---

Книга про Майстра Ісуса/Розділ 5. Про зцілення душ і тіл і про проповідування Істини

---

Розділ 5.
Про зцілення душ і тіл і про проповідування Істини

Багато разів ми були свідками того, як Ісус миттєво виліковував невиліковні хвороби.

Але нас часом дивувало, що Він не всіх зцілює…

Одного разу серед зцілюваних були дві людини зі схожими проблемами. Вони були на милицях і ледве могли ходити через серйозні проблеми з їхніми ногами.

І ось одного з них Ісус миттєво вилікував —і той щасливий пішов і славив Ісуса.

З іншою кульгавою людиною Ісус довго розмовляв, але повного зцілення не відбулося.

І ця людина, йдучи від Ісуса, зі злістю та прокльонами говорила всім, що Ісус не може вилікувати її хворобу, що все, що відбувається навколо, — лише вистава, розіграна знайомими Ісусу людьми.

Ця людина кричала із злістю: «Прокиньтеся, люди! Тут не було сліпих, які прозріли, — вони прикинулися сліпими, заплющивши очі, вони лише для вигляду намацували ціпком собі дорогу… Вони все це робили для того, щоб прославити цього шарлатана! І ті, хто не ходили, та, раптом, зненацька змогли ходити – всі ці люди – прикидались! Вони всі куплені за гроші цим Ісусом та учнями! Ось подивіться: я як був кульгавим — так і лишився кульгавим! Не вірте, цей Ісус — брехун!»

Цей чоловік обурювався довго… І ми розуміли, що й надалі він продовжить наклепи. Він завжди буде говорити погано про Учителя… А Сам Ісус не спробував це змінити, хоч у Нього завжди у розпорядженні Велика Сила Отця для зцілення від будь-якої хвороби, для керування думками та емоціями людей.

Тоді Ісус сказав нам лише кілька слів:

— Так, є Сила, щоб вилікувати… але немає на це Волі Отця Небесного. Ця людина уроки мудрості та доброти ще засвоїти повинна … Адже ця хвороба — один із знаків долі про те, що і сама душа хвора та сильно потребує лікування. Та без духовних зусиль з боку людини не відбувається божественне чудо зцілення.

* * *

Незабаром після цієї нагоди ми вирішили запитати Ісуса про те, чому у нас досі так мало послідовників, чому Він не показує для людей Свою Велику Силу, щоб всі увірували в Нього відразу. Чому дозволяє наклепи на Себе та ненавидіти Себе.

Ми сиділи ввечері біля невеликого вогнища й нікого зі сторонніх не було поряд.

Питання став ставити мій брат Симон, ми всі слухали слова Вчителя.

Симон сказав:

— Скажи, Ісусе, наскільки потрібно людям те, що ми їм нині даємо? Чому так мало тих, хто нас розуміє та приймає?

Ісус окинув поглядом усіх нас:

— Чому сумніваєтеся ви, ті що йдуть зі Мною?

Симон продовжив говорити про те, що так бентежило наші уми:

— Це не сумніви, Ісусе, це інше… Адже ось мало хто з тих, хто слухає Тебе, воістину повірив… А тих, які зрозуміли, що просто віри не достатньо, що потрібні зусилля щодо перетворення себе-душі, — їх уже зовсім мало. А тих, хто продовжить жити так, як Ти навчаєш, чи багато їх буде за роки?

Ісус довго дивився кудись у далечінь, у те майбутнє, що було лише Йому відкрито, а потім відповів:

— Вся ця безліч людей, які слухають, але не чують Мене зараз, — вони почують пізніше від тих, хто нині зрозуміли та попрямували душею до Творця! А ті, хто знайде Єдність з Отцем Небесним, — вони допоможуть іншим!

Не турбуйтеся ні тепер, ні опісля, що результат ваших діянь для вас ледве помітний. Ваша праця, — то Богові дар! Не слід шукати винагороди за те, що зроблено для Бога!

І час нині не для жнив, а для посіву насіння Любові та Істини. А врожай… — він множитиметься рік за роком, століття за століттям… І цей результат належить Отцю Небесному, не нам…

Живіть тільки для Бога, і тоді Він повністю бере на себе відповідальність за всю низку подій у ваших життях і навіть час, щоб залишити тіло, для кожного — призначить Він. І навіть те, як смерть ви приймете, щоб опинитися в Його обителі — все це скерує Бог, коли Йому ви присвятите всі думки та справи, та всю любов душі!

Запам'ятайте Мої слова, адже це потрібно зрозуміти всім людям, яким ви станете надалі допомагати! І тим людям, які вже мудро вибудовуватимуть свої життя з Богом, і тим, хто ще тільки-но прокидається, щоб розпочати шлях любові у своїх долях!

Ви тепер дивитесь з осудом на людей, які нині не прислухаються до Мене, або навіть відкидають Вчення, що Я приніс на Землю. А Отець Мій та Я любимо їх теж, і це дає надію, що і вони відкриються Любові Божественній, хай навіть це станеться зовсім не скоро.

Так все задумано та влаштовано у Божественних Законах Світобудови.

І буде час, коли Велика Любов душах, які заблукали, зуміє розтопити перепони з пороків і до очищення покликати, і пробуджувати почне любов у відповідь до Отця Небесного! То буде їхній шанс осягнути Божественне та змінити, перетворити себе для Бога. Але це лише шанс, можливість, яку сама людина вирішить прийняти чи не прийняти. І в цьому свобода волі, свобода вибору душі…

Коли ви самі будете дивитися так само, як нині Я, з Глибини Обителі Отця, то ви дізнаєтеся, наскільки важливе навіть мале просування до Бога кожної душі!

Я дивлюся на душі з любові Вселенської Отця Небесного та знаю все про кожну душу: і минуле, і те майбутнє, яке можливо…

Моя любов не вичерпується та проливається до всіх. І є лише жаль про тих людей, які помилками своїми на себе наполегливо викликають біди та страждання, — настільки нерозумно подовжуючи та ускладнюючи свій духовний Шлях.

Я ж бачу для кожного те щастя, що може знайти душа в Обіймах Отцях І якщо душа поки що глуха, сліпа, та скалічена вадами та помилками, та геть від Світла рухається, та шукає пітьму, — то, як до хворих страждаючих Я ставлюся до подібних людей, а зовсім не як до ворогів…

Любов Отця Небесного зцілює! Але зцілює передусім душу, а не тіло. А тіло іноді має ще страждання зазнати, щоб очиститись від мерзенності гріхів і вад, щоб збагнути багато чого.

Ви бачили неодноразово, як це відбувається! Іноді ті, що ненавиділи Мене ще вчора, сьогодні стають уже Моїми учнями.

Дивіться, нині ви співчуваєте тим нещасним, які від хвороби та інших страждань бажають звільнення отримати! Але ви не бачите, як вони раніше відкидали Бога та як вони грішили. Але слід пам'ятати, що вони отримали страждання в своїх життях, порушували Заповіді Бога та нехтували Його Любов'ю, в той час, коли вони мали можливість розкритися до дарування Йому та всім іншим істотам турботи та любові.

… Ось зараз ви отримали відповідь на ваше не задане вголос питання про те, чому Я зцілюю одних людей, а інших не зцілюю…

Для того, хто вже випив усю чашу страждань, розкаявся та усвідомив помилки, та вистраждав свою провину, — настає сприятливий момент і можна спрямувати всю Милість Отця Небесного та тіло повністю відновити.

А для інших та чаша заслужених страждань — ще сповна наповнена. І поки вони не осушили чашу, то я можу лише полегшити їм шлях одужання, шлях через віру та любов. І легше буде їхня ноша, та швидше доля їх на щастя поведе, та смуга негараздів у їхньому житті закінчиться швидше, але не прямо зараз.

… Ми слухали та дивувалися мудрості Ісуса… Але через багато випробувань ми мали пройти, щоб навчитися любити так само мудро, та бачити так само глибоко.