння у цьому житті змінюють одне одного, ніби човен злітає на гребінь хвилі і потім знову падає у вир між бурхливими хвилями. Будь-якої миті може статися його руйнація.

… І далі Піфагор спокійно розповідав Гамількару про те, що енергії емоцій свідомості-душі мають утримуватися під вольовим контролем. Подібно до того, як колісниця керована візником, так і людина повинна тримати під контролем свої стани свідомості. І тоді вона не буде подібною до тендітного човна в океані, але зможе впевнено спрямовувати своє життя до Мети .

— Для того, щоб керувати емоціями, мало лише захотіти їх контролювати. Для оволодіння емоціями потрібно опанувати певні центри всередині свого тіла. Немов флейта, яка звучить у злагоді з тим, що хоче висловити музикант, що грає на ній, або ліра, струни якої налаштовані і підпорядковані волі музиканта, — так і ті структури повинні стати слухняними інструментами, керованими волею людини.

Ось дивись: тепер вихор пристрастей натовпу майже некерований! Ці люди захоплені своїми емоціями та втратили контроль над собою! Вони тепер самі стали бранцями емоцій! Їх охоплюють тріумфування від виграшу — або розпач від поразки! Навіть ті, хто самі не беруть участі у змаганні, а лише ставлять застави і виграють або програють золото та коштовності, — схильні до цих емоцій і стали їх рабами!

Але людина здатна навчитися керувати своїми станами!

Ці центри, про які я говорю, індійці називають чакрами. Давай і ми з тобою теж використовуватимемо це слово для позначення цих центрів у тілі людини.

Чакри подібні до порожнин, по яких переміщається і в яких концентрується енергія.

Причому, у більшості людей це відбувається безконтрольно, мимовільно.

Тих центрів — сім. Анахата, з якої має розпочати розвиток духовне серце, — один із них, що знаходиться якраз посередині. Це справжня оселя для душі на початкових сходах духовного зростання!

… У цей час коні однієї з колісниць вийшли з під контролю незнайомого їм візника. Злякані ревом натовпу, вони рвонули геть! Різкий поворот із ривком — скинув із колісниці того, хто не відчував тих коней і тому не міг з ними впоратися.

Шістка збожеволілих тварин з колісницею мчала на полонених, що сиділи на землі. Серед них були жінки, діти… Ось-ось виявиться перетоптаними і покаліченими безліч людей!

Гамількар побачив і оцінив ситуацію в одну мить, прикинувши відстань.

Піфагор впевнено сказав:

— Ти зможеш! Зупини їх!

… Тіло гіганта немов зловило хвилю Великої Сили. Він кинувся навперейми колісниці, що неслась, точно розрахувавши місце, де може її перехопити.

І бранці та воїни, завмерши, спостерігали за тим, що відбувається.

Гамількар— встиг! Він ухопив повіддя і зумів зупинити коней! Неймовірна сила фінікійця вразила всіх. Він, впевнено стримуючи коней, повів їх кроком. Потім — спокійно і ласкаво погладив кожного коня, повертаючи їм впевненість у людині, яка ними буде керувати. Він піднявся на колісницю і повільно поїхав уздовж юрби бранців, уздовж перського табору. Його проводжали захоплені погляди та вітальні вигуки!

Він під'їхав до тих, хто змагався, зупинив коней і зійшов з колісниці.

Ні в кого не залишилося сумніву, хто був у цей день переможцем!

Зупинивши колісницю, Гамількар віддав повіддя одному з воїнів і попрямував до тієї частини табору, де на нього чекав Піфагор.

Вони продовжили розмову.

— Чудово, Гамількаре! Ось саме так може жити людина, не радіючи від перемог і не засмучуючись поразкам!

Ти переможець сьогодні! І хоч ти не отримаєш матеріальної нагороди у змаганнях, але нагорода від Великих чекає на тебе!

Ти правильно перемістив себе-свідомість у потрібні чакри — і сила у твоєму тілі багаторазово зросла. Так ти зробив те, що навіть тобі самому здалося би неможливим! І це сталося тому, що Сила Всезагальна додала Свою Енергію в твою дію!

Щоб завжди душа могла відчувати і виявляти крізь тіло Божественну Волю — треба опанувати знання з управління собою за допомогою чакр.

Для того, щоб опанувати це, — простір усередині них має бути очищений, розширений, і з'єднаний з тим Світлом Найтоншим, Який ти вже вмієш бачити душею!

Також треба навчитися переміщатися — як багатоповерховою вежею — «поверхами» цих енергетичних центрів.

І кожну чакру треба наповнити чистим білим світлом.

Також слід розширити межі чакр, немов у нескінченність розштовхуючи стіни кімнат!

Відчуй, як кожна з чакр, якщо ти увійшов у неї концентрацією себе, вводить всю свідомість у певний стан.

В результаті такої роботи ти зможеш довільно переміщатися цими центрами і робити активнішими ті, чи інші потрібні стани себе-душі, а небажані — зовсім гасити.

І нехай лише Божественні Стани відтепер заповнюють простір усередині твоїх чакр та всього тіла!

… Гамількар почав розштовхувати межі чакр і переміщатися по утворених ними, ніби «поверхами».

Через деякий час, простір усередині всіх чакр з'єднався вертикальним висхідним Потоком прозорого Живого Світла. Цим Потоком , який випромінював ніжність і силу, були зметені межі чакр. Фонтан Світла та Сили заструмував крізь тіло — і заповнив простір навколо. Тіло Гамількара немов здійнялося в Потоці!

— Ну що ж! Не погано! Ти відразу опанував з'єднання всіх чакр серединним меридіаном! І ти легко зробив це на дуже високому рівні витонченості!

Але потрібно буде приділити цьому прийому особливу увагу під час навчання інших. Зовсім не всі зможуть робити це так легко, як це зміг ти!