---

МАЙСТЕР/З висловлювань Майстра

---

З висловлювань Майстра

Є така православна молитва до Святого Духа: «І очисти ни от всякія скверни…» («І очисти нас від усілякої скверни…»). Але ж ні: це ми повинні самі очиститися від скверни в собі!

Кому Бог пропонує Свою максимальну допомогу? Тим, хто став уже майже таким, як Він, — за якісним критерієм. Це дозволяє злитися з Ним, стати Ним. Для цього потрібно, очистившись від етично хибних вчинків, від усієї скверни пороків, виростити себе поступово до розмірів, співставних із розмірами Святих Духів. Теоретично — все просто…

Будемо старатися обіймати Бога собою-душею — і тоді будемо успішно рости.

* * *

Навіщо тобі дано втілення? Потрібно постаратися максимально наблизитися до стану Творця: напрацювати в собі якості, яких бракує, та позбутися зайвих.

* * *

Нехай буде загальна мета усіх наших вчинків на духовному Шляху — пізнання Бога та злиття з Ним, а також допомога в цьому іншим — достойним.

Програма-мінімум: стати такими, як наші Вчителі — Святі Духи. Програма-максимум: злитися назавжди з Богом в Аспекті Творця.

* * *

Духовна революція на Землі звершується зусиллями героїв!

Образ такого героя — Данко із оповідання Горького «Стара Ізергиль». Він — ціною власного життя — освітив людям Шлях. Так чинять справжні герої, котрі не впускають в себе страх перед темрявою. Вони проводять за собою тих, хто зараз готовий іти!

Звідки взяти сили, щоб звершувати такі подвиги? Їх дає Бог. Ми тоді звершуємо спільну роботу з Ним.

Потрібно досягнути стійкого стану єдності Я Бога та я людини. Тоді — звершується справжня спільна робота Бога та людини на Землі.

* * *

Дуже перспективна медитація — «Тримання усіх — на долонях любові». Зі Світла, на своїх руках я тримаю все живе, наповнюючи його своїми ніжністю та любов’ю.

Що з цього виходить? Центр мене опиняється у Світло-Вогненному Єдиному Ми Святих Духів. Я в Ньому розчиняюся.

Можна усвідомити Його розміри.

* * *

Які існують основні правила поведінки для шукачів Бога? Свобода від мирської суєти та невибагливість. Що мав, подорожуючи, Ісус? Плащ, щоб вкриватися від дощу та холоду. А голову Він на ніч клав на камінь. Так Він показав нам приклад: цього — досить! Плюс ще їжа потрібна.

* * *

Потрібно побачити основу пороків людини: це — егоцентризм!

* * *

Люди часто живуть, «чіпляючись» за спогади: як хтось колись погано зі мною вчинив і т.д. Якщо я-свідомість — груба та велика, то такі спогади наповнюють злом весь простір, всередині та зовні мого тіла. Така груба енергетика є хвороботворною. До того ж — і для інших створінь, що опинилися всередині такого енергетичного поля.

Тому потрібно жити не у своєму минулому, а в теперішньому, заповненому пошуком Бога та служінням Йому!

А якщо відразу не виходить — займіться освоєнням психічної саморегуляції за методикою, викладеною, наприклад, в «Екопсихології».

* * *

А Бог — який?

«Дао — Створіння ніжне». (див. «Дао-Де-Цзин»)

Потрібно вмикати слух душі, бути чутливими в духовному світі: що Бог хоче мені підказати зараз? Що Він хоче, щоб ми зробили?

* * *

«Дихайте свободою!» — це Бабаджі нам пропонує. — «Дихайте пахощами лісу разом зі Мною, вдихайте їх та Мене!»

Як вільно живеться тим, хто пізнав Бога! Їх більше не бентежить суєта «світу цього»!

* * *

В чому призначення наших життів, поки ми маємо живі тіла? В прямому пізнанні Бога!

Медитативно ми пройшли по всьому Шляху: від звичайної людини — до Творця. Одна з найважливіших Його якостей — прагнення дарувати Любов, Знання.

А як можемо це робити ми?

* * *

Всі люди, що стали на духовний Шлях, мають навчитися безкорисливо дарувати свою любов: ніжність, світло, радість! Що і в який момент кому дарувати — це знання приходить із досвідом. Ми маємо стати — як Святі Духи щодо цього!

* * *

Метою життя духовного подвижника є Бог, а конкретно — Святі Духи, в тому числі — у вигляді Їхнього Єдиного Ми. Потрібно витончити себе до Їхнього стану, щоб легко сприймати Їх.

* * *

Наші Божественні Вчителі, спілкуючись із нами, часто жартують. Про що це свідчить? Вони — в минулому — Люди, тільки вже такі, що розвинули себе за життя в тілах до Божественної Досконалості.

Чим ми відрізняємося від Них? Адже Їхні стани ми вже пізнали. Відрізняємося — лише відсутністю нашої стійкості в цих вищих станах.

* * *

Головний докір тобі — що ти дієш від себе, не узгоджуючи своїх вчинків з Богом.

Як сприймати Волю Бога? Якщо запитання поставлено конкретному Святому Духові, а не у «простір», і Ти Його чи Її відчуваєш, — відбувається ваше Злиття в любові, ти із тим Святим Духом стаєш Одне. І тоді — відповідь буде істинною.

Цього треба вчитися, це набувається з досвідом.

* * *

Люди, коли вони дізнаються, що є можливість чути Бога, вважають, що Він завжди щось безперервно говорить. Втім, це — не так. Бог перебуває у Спокої і говорить лише тоді, коли Йому необхідно щось сказати.

Примусити Його говорити — немає можливості.

* * *

З часом, спілкування зі Святими Духами відбуватиметься навіть більш природно, ніж із втіленими людьми. Ти — раптом — це усвідомиш.

Цей стан цілком зворотний.

Світ втілених людей — це життя «серед предметів». А коли ти дедалі більше пізнаєш світ «по той бік від смерті», то він стає все більш явним та звичним. І потрібно навіть здійснювати певне зусилля, щоб переключитися на світ втілених людей.

* * *

Під час медитацій я сприймаю лише світ Святих Духів, стаючи Одне з Ними, стаючи Любов’ю, котра дарує і котру дарую. Потрібно зафіксувати, запам’ятати цей стан, «закарбувати» його в душі, щоб у будь-якій ситуації зуміти його відтворити. Навіть — коли люди зла мучитимуть і вбиватимуть моє тіло.

Якщо Бог створює таку ситуацію — я приймаю її. Це означає, що матеріальне тіло мені більше не потрібне. Мені потрібен тільки Бог!

Досвід медитацій повністю виганяє страх смерті: адже зі смертю тіла я не перестаю існувати!

* * *

Говорячи про місця сили, потрібно розрізняти: є серед них місця, що виникли природно, їх створюють Святі Духи там, де, наприклад, Вони любили працювати з учнями чи відпочивати — ще за життя в тілах.

А є — «штучні» місця сили, що Вони створюють в місцях, зручних для Їхніх втілених учнів — з метою допомоги еволюції тих душ, тобто, спеціально для тієї чи іншої медитативної роботи.

Є також негативні місця сили. Їх може бути створено пекельними душами.

* * *

Навіщо в природі потрібні хижаки? І не лише серед тварин: серед людей — також. Це — щоб навчити перспективні втілені душі обачності: навчити їх або уникати небезпеки, або приймати свою долю.

* * *

Навіщо праведники зустрічаються зі злом в інших людях? Щоб вчитися бачити зло та розрізняти людей.

В російському перекладі Нового Заповіту слова про те, що Бог-Отець дав Ісусові здатність розрізняти людей, переклали, як «судити людей».

Так Ісуса «перетворили» на «Чудовисько», котре відсилає людей до пекла за мізерні або й зовсім надумані провини.

Але от — Ісус до нас прийшов, як тільки ми про Нього почали говорити! І який Він ніжний!…

* * *

В усіх на духовному Шляху буває час, коли Бог випробовує нас, і ми не знаємо, куди йти далі. В такому випадку потрібно звернутися до своїх попередніх записів. І ти раптом розумієш: «Ось же воно!»

* * *

Бог — це Мета, це — Вчитель і, в тому числі, — Спокусник.

Спокусами Він перевіряє готовність кожного учня йти далі.

* * *

Правильне рішення духовного воїна: сприймати світ як поле битви зі своїми пороками, зі своїм невіглаством!

* * *

Ти говориш, що в людській мові недостатньо слів, щоб описати твої «екскурсії до Царства Небесного». Слів, так, нехай — недостатньо. Але ж ми — дійшли!

І є Інші, Котрі дійшли — давно чи недавно, і ми з Ними спілкуємося.

Ти — свідок Бога!

* * *

І ось, як все це жалюгідно: усе те, що було раніше, — порівняно з тим, що ми воскресли в Богові! І як важливо укріпитися, втриматися в цьому стані! І — допомагати іншим пізнати те, що пізнали ми!

Допомагати потрібно, передусім, — найбільш достойним!

* * *

Як втриматися в потрібних станах на Шляху? Триматися — Прямого Шляху!

Така — загальна відповідь. А що далі? — кожна людина сама нехай визначається для себе.

* * *

Прямий Шлях — для всіх людей, незалежно від відмінностей за національністю, вірою, статі чи інших незначних відмінностей.

І той, хто бездоганний, увійде та втримається, — той залишиться з Богом назавжди.

Оце й усе! Це — так просто зрозуміти!…

* * *

Шлях — широкий та прекрасний, якщо розумієш Задум Бога! «Вушко голки» — це для тих, хто накопичує земні багатства, котрих неможливо взяти з собою при переході до «того світу».

* * *

На любов можна реагувати тільки любов’ю! Втім, і на всі інші емоції — також!

* * *

Кожне слово має бути вагомим! Не слід промовляти малозначущих слів!

Не можна брехати: має бути абсолютна чистота в словах, вчинках, думках та емоціях!

Хто бреше — той втрачає довіру та повагу як втілених людей, так і Святих Духів.

Брехати припустимо лише у виключних випадках: заради спасіння достойних.

* * *

Обіцяне має бути виконано! Порушення даної комусь обіцянки — гріх перед Богом!

* * *

Увагу має бути розподілено між Творцем та Творінням. Не можна забувати ні про те, ні про інше.

* * *

Потрібно вчитися дивитися на долі людей — з позиції Бога.

Ми не повинні заважати здійсненню Його планів — наприклад, своєю жалістю до когось.

Щоб вчити людей, Йому іноді доводиться робити їм боляче.

* * *

Бог дає людям відчуття закоханості одне в одного.

Він же і забирає закоханість, розводячи пари, що склалися, коли кожному буде правильно далі розвиватися в інших умовах.

* * *

Любов має багато аспектів: любов-ніжність та ласка, любов-співчуття, любов-захоплення… Є й любов-вдячність, любов-самовідданість заради допомоги іншим.

Не забувай дякувати Богові за Його допомогу тобі!