---

Притчі Лао-Цзи/Притча сьома: Випробування не закінчуються до кінця Шляху

---

Притча сьома:
Випробування не закінчуються
до кінця Шляху

Минав час. Щоденні медитації стали звичною працею для Лао-Цзи.

Але, в якийсь момент він раптом помітив, що його постійні зусилля вже не приносили колишньої радості та задоволення…

А тут ще й погода змінилася: вже кілька днів безперервно йшли дощі.

Навіть віслючку не подобалися поривчастий вітер із дощем і глина, що розповзалася під копитами.

Холод пронизував тіло Лао-Цзи під промоклим одягом. Ночівлі під відкритим небом не приносили бажаного відпочинку.

Медитації виходили все гірше, хоча він і працював наполегливо.

Лао-Цзи не розумів: чого цим домагається від нього Хуан-Ді, а коли він про це питав — мовчання Вчителя було відповіддю.

Лао-Цзи намагався не підкорятися втомі, але…

Нарешті Хуан-Ді заговорив:

— Ну що? Тобі все це набридло? Ти хочеш повернутися до свого колишнього життя та забути про Шлях до Дао?

— Ні! Зрозуміло, ні! Але чому все так погано виходить?

— Перевтоми або хвороби тіла заважають духовній роботі. Необхідно зберігати енергії тіла в повному порядку.

Увійди в дім і відпочинь! Після цього ми обговоримо усі твої проблеми.

… Перед втомленими мандрівниками раптом з'явилася стара занедбана будівля.

Лао-Цзи увійшов і озирнувся. Там було сухо та тихо. Дощ і вітер не проникали всередину, тільки крізь пошкоджені в деяких місцях стіни доносився рівний шум дощу.

У кутку була велика купа свіжого сіна. Так чи інакше, але Лао-Цзи отримав теплу постіль, а віслючок — непогану вечерю під дахом.

— Дякую тобі, Хуан-Ді!

— Приймаю твою подяку. І відповім на твоє запитання: це було лише невелике випробування.

— Але я думав, що випробування вже давно мали закінчитися! Адже я цілковито з Тобою!

— Випробування не закінчуються до кінця Шляху. Можливість зірватися, відмовитися від зусиль або зробити неправильний вибір — це теж є частина Божественного «випалювання», який має пройти душа, щоб знайти Божественну Досконалість!

Ну, а тепер — відпочивайте!

… Обсохлий віслючок взявся до вечері.

Лао-Цзи теж повечеряв припа́сеними рисовими паляницями і заснув.

Йому снився простір блаженного Світла, в якому він літав, немов птах, який відпочивав душею. Тіло тим часом теж відновлювало сили.

* * *

Ближче до ранку Лао-Цзи побачив себе серед своїх друзів по навчанню на уроці Хуан-Ді.

Вони знову зібралися в кімнаті для бесід.

Хуан-Ді звернувся до учнів:

— Сьогодні ми поговоримо про деякі важливі аспекти та умови пізнання щаблів Шляху. Це знадобиться і вам самим, і вашим майбутнім учням.

Повсякденність і монотонність у виконанні духовних вправ і зусиль по служінню — можуть закрити від подвижника Мене. Це подібно до того стану, який виникає, коли суцільні сірі хмари дуже надовго закривають світло Сонця…

Але і в таких ситуаціях не можна ніколи забувати, що всі духовні зусилля можуть принести справжні плоди тільки в тому випадку, якщо вони здійснюються душею, яка вперто перетворює себе на Любов!

Адже, Я не виходжу назустріч тому, хто Мене не любить!

А той, хто забуває про любов, обійматиме в медитаціях лише мертву «порожнечу»… Він не отримає від цього задоволення, і може навіть вважати помилковими і методи, і навіть саму постановку мети та завдань духовних зусиль…

Біда у таких випадках є у втраті любові до Дао. Варто хоч ненадовго втратити стан такої любові — і невловимим стає те Сокровенне, що, як здавалося раніше, вже майже тримав у руках.

«Я» душі і Нескінченність Дао можуть поєднатися в нерозривній Єдності. Але єдиний спосіб цього поєднання — любов!

Тому до стану любові до Дао потрібно — особливо у важких ситуаціях — повертатися знову і знову.

Результатом може стати те, що стан Злиття з Дао стане звичним.

Але на шляху до цього потрібно навчитися жити, не протиставляючи себе Його Волі ні в чому: ні у великому, ні у малому!

Потім, вже на наступній великій ступені вдосконалення, належить вчитися жити, саме виходячи з Безкрайності Дао. Але, це теж вийде не відразу.

Спочатку, кожна душа розвивається, будучи індивідуальністю. Це — необхідно для якісного вдосконалення і кількісного зростання свідомості.

І тільки душа, що стала дуже великою та навчилася всім Божественним якостям, — може повністю розчинитися в Моєму Прозорому Спокої!

Спочатку ті, хто хоче пізнати Дао, приходять до обителі Дао, — як гості. Але Великі Де входять — і зникають у Дао: адже Вони повертаються в Свій Дім! Це означає, що Вони стали Господарями — тобто, навчилися бути в Єдності з Дао! Також вони можуть виходити з обителі Дао, щоб діяти у світі матерії.

Зазначу ще, що, поки людське тіло не набуло досконалої наповненості Божественним спокоєм Дао, воно піддається впливу несприятливих факторів.

Руйнування і смерть тіла — самі по собі — не завдають шкоди душі, і тому смерті тіла не слід боятися.

Але, тіла дані для зростання і вдосконалення в них. І тому, слід боротися за те, щоб зберігати їх здоровими та сильними. Втома, хвороби — все це слід усувати, не піддаючись їм.

Матеріальне тіло необхідне людині, щоб долати духовний Шлях. Тому до тіла слід ставитися дбайливо: як до одягу, який виданий Дао на ціле земне життя.

* * *

Тут Лао-Цзи прокинувся. Радість від набутого розуміння наповнювала його!

Зовні сяяло сонце. Крапельки води блищали на ще мокрому листі..

Лао-Цзи омив тіло під водоспадиком, що струмував з гірського виступу.

Він відчув себе воістину таким, що ніби тільки прокинувся і, як водою, став промивати всього себе потоками Світла-Любові, що тече з Небесного Джерела. Блаженство, що дарують блискучі потоки, лилися, лилися — крізь тіло і навколо нього.

Лао-Цзи знову усвідомив, наскільки велику допомогу завжди готові дарувати Де всім тим, хто прагне очищення!

Світло-Любов наповнило і тіло, і душу! Лао-Цзи відчував незгасну потребу дарувати це Світло — всьому живому, всім істотам навколо, у тому числі, всім людям, які живуть, не знаючи про Велике Світло всіх Де! Адже Вони завжди готові приносити зцілення та перетворення і тіл, і душ — і відкривати охочим Великий Шлях пізнання Дао!

Він побачив персикове дерево у цвіті. Квітки, що відкрилися назустріч сонячному світлу, дарували свою красу і пахощі. Лао-Цзи відчув себе подібним до дерева, яке ще вчора стояло голим і лише вбирало корінням вологу з глибин, — а сьогодні розквітло запашними квітами!

Він дозволив цьому образу стати основою медитації: ступив у глибини вже пізнаного ним Світла-Вогню, розчинився в Ньому — і став проростати, підніматися Світлом-Вогнем у своє тіло.

Потоки цілющої Божественної Любові заструмували всередині і, немов бутони, що складаються з блаженства і чистоти, стали розкриватися в порожнинах чакр.

А потім і найдрібніші енергетичні канали тіла наповнилися цим сяйвом. Це було подібно до того, ніби в кожен куточок його тіла влилися весна і пахощі! Світло-Вогонь вільно протікало по всіх енергетичних каналах тіла.

Лао-Цзи відчув себе заповненим Світлом — і це Світло нестримно прагнуло випромінюватись назовні!

Не молоде вже тіло Лао-Цзи набуло легкої, юнацької гнучкості і рухливості, що здавалися неймовірними. Воно стало випромінювати Світло: ореол Любові-Блаженства охоплював весь простір навколо!

Хуан-Ді похвалив Свого учня:

— Молодець! Ти проявив творчість і впритул підійшов до освоєння медитації «Дерево».

Побач тепер, як всі живі на Землі істоти отримують життєву силу від Дао, подібно до рослин, що ростуть. Виконувати цю медитацію потрібно, починаючи з моря Світла-Вогню Де або з Великого Спокою Океану Дао. І тоді, в міру освоєння, ти зможеш відчувати всі істоти Піднебесної як гілочки великого Божественного Дерева.

Так можна відновити і роботу внутрішніх органів свого тіла, повернути їм гармонійне функціонування. Так можна зцілити й іншу людину.

Але пам'ятай, що енергії, які протікають усередині енергоструктури тіл різних людей, — різні за рівнем тонкості. Це відповідає стану душ, що мешкають у тілах.

Якщо витонченість цих енергій усередині тіла людини буде відповідати Прозорому Спокою Дао, поступово перетвориться і сама матерія тіла.

Коли чакри і основні меридіани тіла вичищені, коли всі три дань-тяни розвинені і витончені — можна заповнити вже всі, навіть найдрібніші енергоканали тіла, використовуючи образ дерева. Тоді Божественна Сила Дао просочує все тіло зсередини, ніби проростаючи, насичуючи тілесну плоть Божественним станом.

А через деякий час матерія тіла такого подвижника повністю змінюється, стаючи Божественною. Тіло тоді набуває Безсмертя, а сама така Людина — всі властивості Дао: Любов, Всюдисущість, Всезнання, Всемогутність!

Так Дао знаходить можливість найефективніше діяти через наші тіла в матеріальному світі.

Але для освоєння цього тобі ще належить чимало попрацювати.