Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Екопсихологія/6. Якою має бути практика релігійних об’єднань

6. Якою має бути практика релігійних об’єднань

6:1. Обрядові форми релігійної практики доречні для початківців у релігії. Але потрібно розуміти, що вони можуть нести лише ту користь, що привчають людей пам’ятати про існування Бога.

Обряди, як би їх не називали люди і яке б значення вони не придавали їм, — не можуть жодною мірою самі по собі розв’язати завдання реалізації смислу життя людини.

6:2. Діяльність релігійних об’єднань не повинна полягати тільки в обрядовості. Потрібно роз’яснювати про Бога, про смисл життя людини і шляхи його здійснення. Має вестися етична робота, що включає обговорення етичних принципів, осмислене каяття, колективний аналіз етичних проблем — на конкретних прикладах з практичного життя, з книг, газет, фільмів та інших джерел.

Значне місце може займати естетика, включаючи співналаштування з найтоншими проявами живої природи і відповідними творами різних жанрів мистецтва. Витончена й одухотворена краса людського тіла також цілком достойна посісти своє місце у цьому ряду.

Духовна робота буде набагато ефективнішою, якщо її збагачувати знаннями з екології, спортивними тренуваннями й оздоровчими заходами, включаючи загартування, бесіди про здоровий спосіб життя, освоєння прийомів цілительства і самозцілення.

Повинні вестися заняття з психічної саморегуляції з головним акцентом на найповнішому засвоєнні функцій духовного серця.

6:3. Не слід давати дітям і неспроможним в етичному й інтелектуальному відношеннях дорослим поглиблені медитативні прийоми, особливо пов’язані із силовим аспектом розвитку свідомості. Це може призвести до серйозних психічних порушень, що припиняють позитивну еволюцію даної душі.

Посвячення в духовні знання належить здійснюватися строго дозовано — в міру освоєння учнями попередніх етапів.

6:4. Основними якостями Бога є Любов, Мудрість та Сила.

І людина, прагнучи Досконалості, має розвивати себе саме по цих трьох параметрах.

Для цього існують три тісно пов’язані напрямки духовної роботи: етичний, інтелектуальний, психоенергетичний.

Етичний аспект розвитку є головним на Шляху духовного вдосконалення.

Критерієм розпізнавання правильної або неправильної релігійної орієнтації є саме етична направленість.

Девіз: «Бог і Любов!» — це правильно.

Ненависть до кого б то не було, возведення в «норму» вбивства людей і тварин, п’янство, застосування інших наркотиків, корисливість, агресивність, самозакоханість, гнівливість, брехливість та зверхність — це не вірно, це — зло, це — до Бога не веде.

6:5. Отже, основним принципом еволюційного розвитку людини є саме багатоаспектна ЛЮБОВ, яка:

— починається із співчутливого ставлення до всіх проявів життя,

— направляється вірним розумінням релігійно-філософського аспекту нашого буття,

— грунтується на розвиткові себе як духовного серця,

— веде нас — через любов до Творіння — до любові до Творця.

6:6. Любов до Творця, закоханість у Нього, — дозволяє нам пізнати Бога в усіх Його аспектах і Проявах і злитися свідомістю з Творцем.

6:7. Цією Перемогою завершується індивідуальна еволюція душі на її людській стадії розвитку.

Але життя тих, хто Досягли — продовжується — тепер вже як Невід’ємних Частинок Творця.

6:8. Одним із Проявів активності Тих, Які Досягли, є їхня допомога втіленим істотам — як Святих Духів.

А в деяких випадках Представники Творця навіть втілюються знову в людські тіла — щоб допомогти втіленим людям ще успішніше.