Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Екопсихологія/Самадхі

Самадхі

Цей ступiнь мiстить у собi вищий рiвень духовних досягнень — вiд перших Самадхі до Злиття з Первинною Свiдомiстю і Абсолютом.

Пiдготовлена роботою на попередньому ступенi свiдомiсть адепта стає здатною доторкнутися до Божественної Свiдомості у вищих еонах. Такi першi дотики дарують яскраву новизну блаженства, що i позначається термiном Самадхі [10,18].

На вiдмiну вiд Самадхі, Нiрвана — це достатньо стiйке Злиття саме зi Свiдомiстю Бога — зі втратою вiдчуття локалiзованого «я». Термiн «Нiрвана» означає «згорання», тобто знищення своєї індивідуальності — за допомогою Злиття з Богом в аспектах Святого Духу або Творця. Так насправді й відбувається.

У Бхагавад-Гіті Крішна говорить i про Самадхі, i про два принциповi ступенi Нiрвани: Нiрвана в Брахманi (Святому Духові) i Нiрвану в Ішварі (Творцеві).

Але в Iндiї термiн «Нiрвана» свого часу стали широко використовувати буддисти, i потiм вiн виявився «витісненим» індуїстами з Iндiї — разом з буддизмом. Замiсть нього індуїстські школи почали розширювати значення термiну «Самадхі», додаючи до нього рiзнi слова-додатки. Цi комплекснi слова почали застосовуватися в рiзних значеннях — рiзними школами, термiн вiд цього «розплився», втратив визначенiсть. Тому має сенс повернутися до цiлком чiткої термiнологiї, введеної в духовну культуру Богом в особi Крішни.

Отже, щоб перейти вiд Самадхі (Дотику) до Нiрвани (Злиття), потрібно мати досить велику i сильну iндивiдуальну свiдомiсть, розвинену попереднiми тренуваннями. До того ж, вона має бути стiйкою у Божественнiй витонченостi.

Якщо цих умов дотримано, то залишається лише знайти вхiд у потрiбний еон, увiйти в нього i розчинитися в його Свiдомостi методом «тотальної реципрокальності», якому також потрібно попередньо навчитися.

Проте це завдання вміщує в себе не лише медитативнi навички, але й етичну пiдготовку: всіляке знищення свого нижчого «я», стремління до заміни його «я» колективним, а потiм i всезагальним «Я», тобто Параматманом.

Лише так людина може стати причетною до безмежної Божественної Сили.

«У Нас… — резервуар невичерпної психiчної енергiї!» [2], — говорить Бог.

Але «якщо викласти умови i призначення йоги, то кількість бажаючих долучитися буде зовсiм не такою великою. Жахливим буде для них явище вiдмови вiд самості…» [2].

Вищi еони Абсолюту освоюються практикуючим послiдовно. Щоб почати освоєння чергового еону, доводиться довго, iнодi роками, накопичувати силу свiдомостi — щоб виявитися здатними проникнути в нього й утриматися в ньому. Це не стосується лише тих людей, котрі пiдiйшли до цих рубежiв ще в минулому втiленнi i зберегли ще з тих пiр необхiдну особисту силу свiдомостi й витонченiсть.