English Español Français Deutsch Italiano Český Polski Русский Română Українська Português Eesti 中文

Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

 
Як розуміти слово Бог (лекція)
 

Володимир Антонов

Як розуміти слово Бог
(лекція)

© Володимир Антонов, 2010.




Під словом Бог нам належить розуміти, насамперед, Творця.

Але є також слово Абсолют, тобто, багатовимірне Абсолютно Все, окрім «помийниці»-пекла.

У християнстві також існує поняття Трійці — Бог-Отець, Христос (Бог-Син) і Святий Дух.

Бог-Отець — це не дідок на хмаринці, як Його іноді наївно малюють на іконах. І Він — не якийсь могутній чоловік-правитель, що сидить на троні на якійсь планеті. Він — і не жінка, і не двостатева істота. Він — загалом не особистісний.

Він — це Сукупність усіх Тих, Хто коли-небудь раніше досягли у Своєму розвиткові Обителі Творця — найтоншого шару багатомірного Абсолюту — і оселилися навіки в ньому.

Бог-Отець — це сукупність багатоманітності Досконалих Найтонших Свідомостей, взаємозлитих, взаєморозчинених і таких, що перебувають у стані вічного Найвищого Блаженства.

Головною Їхньою ознакою є саме Найвитонченість.

Однак Ті, Які існують в Обителі Творця, можуть Частиною Себе виходити з неї з метою, насамперед, допомоги втіленим. Саме ось ці «особистісні» Прояви Творця і називаються, у сукупності, Святим Духом (Брахманом).

Святий Дух, як і Бог-Отець — це є слова, що позначають саме сукупні (а не індивідуальні) стани Бога.

Однак, спілкуючись зі Святим Духом, у кожному конкретному випадку — ми маємо справу з Божественними особистостями, з нашими невтіленими Божественними Вчителями.

Божественні Вчителі виходять у «тварний» світ, лишаючись спочатку на тому ж рівні витонченості. Але, входячи до раю, Вони трохи ущільнюють Себе, щоб бути сприйнятними райськими істотами. Для спілкування ж саме з початківцями-учнями, що втілились, Вони ущільнюють Частину Себе на ще один ступінь — до рівня витонченості тих конкретних душ: аби бути легше сприйнятими ними.

Божественних Учителів можна побачити «очима серця» втілених людей, які духовно просунулися — як велетенські антропоморфні Прояви (Махадублі), що складаються з м’якого, ніжного, тонкого біло-золотистого Божественного Світла, іноді вогнеподібного, але ніколи не обпалюючого істинних учнів Бога.

Учням Божественних Вчителів належить докладати усіх зусиль для того, щоб поступово — за рахунок прийомів очищення себе від енергетичної грубості й за допомогою медитативних тренувань, що включають співналаштованість свідомістю з Учителем, — наблизитися до Обителі Творця.

Ті успішні учні, які вже навчилися постійно перебувати у Злитті зі Свідомістю Учителя (хоча ще й не були допущені Ним у Його Обитель) — але вони вже мають деякий досвід буття Святим Духом.

Іноді мають місце втілення Божественних Вчителів у людські тіла. Вони роблять це як жертвенні принесення Себе втіленим людям — заради духовної допомоги, духовного порятунку душ, що заблукали. (Але… часто ці, які заблукали, вимучують і вбивають Їх).

Месія, Христос, Аватар — так називають Їх різними мовами.

Кожен з Них, утілившись у людське тіло, продовжує жити Своєю Велетенською Найвитонченішою Свідомістю в Обителі Творця, при цьому лишаючись невід’ємною Його Частиною. Проте ця свідомість скріплена також і з фізичним тілом, за допомогою якого Бог намагається донести до втілених людей істину про те, у чому полягає смисл їхнього перебування на Землі і як цей смисл потрібно реалізовувати.

… Для успішного учня Бога входження в Обитель Творця — це не миттєвий і незворотній акт, а довгий і тяжкий, але наповнений вищим щастям прямої взаємодії з Богом процес поступового привчання себе до принципово інших, ніж життя в інших еонах, станів.

Це — поступове переселення у «нове житло», освоєння його і набуття якостей Месії.

Виконати це можливо лише в чернецтві.

… Трапляються випадки, коли хтось проголошує себе (або когось проголошують) «Новим Христом» або «Аватаром». Такі ситуації можуть створюватися, у тім числі, або явними пройдисвітами, метою яких є злочинна форма особистого збагачення і насолодження від знущань над прихильниками чи хворими на параною чи шизофренію.

З іншого боку, досить часто примітиви прагнуть усіляко осквернити саме істинних Божественних Вчителів.

Тому доречно визначити критерії, за якими можна було б відрізнити перших від других.

Основних критеріїв тут три:

Перший — саме витонченість Свідомості Істинного Божественного Вчителя, Котра існує у вигляді велетенського Духовного Серця, не здатного на грубі емоції.

Другий — розуміння Ним усього того, про що ми зараз говоримо, оволодіння усім набором методів, які необхідні учням для досягнення Богореалізації.

Третій — відсутність у Нього особистого егоцентризму; замість останнього — Богоцентризм, тобто, у тім числі, життя і діяння заради божественної Еволюції, а не заради себе або якогось вузького кола людей.

* * *

Суть усього, що відбувається у Всесвіті, є Еволюція Абсолюту.

Нею керує Творець. За Його командою в різних ділянках безкінечного простору починають утворюватися із протопракриті — згустки первинної матерії (пракриті). У них потім дуже довго проходять процеси, що призводять до утворення умов, придатних для життя органічних тіл. З якогось етапу починається втілення дуже маленьких за розмірами частинок протопуруші у неймовірно маленькі частинки матерії… Формуються одноклітинні організми, потім багатоклітинні…

Керуючи процесом генних мутацій, Творець втілює все складніші організми. З’являються рослини, тварини, люди…

Згусточки пуруші, що розвиваються, втілюються Богом в органічні тіла, все складніше й складніше влаштовані й такі, що самі себе відтворюють… Вони — завдяки цьому — зростають кількісно, збільшуючись у розмірах, ускладнюються їхні форми життєдіяльності, включаючи поведінку. У тварин активно розвиваються емоційна сфера, пам’ять, здатність мислити, у тім числі, творчо… Деякі птахи, наприклад, проявляють дивовижні естетичні здібності й винахідливість, коли будують гнізда, дива турботливості, і самопожертви, захищаючи потомство — повчитись би у них деяким людям!…

Інтелектуальний рівень представників деяких видів ссавців уже значно перевищує такий у багатьох людей…, включаючи тих, які заперечують наявність розуму, здатності любити і страждати у тварин…

Ми всі, кожен із нас, людей, у своєму особистому минулому були і рослинами, і тваринами багатьох біологічних видів…

А зараз до рослин і тварин ми зобов’язані ставитися, як до майбутніх людей, не завдаючи шкоди нікому, а навпаки, допомагаючи…

Ми не маємо права вбивати рослин і калічити даремно, і тварини живуть зовсім не для того, щоб ми їли їхні тіла й використовували для своїх потреб зідрану з їхніх тіл шкіру…

Вони живуть, як і ми, люди, — заради процесу розвитку втілених у фізичні тіла душ, в єдиному з нами процесі Еволюції Абсолюту, вони є, як і ми, Його часточками…

… Вищим ступенем в еволюції органічних тіл на Землі є людське тіло.

А наступним ступенем розвитку для людини (не як тіла, а як душі, свідомості) є Бог в аспекті Творця.

… У людські тіла ми втілюємося багато разів. Найскладніше для нас — це розвинути інтелектуальну функцію свідомості до того ступеня, щоб можна було вичерпно зрозуміти і перетворити у дійсність все те, про що ми говоримо зараз. Переважна більшість людей виявляється тотально нездатною навіть мислити загалом у цей бік… А якщо й намагається з них дехто — то тут же «влипають» у ті секти, де «порятунок» обіцяється як винагорода за всього лише повторення тих чи інших молитов, за участь у тих чи інших обрядах…

… Що ж сприяє розвиткові інтелекту? — Навчання в учбових закладах, різноманітна виробнича й наукова робота, самоосвіта в усіх галузях знань, котрі важливіші для духовного зростання. Також — допомога іншим в оволодінні усім цим.

Що перешкоджає розвиткові інтелекту? — лінивий спосіб життя, пияцтво і застосування різних наркотиків, які руйнують душі, життя в грубих емоційних станах, що зовсім виразно призводить до «прирощування» до пекла…

Доростаючи у низці багатьох попередніх втілень до людської свідомості, дуже багато людей ідуть далі не до Творця, а у протилежний бік. І вони опиняються, в підсумку, у «темряві зовнішній» — пеклі — й потім «потрапляють» назад в протопурушу, будучи знищеними як душі…

На основі інформації про це і сформувався образ «гієни вогняної», де гинуть у муках душі грішників.

Але інші люди — кращі! — знаходять собі Обитель в Обителі Творця. І продовжують Життя Безкінечне в Найвищому Блаженстві і в найактивнішій творчій Любові, що спрямовується до гідних учнів Бога — скрізь, де вони є, у всьому Всесвіті.

 
ГоловнаКнигиСтаттіФільмиФотогалереяСкринсейвериЕнциклопедіяАудіокнигиАудіолекціїПосилання