Притчі Лао-Цзи/Притча перша: Поступися дорогою мурасі!
Притча перша:
Поступися дорогою мурасі!
Хранитель архівів імператорської бібліотеки на ім'я Лао-Цзи йшов дорогою і вдавався до роздумів про те, що прочитав сьогодні. Думки захопили його увагу, і він не дивився собі під ноги.
Раптом він почув слова: «Поступися дорогою мурасі!»
Лао-Цзи опустив погляд — і побачив, що його нога ледь не опустилася на маленьку мураху, що поспішала до мурашника. Він обережно переніс ногу через мурашку і озирнувся, щоб побачити того, хто заговорив з ним. Але довкола… нікого не було видно!
— Хтось тут є?
— Так! — відповів Невидимий.
Хто Ти?
Твій Учитель!
— Ти — Безсмертний, що пізнав Дао?
Так!
— Чому ж я не бачу Тебе?
— Тому, що дивишся навколо — лише очима тіла та ще й під ноги забуваєш дивитися!
— Як мені побачити Тебе?
— Потрібно дивитись очима серця — духовного серця!
Але як?
— Не поспішай: почнемо все по порядку. Отже, ми говорили про мураху.
— Це має значення?
— Так! Все має значення і призначення! Життя кожної мурашки, кожного черв'ячка, кожної пташки і кожної рослини — не є «даремною випадковістю». Вони, як і ти, знаходяться тут по Волі Дао! Їхні життя теж служать розвитку Всесвіту! І той, хто не навчився з повагою ставитися до життя будь-якої втіленої тварини, той не зможе зробити наступний крок на Шляху до пізнання Дао.
Багато людей зараз на Землі наче впали в шаленство! Безсердечність почала панувати у світі: вони вбивають звірів, винищують птахів і руйнують пташині гнізда, виловлюють усіх риб з озер, річок і морів — заради харчування їхньою плоттю! Вони знищують, вирубуючи та спалюючи без потреби, дерева! Безглузде винищення безневинних істот веде до перетворення жорстокості — в "норму"! Шкідливе для себе — такі люди стали вважати «корисним»! А в тому, що справді корисне, вони «не бачать сенсу»…Так втрачається Істина! Так губиться пам'ять про Гармонію, покладену Дао в Закон існування і розвитку всього! Така поведінка людей суперечить їх істинним інтересам, вони ж не знають про це!
Але люди можуть почати виправляти свої життя, дотримуючись принципів Любові та Гармонії!
І ти, якщо захочеш, можеш допомогти їм дізнатися про Закон Дао: про принципи, за якими все має існувати у Всесвіті. Той, хто знає цей Закон, — може знайти спокій, радість і гармонію в житті.
— Чому Ти вибрав саме мене?
— Нас багато що пов'язувало у твоєму минулому житті на Землі! Трохи пізніше Я нагадаю тобі про все найважливіше з того.
То́му, хто вже одного разу здолав увесь Шлях, легко все згадати! Тобі для цього знадобиться зовсім небагато часу та зусиль!
— Чому я знову народився тут? Чому не пам'ятаю про сходинки Шляху?
— Ти прийшов у це втілення з особливим призначенням. У тебе є завдання: ти допоможеш багатьом людям дізнатися про сенс їхнього життя і про те, як правильно жити! Ми з тобою напишемо книгу про Дао та Де! Згоден?
— Як же можна відмовити Богові?
— Дуже навіть просто! Так чинить безліч людей, відвертаючи від Небесного свої погляди. Вони дивляться тільки на вигоди від матеріального життя, опиняючись таким чином у полоні матеріальних речей…
То ти згоден Мені допомагати?
— Так! З превеликою радістю!
— Ловлю́ тебе на слові: це ж не буде легко!
— Дозволь мені побачити Тебе! Назви мені Твоє Ім'я?
— Мене звуть Хуан Ді. Я — назавжди — твій Вчитель! У тому числі, Я був твоїм Вчителем уже багато століть тому, коли ти жив у тілі поруч зі Мною, що втілився — і навчався у Мене!
І зараз Я знову готовий бути поряд з тобою доти, поки ти сам цього хочеш, хоч до останнього подиху твого тіла!
Ми можемо з тобою дещо корисне зробити на Землі! Ти напишеш книгу — і Моє прадавнє Вчення знову зазвучить для людей Піднебесної! Твої слова, подібно до стріл з Обителі Сокровенних Знань, будуть потрапляти в позначені для цього цілі — протягом тисячоліть!
Це не означає, що імператори та воєначальники відразу почнуть слідувати нашим порадам. Це не означає, що селяни, чиновники або торговці разом змінять свої життя відповідно до мудрих принципів. Але, все-таки, ті, хто почують і зрозуміють, — матимуть можливість знайти Шлях пізнання Величі Дао — і подолають цей Шлях!
…Лао-Цзи слухав Хуан-Ді — і неначе народжувався заново! Любов, що з'єднує Вчителя з учнем, залила Спокоєм та Блаженством серце Лао-Цзи. Він побачив м'яке світло, що переливається, Яке, сяючи, немов промені сонця в чистій прозорості води, — склалося в образ Великого Вчителя Хуан-Ді.
Лао-Цзи хотів кинутися до ніг Учителя, але здатність бачити Хуан-Ді… покинула його так само раптово, як з'явилася…
— Не переймайся! На сьогодні достатньо! Продовжимо завтра. А тепер — відпочинь…