Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

---

АГНІ-ЙОГА/Шлях до Бога

---

Шлях до Бога

Етика

Сенс життя людини полягає в зростанні індивідуальної свідомості [2], яка повинна, розвинувшись, влитись у Творця.

Спочатку кожна людина розвивається у звичайній мирській діяльності. Швидке ж її просування стає можливим відтоді, коли в неї з’являється інтенсивна спрямованість до практичного пізнання Бога.

Ця спрямованість повинна стати жагучою, “полум’яною”, “вогненною” — тоді така людина може розраховувати на повну підтримку Ієрархії Сил Світла.

“... На Шляху Вогненному немає самітності і порожнечі, але є лише відрив від світу земного і нестримне тяжіння до світу Вогненного!” [3].

“Той, хто дерзає, знає, що радість духу полягає тільки в досягненні. Не має потреби той, хто дерзає, в людських визнаннях, бо його досягненням є вінець, сплетений працею й устремлінням!

Тільки герої духу знають істинне досягнення!

Так той, хто дерзає, буде звільнений від самості. (Тому що) він знає істинне служіння на благо людства.

На Шляху до світу Вогненного запам’ятаємо про дерзання!” [3].

“Затвердитися серцем на Владиці є першою умовою на шляху до світу Вогненного” [3].

Шлях просування щаблями самовдосконалення — це, насамперед, етичне перетворення себе. Воно включає і формування вірної, сильної спрямованості, і очищення себе від таких пороків, як:

— лінь,

— насильництво,

— здатність до неправди, до зрадництва,

— грубість,

— корисливість,

— собіслужіння,

— мстивість,

— зарозумілість,

— егоцентризм,

— пошук людського визнання,

— здатність до грубих емоційних станів:

         злості,

         роздратування,

         ревнощів,

         нудьги,

         туги,

         скривдженості,

— здатність до вживання в їжу тіл убитих тварин,

— уживання алкоголю, тютюну, інших наркотиків.

З позитивних якостей, які повинні всіляко розвиватися, треба відзначити:

— доброзичливість,

— співчуття,

— відданість Богові,

— смиренність перед Ним,

— спрямованість до пізнання Його і Злиття з Ним,

— готовність допомагати іншим істотам,

— спрямованість до творчості,

— безкорисливість,

— сприйнятливість до краси,

— енергійність у справах служіння і розвитку себе,

— контроль своїх емоцій, відмова від брутальності, культивування стоншеності,

— спрямованість до знань, розуміння сенсу життя,

— розвиток витонченої і мудрої сили,

— володіння вдячністю як властивістю душі,

— дбайливе ставлення до здоров’я, бо воно необхідне для успішної духовної роботи і служіння.

Саме через такий розвиток себе ми робимо Божественний Вогонь для себе “таким, що не обпалює” [3].

Найважливішим методом для реалізації більшості наведених етичних принципів є розвиток духовного серця. “Розкриття” і подальше зростання його стають вирішальним чинником, основою всього духовного Шляху. Зокрема, саме це дає здатність до правильної медитації. А саме медитація є головним методом удосконалювання свідомості, практичного пізнання Бога і Злиття з Ним.