---

Суфійські притчі/Притча про Майстра, що не відкидає тіней

---

Притча про Майстра,
що не відкидає тіней

Тінь не може впасти

на джерело світла!

Асіріс

Були такі часи, коли в розквіті існувало багато суфійських шкіл. І люди, які шукають мудрість, ходили від майстра до майстра, вибираючи того, у якого їм хотілося би вчитися.

Якось зібралися разом кілька юнаків, які вирішили вирушити у подорож для пошуку великого мудрого шейха.

Вони обговорили між собою розповіді про тих учителів, про які вони чули різні чудові історії. І найбільше їх вразила розповідь про Майстра, який настільки досконалий, що навіть не відкидає тіней! Вони вирушили до Нього, щоб долучитися в учні.

Вони очікували побачити дивовижну людину — чарівника та мага, наділеного, Милістю Аллаха, великими вміннями та знаннями.

* * *

Коли мандрівники наблизилися до будинку Майстра, Він стояв біля воріт. Здавалося, що Він уже чекав на юнаків.

Майстер ласкаво привітав мандрівників.

Сяяло сонце. І…, на розчарування шукачів чудес, тінь його тіла слухняно слідувала кожному його руху…

Розчаровані юнаки не знали, що їм тепер робити.

Але Майстер дбайливо запросив їх увійти:

— Я знав, що на обід у Мене будуть гості і приготував частування. Не засмучуйте Мене: пообідайте тут! Адже ви зробили далеку дорогу та втомилися! Ваші зусилля повинні бути нагороджені!

Юнаки, щоб не образити Його та приховати своє розчарування погодилися, вирішивши, що після відпочинку вирушать продовжити свій шлях і свої пошуки.

Вони освіжилися біля джерела та пообідали з Майстром.

— Вам, мабуть, розповіли про Мене всяких небилиць, — з розумінням, промовив Майстер. — Але ж не варто вірити всьому, що кажуть люди! Краще шукати Істину!

Про кожного Майстра, який трудиться, допомагаючи людям, вигадують чимало легенд… Ось і про Мене говорять, що Я можу зробити все, що захочу, що зцілюю будь-які хвороби і повертаю до життя померлих… Чутки люблять товпитися навколо Істини!

Але Я ніколи не можу робити те, що забажають лише люди! Я завжди роблю лише те, що хоче Аллах. І щастя Мого життя полягає в тому, щоб Мої бажання та бажання Аллаха більше не відрізнялись. Я лише скромний виконавець Його Волі.

* * *

Коли юнаки розташувалися відпочити в саду після частування, до Майстра прийшов хворий, тіло якого було вкрите коростою та струпами.

Майстер розмовляв з ним і обличчя хворого поступово просвітлювалося, посмішка розквітла на ньому, розуміння зросло, любов до Аллаха та до всіх істот у Творінні зажевріла в його серці.

Він подякував Майстру, низько вклонився та пішов до виходу… А шкіра його очистилася!

Приголомшений дивом зцілення, він повернувся і подякував Майстру зі сльозами на очах, ледве вірячи тому, що сталося щастя…

Юнаки були вражені.

— Пробач, — сказали вони, — ми помилялися! Ти — великий цілитель і знавець людських душ! Розкажи нам, як Ти це робиш?

— Я допоміг цій людині зрозуміти і побачити причину хвороби. А тоді, коли причина усвідомлена і усунена розумінням і каяттям, — вже не складно вилікувати і тіло.

Якщо тінь минулого стирається покаянням і правильним розумінням того, як слід жити і чинити далі, — то можна, прибравши причину, змінити і її наслідки.

Кожен вчинок, кожна думка людини залишають сліди в Абсолюті. Іноді такий слід — темний, іноді — світлий, іноді — глибокий, іноді — ледь помітний. Але все, що людина зробила в минулому, має вплив на її долю в теперішньому часі. А те, як він мислить і робить тепер, — відображується в його майбутньому.

Але людина має можливість очищатися і перетворювати себе, як душу, наближаючись до чистоти Аллаха!

Може людина очищати себе від темних тіней минулого! І тоді змінюється її життя!

А коли відбувається таке перетворення душі, стає можливим і зцілення тіла.

* * *

Так ось і сталося, що юнаки залишилися у Майстра і стали Його учнями.

Минуло чимало років — і навчилися вони бачити душами і причини, і наслідки подій. І органи всередині людських тіл навчилися вони очищати Світлом Аллаха, в тиші сердечній чути Його вказівки. Навчилися вони любові до людей, яка створює прагнення душі допомагати стражденним. Навчилися проповідувати Любов та Істину.

… І коли, вирушаючи у світ, щоб служити людям тими знаннями, які отримали вони від Майстра, обернулися вони — Він, як і в день їхньої першої зустрічі, стояв біля воріт будинку. А за спиною Його тіла вони бачили сяюче Світло, подібне до величезного сонця, що зійшло. Це — Світло Аллаха лилося, опромінювало та пронизувало все навколо. І ніде не було видно тіней.

І тепер вони могли це бачити.