---

Книга про Майстра Ісуса/Розділ 7. Марія Магдалина

---

Розділ 7.
Марія Магдалина

Зараз людям, які читають ці рядки, складно буде таке навіть уявити, але ми, найближчі супутники Ісуса, іноді не були повністю згодні з Ним у всьому… Його дії часом нас дуже дивували. Адже ми вже тоді абсолютно свято вірили в те, що Він — Божественний, що Він — Месія, Спаситель світу!

Але так влаштований людський розум, який ще не занурений ще духовне серце, який ще не освоїв мислення в любові: природна властивість такого розуму не тільки запам'ятовувати, розуміти, розмірковувати, в ньому легко виникає бажання критикувати незрозуміле та навіть засуджувати.

Звичайно, ми намагалися не показувати Ісусу ці наші проблеми, які іноді виникали… І, звичайно ж, Ісус все бачив і знав!

Іноді ми могли не погоджуватися подумки та емоційно з тими Його вчинками, які не вміщалися у наше тодішнє розуміння! Іноді ми обговорювали це між собою, часом сперечалися… Іноді запитували Ісуса. А Ісус терпляче вчив нас розумінню, сприйняттю, злагоді думок, емоцій та дій… Навчав, іноді спеціально не пояснюючи все це в словах, щоб ми знаходили відповіді самі. Він уже тоді знав, як важко нам буде знаходити повноту єдності один з одним і з Богом у думках наших та у справах духовного служіння тоді, коли Його тіла вже не буде поряд… Як складно нам буде вирішувати «хто має рацію?», «як вчинити?». Ісус уже тоді навчав нас звертатися з питаннями до Отця Небесного та сприймати відповіді від Бога, шукати глибину розуміння через розчинення особистого «я» у Божественній Любові та Мудрості!

* * *

Саме у зв'язку з Марією Магдалиною, таких ситуацій нашого подиву спочатку її життя разом з нами, було досить багато!

Жінка з не бездоганним минулим стала супутницею та ученицею Ісуса. Ми не розуміли, навіщо нам стільки проблем і брудних пліток, коли й так багато нарікань і переслідувань обрушувалося на нас з боку тих, хто мав владу духовну чи світську. Навіть обивателі часом дивилися з осудом на присутність Марії поруч із Ісусом…

Це стало нашим черговим випробуванням, бо роль жінки в уявленнях того часу мала бути іншою: місце жінці на кухні, її обов'язок прислуговувати, прати, прибирати.., так прийнято, це — норма. Марія, звичайно ж, намагалася все це робити для Ісуса та для всіх нас, вважала це за свій обов'язок, але цього нам було недостатньо для прийняття ситуацій, які повторювалися.

Ми не могли забути її історію. Адже ми були свідками проголошення того, що Марія «не чиста», що вона чинила прелюбодіяння з якимось одруженим чоловіком, за що її хотіли побити камінням, а Ісус заступився за неї. І добре б Він просто заступився, — вона була Ним прийнята та стала Його ученицею.

І нас дуже ображало те, що Ісус прийняв її на рівних з нами, а часом Він навіть виділяв саме її любов-ніжність, смиренність, турботу та відданість, як найважливіші якості душі, які бажані Отцю Небесному.

І ось вона ходить із нами, їсть із нами, відпочиває поруч із нами, слухає разом із нами. Він цілує її вуста, гладить по волоссю, схвалює її слова або її мовчання, Він дбає про неї більше, ніж про нас … Він може укласти її, смертельно втомлену, відпочивати майже насильно, а Сам починає готувати їжу та ночівлю або запропонувати нам самим прати, варити їжу тоді, коли ми вважали, що саме Марія має це робити для всіх нас. Нас це зачіпало, часом ми навіть не повністю усвідомлювали все це, але дуже цим внутрішньо обурювалися.

А оточуючі ще підливали олії у вогонь: як Він може бути Пророком, тим більше Месією, коли поряд із ним блудниця і Він дозволяє їй наближатися до Себе.

Ми любили Ісуса, та ми бачили, що Марія любить Ісуса — і це рятувало нас тоді, коли наш розум не був спроможний дати нам відповідь чи згоду.

І поступово приходило найважливіше розуміння, щоразу освоюване нами на досвіді, — лише любов допомагає подолати всі труднощі на духовному Шляху.

Через смирення Марії, через її слова та вчинки ми теж навчалися цього. Втома тілесна, тривога про майбутнє, ненависть інших людей до нас — це Марія майже не помічала, бо її переповнювала любов до Ісуса.

Одного разу мій брат Симон, не витримавши, зірвався та сказав Марії досить різко:

— Ти жінка, і мусиш знати своє місце, а ти все прагнеш бути поруч із Вчителем!

— Так, я знаю…, я лише піщинка, що прилипла до Його ніг… І милосердя Його в тому, що Він несе мене, а не струшує, як перешкоду…

— А ти не боїшся, що Ісус прожене тебе? Що Він не дозволить тобі й надалі завжди бути ось так, з Ним поруч?

Марія замислилася на мить, потім відповіла з ніжною посмішкою:

— Ні… не боюся… Якщо Він прожене мене, то я помру того ж дня… У Ньому все моє життя!

В цей час підійшов Ісус і сказав:

— Той, хто любить Мене, як вона, той завжди в Моєму Серці!

Знайте, ніколи не помре той, хто так любить Мене. І Я ніколи не покину тих, хто так відданий Мені.

Це буде дуже важливо пам'ятати тобі, Маріє, та всім вам, коли Мого тіла не буде поруч… адже Я все одно продовжуватиму бути з вами Духом!

* * *

Саме на прикладі Марії ми бачили знову та знову, що «любов має велике терпіння, милосердна, любов не заздрить, любов не звеличується, не пишається, не бешкетує, не домагається свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а тішиться істиною;

все покриває, … все переносить.»

Одна справа чути ці слова та розуміти їхню глибоку істинність — інша справа, воістину стати такою любов'ю та жити так!

Марія демонструвала це, не замислюючись, як і що вона робить. У любові до Ісуса вона забувала про себе тотально. Ця повна відданість Ісусу дозволяла пізнавати Небесного Отця, з яким Ісус — Одне.

Іноді її безстрашність, її відданість та її віра вражали нас і служили прикладом… Ми навчалися любові до Ісуса, ми навчалися любові-прийняттю один одного, ми вчилися спрямовувати нашу любов до Отця Небесного. Ми знали про те, що лише любов дарує можливість Злиття, Розчинення, буття в Єдності!

Ми пізнавали на власному досвіді, що саме Вогнем Божественної Любові спалюється, переплавляється будь-яка проблема у наших життях!

* * *

Згодом у мене склалися дуже довірчі стосунки з Марією. Ця дружба з Марією та з її старшою сестрою Марфою була для мене важлива, означала дуже багато!

Глибоке розуміння про чоловіків і жінок на духовному Шляху я тоді отримував.

Я бачив на прикладі Марії, як жінка, яка наповнена самовідданою любов'ю, йде Духовним Шляхом.

Ісус навчав нас, що чоловіки та жінки однаково мають право та можуть йти до Бога, пізнати єднання з Отцем Небесним.

І часом, власницям жіночих тіл — це буває навіть легше, якщо їх веде воістину Божественний Майстер.

Любов Марії до Ісуса була чистою, безмежною, неосяжною, як Небеса.

Якось я запитав Марію:

— Що ти мрієш, чого ти очікуєш від майбутнього?

— Ні про що… Ісус дав мені все, про що можна було б мріяти… та набагато більше.

Розумієш, Андрію, ви всі були варті Його Милості, коли Він покликав вас, а я — ні… Як розповісти про те чудо, яке зазнала грішниця, коли набуте щастя та милість не були заслужені роками життя праведного? Не будучи гідною, я отримала так багато… Великі Дари Любові я отримую нині кожну мить!

Навіть коли Його тіло не поряд, я навчилася відчувати Його Любов!

Його Небесне Світло, яке є тепер і в мені, — це диво більше, ніж усі навколишні дива, які ми бачимо, коли Він зцілює або множить їжу. Я відчуваю Його присутність весь час, і вдень, і вночі… Сонце Його Любові тепер завжди сяє у серці!

* * *

Ісус одного разу сказав нам:

— Не думайте, що тільки дуже серйозні та мудрі слухачі потрібні Мені тепер. Я прийшов допомогти саме тим, кому потрібна допомога. Їжа потрібна голодним, вода спраглим, зцілення хворим, розрада страждаючим. Я дарую віру тим, хто ще не вірить, Я дарую розуміння тим, хто шукає Істину. Я дарую Знання про Бога-Отця тим, хто дозрів у Любові Духовній і шукає лише Мудрості та пізнання Буття Вищого! Мені дорогі однаково, й ті, хто робить перші кроки на духовному Шляху, та ті, хто рішуче просувається до Вершин.

Мені радісно бачити й тих, хто просто щасливий сидіти та слухати Мене з довірою, навіть якщо вони розуміють ще не все. Це — запорука їхніх майбутніх успіхів! Я щасливий відчиняти двері в Обитель Отця Небесного тим, хто здатний і гідний увійти!

Це і є завдання сіяча на духовній ниві — кидати в ґрунт і вирощувати насіння любові!

Бог є ЛЮБОВ! І лише чистій і мудрій любові дана можливість стати Одне з Небесним Отцем!

Бог Отець є та Безмежна Первинна Свідомість, Яка народжує Саму Любов, Яка дозволяє Силі Любові бути, творити життя та творити світи…