---

Книга про Майстра Ісуса/Розділ 1. Іоанн Хреститель

---

Розділ 1.
Іоанн Хреститель

Ми в ті часи очікували на Месію! Ми дуже чекали і вірили в Його швидкий прихід! Ми вірили в сильного та суворого Божественного Посланця, який переможе всіх ворогів, принесе звільнення від усіх пригнічень і подарує мир і процвітання народу Ізраїлю.

… А прийшов Ісус з посланням Любові і Миру для всіх народів Землі на наступні століття, тисячоліття… Прийшов лагідний і смиренний в усій Незламній Силі Всесвітнього Знання і Божій Любові!

Збагнути це відразу було дуже непросто. І все ж я впізнав в Ньому Божого Посланця, я повірив Йому всім серцем, всією душею та пішов за Ним… В цьому взагалі немає моєї заслуги — Він Сам відкрився мені… Він обрав мене в супутники та помічники. Він дозволив бути з Ним, слідувати за Ним все моє життя! Слідувати спочатку до Його смерті та воскресіння, а потім і самому слідом за Ним, в життя-служіння людям, з прийняттям смерті тіла та в Життя Вічне!

Коли я зустрів Ісуса я вже вважав себе знаючим Заповіти Бога та мав прагнення добрі для свого народу. Але сталося особливе та почалося глибинне перетворення душі. Я був приголомшений і розтрощений в своєму малому знанні Посланням Всесвітньої Любові, яке показав людям Ісус. Ним я був переплавлений та мов би народжений знову — народжений у Дусі та Істині.

* * *

… Але все ж таки розпочати свою розповідь я маю з Іоанна — з Іоанна Хрестителя, як Його, зазвичай, називають нині. Саме Він став моїм першим Вчителем. Без духовних Знань і вмінь, отриманих від Іоанна, я б зміг осягнути лише зовнішній шар того, що показував і розповідав Ісус.

І тому, спочатку нехай буде розділ про Пророка Іоанна.

У Писаннях народу Ізраїлю є багато розповідей про Людей-Пророків, які розмовляли з Богом безпосередньо. Усі ми в ті часи читали та слухали про це в храмах та на молитовних зібраннях.

Я тоді відвідував зустрічі та розмови невеликої громади єсеїв, і навіть збирався вступити до їхньої спільноти. Багато чого ставало мені зрозуміліше на цих зібраннях людей, які шанують високу моральність.

Слухаючи промови в тій громаді, я глибоко перейнявся ідеями єсеїв про правила життя праведного, про норми доброти та чистоти.

Проголошені в цій спільноті моральні норми були суворими: не приносити криваві жертви, не визнавати можливості однієї людини володіти іншою як рабом, не займатися лихварством, уникати розкоші, бути як брати і сестри поміж собою, наполегливо працювати, допомагати один одному у всьому, дбати про слабких, не використовувати жодної зброї. Навіть деякі очищувальні вправи були тоді прийняті у єсеїв. Наприклад, ми робили дихальну гімнастику на світанку для зміцнення тіла та духу.

Мені подобалося таке життя та, після завершення випробувального терміну для вступу нового члена спільноти, я збирався стати одним з братів в ній. Але були там суворі правила та обряди, сенс яких був втрачений, і замість них було просто найсуворіше шанобливе підкорення старійшинам спільноти.

У тій спільноті було велике вшанування Мойсея. Але ніхто з її членів не мав здатності чути Бога або творити щось подібне до чудес з Писань.

… Але ось ми дізналися про те, що нині в Ізраїлі є Пророк на ім'я Іоанн, який може чути Бога та пророкує про швидке пришестя Месії.

Кілька людей, які відвідували збори спільноти єсеїв, включаючи мене, вирушили послухати проповіді Іоанна.

Побачити живого Пророка — звичайно, це було дуже цікаво! Ми хотіли розвіяти сумніви про те, що це не якийсь шахрай, який збирає натовпи зацікавлених, а істинний Пророк. Про Нього розказували, що Він провів багато років в пустелі в усамітненні в найсуворішій аскезі — і після цього став чути Послання від Бога!

* * *

І ось ми прийшли до місця, де жив і проповідував Іоанн.

Ми були приголомшені тим, що побачили та почули, і не повернулися назад ні до своїх домів, ні до громади. Ми залишилися жити поруч з Іоанном на кілька років.

Тут для нас відкривалися не тільки правила моралі та чистоти душі, але реальний Бог став частиною нашого повсякденного життя!

Для тих, хто лише приходили та йшли, Його проповідь була дуже проста. Він говорив про очищення та покаяння на самому початковому рівні цього процесу.

Для тих, хто залишився з Ним, — було інше… Він вчив особливим методам і прийомам заспокоєння розуму та перетворення тілесних енергій. Іоанн був у далеких країнах та дуже багато осягнув духовних традицій інших народів та використання духовних практик.

Він пояснював нам, що очищення тіла, розуму та душі є необхідним, щоб бути в стані сприймати Божественне!

Про те важливо нагадати людям! Щоб мати можливість до сприйняття Бога, необхідно глибоке та всебічне очищення.

То ж, ми поступово вивчали від Іоанна те, як це робити.

Ці методи та прийоми не нові у духовному світі. Але я повторюю це знову, тому що багато людей нехтує очищенням та покаянням, коли прагнуть з великою гордістю до досягнення вершин Духу. Це часто призводить до катастрофічних помилок та болісних падінь. І тим, хто нехтував початковими кроками Духовного Шляху, доводиться потім довго вибиратися з цих низьких станів.

Іоанн навчав нас всебічно. Він вчив перетворенню і тіла, і душі. Розуміння законів чистоти приходило до нас через пост і очищення харчування, через розуміння та прийняття заповіді не завдавати шкоди нікому своїми думками, словами та справами своїми.

Вміння дотримувати мовчання, контролювати мову, правдивість та чесність, навіть у власних думках та словах, вимовлених для інших. Здається, нічого складного… Але якщо дійсно звернутися з увагою до своїх самовиправдувальних думок та слів, то стільки всього можна побачити.

Аскетизм зовнішнього життя, де ми майже не мали ніякого майна та не повинні були мріяти про матеріальний достаток, — також був важливою складовою нашої освіти. Ця сувора простота життя, в якій все спрямовано на пізнання Божественного, є певним етапом, що знаменує початок серйозного духовного зростання на Шляху.

У тодішньому суспільстві, також, як і в суспільстві сьогодення, було прийнято оцінювати людей за їх матеріальним достатком, успішністю у звичайному житті та впливовістю серед оточення…

Не можна сказати, що людям зовсім не потрібно розвивати себе в навичках суспільного життя та що не варто досягати успіхів в земних справах. Це також розвиває і тіло, і розум і душу… І без розвитку на рівні матеріального життя, не дозрівають душі належним чином, щоб спрямувати свій погляд лише на духовні зусилля. Але для нас тоді Іоанном був відкритий етап саме духовного зростання, зі спрямованістю лише до Бога! Такий етап часто називають чернецтвом. Ми не брали жодних спеціальних обітниць, не давали жодних клятв, але просто слідували урокам Іоанна.

Багато чого в нашому житті з Ним було присвячено очищенню тіла… Це було не тільки омивання, не тільки чисте харчування та пости, але і енергетичне очищення за допомогою особливих медитативних прийомів. Відкривалися спеціальними практиками енергетичні центри в тілах і очищалися внутрішні русла перетікання потоків Світла.

Ми багато тоді бесідували про Бога, читали Писання та ставили запитання Іоанну. І Він відповідав. Але відповідав не завжди однозначно, бо Він навчав нас міркувати самостійно, навчатися розумінню, а не сліпо слідувати написаному та прочитаному в текстах.

Повільно до мене приходило розуміння, що читання мудрих текстів, слухання натхненних розмов дуже корисно, але це не може замінити духовної роботи над собою-душею та практичних медитацій для розвитку здатності свідомості-душі сприймати, відчувати, мислити та усвідомлювати. Пастки земного розуму занурюють в ілюзію, що почуте вже зрозуміле, але лише досвід душі приносить незнищуване знання.

Дуже повільно в нашому житті поруч з Іоанном до нас приходило відчуття пронизаності усього існуючого Богом, Реальної Близькості Бога завжди — в кожний день наших життів!

* * *

А ще ми бачили, як Іоанн розмовляє з Богом, говорить від Бога!

Це було особливе! Він перетворювався в такі моменти неймовірним способом. Ставав наче порожнім вмістилищем, через яке до світу доходить Божественне Світло. Божественні Слова набували голосу та звучали!

У ті часи я не думав про це, не розумів, чим відрізняються Месія та Пророк. Для мене було дивовижно дізнатися, що як це взагалі можливо — чути Самого Бога!

Коли ми бачили те, як це відбувалося, в мені народжувалося розуміння про ті моменти Єдності Іоанна з Первинною Творчою Божественною Свідомістю та про ті моменти, коли поруч з нами була людина — так, велика у духовному подвигу, яка багато-багато чого пізнала, але відокремлена в цей момент від Єдності з Вищою Божественною Силою.

Іоанн не творив перед нами дива матеріальні цією Силою, коли зливався з Нею. Він не зцілював стражденних, але Він знав Цю Силу Єдиного, вмів зливатися з Нею на проміжок часу та робити Божественну Присутність такою, яка сприймалася і нами — Його учнями.

Він наближав нас до Бога та Бога до нас за допомогою свого тіла, своїх слів, подарованих медитацій та всього способу життя, в який ми разом з Ним були занурені!

Без цього учнівства у Іоанна мені не вдалося б стати учнем Ісуса. Це були роки прозріння та духовного дорослішання, які дозволили здійснитися всьому самому головному в моєму житті…