Притчі Лао-Цзи/Притча дванадцята: Народження Безсмертного Лао-Цзи

Притча дванадцята:
Народження Безсмертного
Лао-Цзи

Лао-Цзи сидів у глибокій медитації.

Полум'я нематеріального багаття освітлювало Хуан-Ді та Інших Безсмертних, що зібралися біля цього вогню.

Лао-Цзи промовив:

— От і все. Праця мого життя завершена, рукопис книги про Дао і Де передав в надійні руки. Переписувачі вже взялися її розмножити, щоб зберегти на віки́́.

Я закінчив усі свої справи і готовий до смерті тіла. Я готовий покинути повністю цей світ і перейти до життя з Вами серед усіх Безсмертних в Обителі Дао.

Хуан-Ді відповів:

— Добре! Іди зі Мною до Глибин, Я приймаю Тебе!

А тепер — розчиняй Себе, як Ти вмієш, — повністю у Великому Єдиному Ми, Яке називають Дао.

…Лао-Цзи здалося, що він залишив свою матеріальну оболонку назавжди.

Він став і прозорим спокоєм океану Дао, і вогнем, що виходить із Нього.

Колишнього Лао-Цзи тепер не було. Він став одним з Безсмертних Де, що існують в Єдності з Силою, Яка створює матеріальні світи і керує ними.

…Для Лао-Цзи було великою несподіванкою знову повернутися в тіло. Але воно вже не було колишнім. Він легко міг прибрати його частинки, розчинивши їх у безформному, — або відтворити тіло знову в будь-якому місці.

Океан Дао переміщався тепер разом з Лао-Цзи, ніби несучи на гребені Своєї Хвилі заповнене Єдиним Ми тіло Лао-Цзи.

Так — тепер випало на долю Лао-Цзи нести велику Мудрість і виявляти Силу Дао і Де — втіленим людям, сприймаючи все, що відбувається з ними, з Єдності з Дао.