 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.
Діалоги з Піфагором/Діалоги з Піфагором Діалоги з Піфагором— Я хотів би знову почати говорити з втіленими людьми. І нехай доступними для них стануть Мої бесіди! Не багато чого з того, що Я говорив, писав, чому вчив, — збереглося і дійшло до ваших сучасників. Я повторю дещо знову — для поколінь, які нині живуть на Землі. Назвемо це “Діалоги з Піфагором”, бо це — частина відповідей на питання, на які не раз Мені доводилося відповідати. Отже, почнемо, друзі! Хвилею Живого Світла Я обіймаю вас, читачі Мої! Я розповім вам про Закони Божественної Любові! “Як моральності Ти вчив? Які підстви є у людини, щоб моральне життя вести? І що — моральним вважати?” — Колись Мною був написаний “Трактат про моральність”… Там Я, зокрема, говорив і повторюю знову: без моральності — знання небезпечні! Так, вважають багато, що причин для поведінки моральної — немає… Адже зовні здається, що однаково — і веселяться, і страждають, і вмирають люди: і ті, хто порокам віддаються, і ті, хто життя проводять в турботі про інших, в любові до всіх… Але так бачиться — лише на поверхні, у миттєвій метушні… А підстави для моральності — є! … Є правила для поведінки, які різняться у народів різних. Ті правила, закони і засади — придумані людьми. Вони бувають кращі — або гірші… Їх дотримуватися велить та спільнота людей, де прийняті вони. Та людина чи кілька людей, які тією державою керують, тих правил дотримуватися велять… Але є — інше! Закони вищих чистоти, любові, гармонії — придумані не людиною! Вони закладені Творцем в природу Буття і Еволюції — Творіння всього! То може бути не явно людям через “хмари” їхніх упереджень. Але любов, гармонія і чистота є напрям руху до Творця! Рух же назад — народжує дисгармонію, хвороби та нещастя… Ми вправі самі вибирати, куди йдемо… Кохання є властивість Цілого*! Любов'ю ж бо скріплюється у Ньому все! Все в Ньому живе в Єдності! І це — Закон Великий для життя усіх істот! І тому любов, добро — є благо! Через діяння любові, добра — ми рухаємося до гармонії, до Єдності! А зло є порушення гармонії! Зло — шко́да, що завдається Цілому, коли все ділиться на “ваше” і “моє”. У тому розділенні — “моє” головувати прагне, і це створює можливості для зла… Зло — породжує зло, добро — добро народжує… І що — добро, що — зло, то мудрий розрізняє! Любов нехай стане оплотом моральності у кожному — оплотом надійним і простим для Єднання з Цілим, для Злиття з Ним! “Як вдалося Тобі створити таку Школу і зробити настільки популярним Вчення Твоє? Як — без примусу! — багаті відмовлялися від багатства, від життя у розкоші — і йшли до Тебе в учні? Як вдалося Тобі домогтися, що безліч людей закони життя морального прагнула дотримуватися, всім серцем щиро того бажаючи? І чому правителі земні схилялися перед мудрістю Твоєю, Твоїм порадам слідувать бажали?” — Існує сила душі! І якщо ця сила велика, то людина має популярність серед інших людей. До неї інші люди з завзятістю прагнуть, поради її слухають, її прикладу наслідують у всьому… І навіть просто поряд бути готові… Велика біда однак — що їхні кумири, володіючи силою грубою, не знають етичних засад Бога!… Коли ж через людину — Творець являє Волю Вищу, то ця Сила собою преображає простір весь навколо! Його готові слухати, до Нього наблизитися хочуть всі душі добрі в прагненні великому! Адже щастя вище дає душі дотик до тієї Любові Всевишньої! Так, були випадки в усі віки, коли Світло Мудрості, Любові і Сили було явлене в тілі людини. І це приваблювало душі більше, ніж ігри дозвільні, чи п'яні веселощі, чи поклоніння ницим “богам”… Шкода тільки, що мало хто з натовпу Вченню вірними залишилися… Завжди є тисячі готових слухати, тих, хто зрозуміли суть — вже набагато менше, хто пішли слідом — одиниці, хто виконали ж то цілком… Їх — багато, тільки якщо подивитися очима Бога на череду незліченну століть… “Як відмовитися від порожніх бажань? І як бажаннями своїми керувати?” — Давай розглянемо: що і навіщо здатна людина бажати? Адже тільки лише погані, шкідливі бажання — в собі є сенс пригнічувати! Адже Досконалості, Мудрості, Злиття з Цілим — здатна також людина бажати! І цілі вищі — коли вони бажані — все життя її здатні направляти, преображати! І дуже важливо розрізняти: що — на Шляху духовному нам корисно?, що — зайве, лише відволікає?, а що — і зовсім тягне нас назад? Бажання порочні ті, що шкоду несуть в собі — іншим. Бажання порочні також — коли заважають людині краще стати, коли від блага Цілому — відводять назад! Вміти стримуватися від поганих чи несвоєчасних бажань — нам корисно. Те зміцнює волю і дає душі свободу від поневолення бажаннями. Смішно і принизливо для людини бути бранцем бажання будь-якого — нехай то бажання їсти, чи спати, чи зганяти образу на іншому! Послухай, людино! Своїм бажанням — будь ти господар! Не будь рабом ганебним ницих пристрастей! І дуже важливо людині усвідомити: щó — насправді — слід бажати! Тепер — про управління бажанням. Є воля — сила розвиненої душі. Однак, небезпечна сила та, яка спрямована до дурного!… Хто керує волею людини? — вона сама! Своє́ю думкою, емоцією своє́ю — вонa самá дає команду своїй силі… І людина здатна мислити, оцінювати та розрізняти. І силу ту — на благо вона повинна направляти! Однак, поки роздільні і не гармонійні в людині її частини: емоції, бажання і думки, — їй не просто цю силу підкорювати… Необхідно головне зрозуміти: любов сердечна здатна лише — з'єднувати в гармонії і думки, і вчинки, врівноважити цілі і бажання свої! Любóв здатна людину зробити цілісною! І сила в ній тоді — зростає вельми! Коли і думки, і емоції, і воля — в єдності — спрямовані на благо, то легко бажаннями своїми керувати! І цю цілісність, гармонійність — в собі можливо виховати! “Як Ти надихав учнів на боротьбу з їхніми недосконалостями?” — Я не був поблажливим до пороків Моїх учнів! Я часто чув, що… всі ми — люди, тому — грішні… Я відповідав: “Так всі ми — люди! І можемо стати подібні Богу ми в усьому!” Так, всі ми — люди! І тому ми можемо — в собі — Божественне проявити! Ось саме тому́ повинні ми жити! Ми — люди! І в тому велика можливість для нас закладена! За грань Творіння матеріального ми можемо зазирнуть! Здатні ми зрозуміти, реалізувати свою Божественну Суть! Життя на Землі в цьому тілі — коротке. І після, можливо, століття нам потрібно буде чекати можливості інше тіло отримати — щоб змінити себе, себе преобразити… Закони життя — Бог встановив. Для блага Цілого і самого себе — їх людина зобов'язана виконувати! Коли все це розуміє учень — то він добро і зло в собі здатний розрізнити. Тоді — приходить розуміння: чому вважаються пороками вбивство, крадіжка, брехня, ненависть, гординя, лінь і багато іншого… Коли ж людина вже не в думках і не на словах: у справах до преображення себе прагне — вона у станах любові здатна утвердитися! Я був безжалісний, коли хто зло в собі свідомо ростив чи помічати його не волів, коли плекав хто гордині порок, що зміцнився! З учнями був Я прямий і строгий. І цим — дуже багатьом Я допоміг! “Як пояснював Ти людям необхідність чистого — вегетаріанського — харчування? Цей такий простий принцип — так рідко готові люди виконувати…” — Почнемо з того, що людям Я пропонував утримуватися від вбивства. Я пояснював, що життя — священне! Адже воно Богом створене і служить Богу! Потім Я пояснював Єдність чудесну всього, що існує у Світоустрої! Я також говорив про те, що і тварини, і всі інші істоти — створіння Творця! В тілах їхніх — душі! Вони вміють і відчувати, і радіти, і страждати! І людина не повинна творіння Божі даремно до страждань примушувати! І плоть тварин не повинна людина споживати! Несумісне це з принципом любові і чистоти! Тепер поговоримо про чистоту. Є ті́ла чистота. Адже тіло треба в чистоті і здоров'ї тримати! Не варто псувати човен, в якому шлях ти повинен здійснити до Дому Отчого по морю життя! Є також чистота душі. Чистота і думок, і емоцій, і вчинків людини — визначає цю чистоту! А якщо говорити про тіла чистоту, то досягається вона двояко: ззовні — і також зсередини. Ззовні — це всім зрозуміло: бажано на ранковій зорі і на зорі вечірній для тіла обмивання здійснювати, покрив душі тілесний — від бруду зовнішнього очищати. Але є інша чистота, що входить в тіло з їжею й питтям. Адже тіло — живе, росте, перетворюючи їжу, що ми йому даємо. І тому чистою повинна бути їжа: вільною від енергій болю, насильства, жорстокості та жадібності людської… Коли їсть людина убиті тіла — в себе вона приймає смерть і біль… Коли ж чисті, з любов'ю зібрані плоди та насіння вона споживає — то в тілі і в душі вона силу життя зміцнює! Я вшановував неприрікаючим для життя чистого і морального — вживання чистої їжі! Ще скажу про чистоту пиття. Хто в помислах здоровий пити б погодився те, що затьмарює розум дурманом п'яним? Хто добровільно від мудрості — до дурості прагне? Нехай подумає той, хто прояснити хотів би для себе закони чистоти! Скажу ще про чистоту мислення. Є думок чистота. І те досягти — хоча складніше, але можливо. Адже той, хто не має порочних думок — не здійснить порочних справ! Але привчити себе світло і чисто мислити — можливо тільки через розвиток любові сердечної і знання моральних основ! Так ми приходимо до головного аспекту чистоти: то — чистота душі! І ця чистота — у вмінні любити народиться! Вона — любов'ю шириться і до Світла Вищої Чистоти прагне! Адже тільки чиста душа здатна бачити Світло нематеріальне і розуміти й слухати Бога, Його Любов цілком відчувати! І значить — душу треба в чистоті тримати! “Але як здолати в собі безволля і млявість, лінь та журбу?” — Давай знайдемо причину! Щоб зміцнювалася воля людини — вона повинна Мету мати, сходинки до Неї шукати! У чому сенс життя? — повинна вона зрозуміти! Гармонію з Засновником-Творцем хай буде пізнавати! І кроком одним з перших для зміцнення волі, досить простим, є такий: ти можеш енергійність в тілі — гімнастикою підняти. Другою сходинкою може стати гармонія між навантаженням для розуму і тіла; і цю рівновагу знайти можливо якраз посередині — в духовному серці, де панує кохання. Кохання здатне створювати гармонію в усьому! Ось тáк — любов нехай тебе навчить здолати й лінощі, і млявість! І Бог твою любов вітати почне! Потім — до пізнання Себе тебе Він поведе! Май завзятість, терпіння й волю! Це запорукою буде в тому, що здолаєш ти весь Шлях пізнання Світла!* Його ж не пройти за день один. Той у прагненні своєму здатний багато чого досягти, хто кожен день готовий трудитися! “Як розрізнити: коли ва́рто проявляти наполегливість, а коли — смиренність?” — Для успіху в мирському житті людина повинна бути впевненою у собі. Для духовного ж просування — необхідна віра у Вище Божественне Водійство, що робить неприйнятними самовпевненість і самозакоханість. Невпевнений і боязкий — не здолає Шлях. Але і самовпевнений гордій — зірветься у безодню! Рівновага і гармонія ведуть до вміння розрізняти: коли Вища Воля вимагає від нас смиренності, а коли — твердості, впевненості та рішучості! “Як страх подолати?” — Страх сам по собі — нереальний! Він — лише плід розуму, який перетворився в емоцію. Страх походить від омани. Причина ж страху — окремість…* Маленький і слабкий — всього боїться! Він — немов піна на хвилях — дрижить, тремтить, вітром зривається і б'ється прибоєм… Але людина — не піна хвиль: вона сама — подоба води в прекрасному світі Океану Життя!* Вона — Цілого частинка… Вона може усвідомити себе не піною і навіть не хвилею, народженою вітром з Океану, — але невід'ємною і єдиносущною Частиною Всіх Вод! І той, хто Частиною Цілого себе усвідомлює, — той більше не боїться: з ним нічого того, що не потрібно, не може трапитися! Смілива, щаслива і спокійна людина, яка пізнала сутність і свою, і Океану!* Великий Океан є Той, Хто творить, руйнує, Хто всім цілком керує! Довірся Богу! Він бачить тебе завжди! І тебе Він — любить! Все, що приходить в життя твоє, — тобі послано для блага твого, для набуття любові і мудрості тобою-душею! Все те — уроки є тобі від Бога! Все минуле твоє визначило, чому ти повинен чи повинна тепер і в майбутньому вчитися! І всі уроки ті пройти і усвідомити — всі ми зобов'язані прагнути! Успіх же знаходить той, хто приймає досвід життя від правильних, але також і неправильних вчинків! І знання цього дозволить мудрість здобути в прийнятті своєї долі, в безстрашші перед невдачами! Справжні моральні засади допомагають людині діяти праведно і ніколи не шкодувати про те, що трапилося з нею! Уроки, що завдаються нам життям, — завжди прекрасні, якщо людина володіє любов'ю сердечною, устоями моральними і розумом, достатнім для навчання. “Як пізнавати гармонію?” — Спостерігай Ціле! Вчись любити! І розум, і серце — повинні звучати у співзвуччі із Творцем! Запали світильник серця свого — і зір душі відкриється тоді! Той зір здатен пізнавати гармонію і Бога! Вчися любити все явлене Ним, потім Його — ось Моя порада! Тоді все суще тобі любов'ю зазвучить у відповідь! “Чому саме геометрія була одним з напрямків Твоїх трудів?” — Я багато чого іншого людям подарував, але пам'ятають нині лише не багато з того… Але, все ж, про геометрію — дивись: Крапка, лінія, будь-яка геометрична форма — умовні. Коли ми знаємо площину, на якій малюємо форми, — то й за аркуш паперу здатні ми глянути — і за ілюзією побачити Суть! Лише заглянувши в ту Глибину нематеріальну, пізнати реально можна Світло, Яке творить, Яке створює всі лінії і всі об'єми і під кожною крапкою, лінією — є Основою. “Це правда, що Твої учні початкової сходинки давали обітницю мовчання?” — Зовсім не так! Але саме на першій сходинці вони опановували тишу душі, спокій розуму — через розвиток уміння жити своїм духовним серцем! Звичайно, базікати даремно вони тоді переставали і говорили лише про Істину. Тривалий час і мовчання могли зберігати… … Давай поговоримо про тишу, про ту безмовність велику, в котрій розум мовчить, душа ж — відчуває Бога! Та тиша — Любов'ю повниться! Ти мóжеш підкорити свій розум! Ти мóжеш навчити його мовчанню — і тоді ти станеш господарем думок, а не рабом тих, хто думки тобі навіюють! Стань господарем своїх думок! Стань господарем своїм словам! Контроль емоцій здобудь, їх приборкавши любов'ю! Любов — всьому основа! Прийми: ти — частина від Цілого, скріпленого Любов'ю! Все те, що бачиш ти навколо, є частина вселенського Тебе — в твоєму потенціалі!* І, здійснюючи зло, — собі шкодиш ти! Добро ж здійснюючи — ВЕЛИКЕ ЄДИНЕ ти зміцнюєш! Май же мудрість не чинити шкоди для Життя Цілого! “Як вирощувати в собі кохання? Як навчитися любові-спокою і любові-мудрості — на відміну від тих пристрастей, що можуть правити людиною?” — Пристрасть не є любов'ю! Пристрасть є те бажання, яке набагато посилене емоцією душі, яка тáк хоче володіти предметом або людиною, що все інше не важливим вшановує на своєму шляху. Страстям — порочно віддаватися і владу давати їм над собою! Пристрасть понесе тебе від рівноваги, спокою! А щастя швидко зміниться нещастям, якщо пристрасть не обернути на кохання! Любов твоя народжується в джерелі прекрасному; його ми називаємо духовним серцем! Ту́т може союз створитися важливий: Божественне проникає в людину, а людина сприймає Бога!* Любов — основа, яка дозволить встояти, коли навколо все руйнуванню раптово підлягає і, здається, порятунку від бід немає! Любов'ю ти зливаєшся зі Світлом — і пізнається так інший вимір буття, в якому існує лише Єдине Святе ‘Я’! … Давай ще поговоримо про моральність. Етика — це перше, що повинна засвоїти душа. Безглузді і шкідливі таланти і вміння, коли вони аморальному вчать і злому подають приклад! Я багато насамперед про це говорив, навчаючи про чистоту і в думках, і у вчинках. Ось, наприклад: бажати чужого, заздрити, тим паче красти — є зло. Є “математика любові”, що описує закони карми: той, хто дарує — ні в чому не матиме недостатку: адже він — перед Оком Бога — примножує благо, творячи добро; той же, хто краде — себе позбавляє блага! “Але за ваших часів і в наш час також — багатство люди часто наживають крадіжкою, вчинками без совісті і честі; і кара їх не спіткає, і в багатстві тому своєму вони купаються і багатьом — поганим своїм прикладом тим — для наслідування служать!” — Ось для того Я Школу і створив, щоб чистоту душі прославити і в людях зрощувати кохання! Ось для того тобі диктую ці рядки! Адже це — важливо дуже: про моральне і безнравственне сказати, до любові та світла, до чистоти — прагнення в душах виховати! Я зробив багато для цього і роблю зараз. Про кожну людину, в якій поєднувалися чистота, любов, гармонія в словах і краса у вчинках, — протягом століть ходила слава послідовника Моїх Вчень! Моїх учнів же впізнавали по моральним вчинкам і чистоті їхніх душ! … Але Я відволікся від питання… Ти питаєш: чому, купаючись у розкоші, крадії себе щасливими вважають і зло навколо примножують? Ось вам приклад: хто занадто багато їсть, своєю обжерливістю насолоджується часом, але він шкодить душі й тілу; і на старості — набряклий і хворий — куштує він плоди своєї їжі без міри… І наслідок завжди невмолимо йде за тим, що було йому причиною! Але, щоб побачити результат, — необхідний час. Той, хто вкрав — відняв у себе можливість Єднання з Цілим, можливість життя в світлі, чистоті, любові!… І Я його біду тепер же бачу, відразу; його ж прозріння — попереду… Блага земні легко приходять і легко минають. Але істинно цінним у житті людей є те, що переходить із душею потім в інший світ, що у втілення нове душа несе з собою! “Брехня: вона заважає руху душі по життю?” — Не дозволяй собі говорити неправду! Не дозволяй собі навіть думок, що перекручують правду! Коли свідомо неправду говорить якась людина — вона віддаляє себе від Істини. А Істина має Божественне Бачення та Запам'ятовування всього! Зрозумій: щоб Істину осягнути, йти нам треба до Неї через набуття у собі і чистоти, і мудрості, і витонченості високої! Все це ясно для мислячої душі! Коли ж порочна душа, відвертаючи себе від Світло, свідомо крок робить у темряву, — Світло меркне для неї! І зменшується надовго можливість наближатися до Світла! Коли бреше людина хоча б в малому — вона зменшує для себе можливості входження в Гармонію Всього! Вона закриває доступ до Істини собі! Проступок, навіть малозначущий, на перший погляд, — напрямок же руху душі змінює: від Істини, від Світла віддаляє! “Але ж буває так, що правда може шкоду принести: коли вона не вчасно, не до місця сказана буває, або ще коли для людини зі злими намірами може стати доступна?” — Тоді — мовчання зберігай! Коли ти бачиш, що проголошення правди блага не обіцяє чи може викликати недобрі події для іншого — зберігай мовчанням чистоту або обійди небезпечний збіг обставин, правду кажучи, але про інше. Не брешіть ні собі, ні людям — і з вами Допомога Божа буде! І ви — з часом — Його зумієте пізнати і життям своїм Йому сприяти! Є Бог! І Бог є Істина, Першопричина, Суть всього! В гармонії, в любові і в чистоті ти Істину шукай — тоді прийдеш до пізнання Того, Хто створив цей світ Собою і пронизав його невидимо Безкраєю Душею! Усвідомлення себе часточкою Цілого — то не Божественність ще, але дуже важлива сходинка у розвитку душі. Тут “я” — вже не центр, а лише частинка, яка — своїм життям — до блага Цілого прагне! І ти навчишся не порушувати гармонію ні в чому, коли побачиш воістину, що Бог — сама Любов, що в Бозі, як у Домі величезному, всі ми живемо! Так, весь всесвіт — твій Дім, і тут зараз вершиться Життя, Розвиток Вселенського Його! Єдине і прекрасне все Його Творіння! І людини призначення — сходинки усі пройти духовного Шляху і Вищу Свідомість пізнати і набути! Здатна людина собою-душею існування всього з любов'ю відчувати! Любов — об'єднує! Вона з'єднує того, хто любить, — з тим, кого ми любимо! Любов об'єднує нас з усіма тими, кого ми любимо, — в одне! Але також цілий світ в обійми любові ми можемо оповити! Любов же здатна рости, примножуватися, стоншуватися, подібно до музики найпрекраснішої звучати, і литися, до річки подібно, мовчанням Глибин, спокоєм обіймати! І якщо любимо ми Його, Творця всього, — то з Ним зливаємося в Єдине Одне! І там, у тому безмежному Океані Світла, приходить розуміння, що править всім цілком Любов Його! “Є легенди про співдружність піфагорійців. Скажи про дружбу!” — Є важливе в русі душ по життю — емóції прекрасні душі! Однією з кращих серед них Я вшановував любов між людьми, що — без егоїзму — об'єднує душі і допомагає на Шляху. І дружба велика з'єднувала всіх Моїх учнів! Я звертався до них: “Друзі Мої!” І це породжувало поле, що об'єднує всіх у коханні! Зараз не зайвим буде воскресити все те, що у душах породжує гармонію, любов, повагу, злиття… Нехай почує кожен звучання слів до нього, що течуть як потік річки: “Друзі Мої! Ми можемо воскресити для всіх людей Землі ту моральну запоруку, що всім допоможе у набутті Любові!” “Це правда, що було спільним все майно у Твоїй Школі?” — Так! Я тоді створив зразок для суспільства людського — у Школі Своїй! Тут було спільним все надбання тих людей. І не мав ніхто майна такого, яке не було б потрібне тут йому зараз. І кожен взяти міг те, в чому нині він мав потребу. Вільні були думки кожного — від зайвих усіх турбот про план матеріальний. Не витрачали зусилля тут учні на набуття особистого багатства. Але кожен проявляв турботу і завзятість у створенні і в підтримці — того, що було спільним домом і господарством. “Що потрібно робити, щоб щастя в житті досягнути?” — Немає щастя більшого, ніж те, що — від Злиття з Богом! І це Щастя можливо зазнати ще за життя тіла! Всі задоволення інші, що може людина відчувати, — пройдуть… Всі насолоди світу минущого — зникнуть! Вони подібні до крижинки, що в руці розтане скоро, коли її візьмеш… Предмет бажаний — перестає бажаним бути коли володієш ним… Всі задоволення — не вічні, вони убожіють від надлишку. Адже не несе колишнього задоволення вже те, що стало нам давно звичним, набридло… І лише любов, коли вона чиста, — дарує радість, і блаженство, і спокій! Так — святість, чистоту любові ми пізнаємо, коли вірним Шляхом йдемо! Є щастя мудрого: воно — у прийнятті та розумінні того, що бути повинно! Воно — в умінні насолоджуватися Злиттям з Богом за будь-яким збігом обставин! Воно, те щастя, — у прийнятті Любові Божественної! І в житті — для Нього! Тоді — не можна пересититися, коли з Вічного Джерела ти п'єш! І безмежно щасливий Той, Хто постійно в Єдності з Цілим Себе усвідомлює і для Нього живе! “Як впоратися з сумнівами і нерішучістю?” — Не бійся сумнівів! Не сумніваються лише дурні і самовпевнені гордії! І Я не побажаю нікому бути схожими на них! Нехай сумнів розвиває мудрість! Але не дозволяй сумніву ставати нездоланною перешкодою для дій! Коли внутрішня гармонія досягнута, на зміну сумнівам приходить знання, що підіймається зсередини: з глибин розвиненого духовного серця. “Як навчитися радіти?” — Радість дуже важлива на Шляху духовному! Грецькою, люди вітають один одного словом “хайре!”, що означає: “радій!” Так — радістю! — при зустрічі наділяти вчили кращі сини і дочки Еллади! І це — мудро! Уміння радіти приходить з освоєнням вміння в духовному серці жити. І також — з розумінням сенсу буття! А для початку — пробуй відчути у грудях посмішку. Вустами серця — всім даруй вітання твоєї любові: Радій! “Як Ти навчав про розвиток душі, про множинність втілень?” — Так, вчив Я і тому, що зі смертю тіла — душа не вмирає, що не в країну загробну Аїд вона навічно потрапляє… Але через час деякий — душа знову тіло отримує, щоб продовжити Шлях свій до Досконалості! … Сумний шлях того, хто в житті, не знаючи мети істинної, йде… І користь тут йому — лише в тому, що досвід життєвий на цьому набуває… Смішні легенди, в яких розповідається, що в царство мертвих Я спускався і душі там визволяв… Ні! Я просто людям розповів закони життя душ! Я дав лише знання, що людина-душа — вільна! І у вічність будується її доля! І ця вічність може бути наповнена любов'ю, ніжністю і світлом — або стражданням, болем буде життя її повне! І людина здатна вибирати, яку вічність хоче вона собі створити! Адже буде після смерті тіла стан душі таким, до якого під час втілення себе вона привчила! А нове народження є можливість — за допомогою життя чистого — міняти свою долю. Ось це Я — рухом до Досконалості назву! “Які вправи для тіла Ти рекомендував початківцям?” — Я найбільше шанував тоді плавання і біг. Вправи, подібні асанам хатха-йоги, Я не використовував у Школі Своїй, хоч і був з ними знайомий, бо в Єгипті подібне було не прийнято. Я обрав більш прості гімнастичні вправи, притаманні грецькій традиції. “Танці екстазу” виконувались у багатьох храмах і були частиною грецької культури того часу. Я лише підкреслив необхідність найтонших і прекрасних душевних станів, які можливо злити з рухами тіла. Те існує і у вас: приклад тому — “спонтанний танок”. Давало те ефект прекрасний преображення тілесного, а також і душі! Адже головним було — серце Богом наповнювати, потім Ним наповнювалося і все тіло. “Ти пояснював людям значення слів Бог, Боги?” — Творця-Засновника Я часто називав Першопричиною сущого, Вогнем Великим, Центральним Сонцем. Вчив Я також про Єдність Цілого: про Абсолют, в Якому все, що створено Творцем, — єдине з Ним. Всередині ж Цілого духовний Шлях лежить! До Першоджерела всього — хай буде спрямованість! Коли, досягнувши Досконалості і обдаровуючи всіх Любов'ю-Світлом, Душа злилася з Джерелом Всевишнім і може так сяяти, — її ми теж називаємо Душею Божественною, Богом! Так значить, Боги є ті Душі, Котрі Злиття набули із Творцем і нині до людей втілених зринають з Нього. … Можу про Цілісність в Творінні Бога більше розповісти. … Зараз — так багато знань про непотрібне у людей!… І рідко зустрінеш людину, яка Ціле зрозуміти, осягнути прагне… І від того — недосконала медицина, коли прагне тіло вилікувати, не відаючи душі порок… І від того — недосконале зодчество, коли лише про зручність тіла думає митець і забуває про красу Землі та про гармонію природи… І від того — так багато дум і сил людей спрямовано на те, щоб посилити і примножити знаряддя вбивства… І війни на Землі стають страшніші… Я ж — вчив про те, що “досконалість” у вмінні битися, вбивати — лише відображає збоченість в суспільстві людей, в устрої держав! Необхідно, щоб розуміння сенсу життя людського і знання про Ціле — викладалися у школах, в інститутах, описувалися в книгах, у мистецтвах застосування знайшли! О, якби про задачі Цілого задумалася б кожна людина! Життя на Землі преобразилося б швидше! Є Бог! І цей Бог — Єдиний! І це знання може змінити все життя! Його ми Споконвічним Світлом назвемо, або Силою, Яка Творить, або Творцем … — не важливо те: адже справа — не в словах! Ми — для Нього живемо — хоч знаємо, чи не знаємо ми про те! І наостанок — чотири вправи, які Я рекомендую тим, хто вже зжили в собі грубі пороки і розвинули здатність жити в станах любові, спокою, гармонії. Ці вправи допоможуть потім відчути Єдність Цілого! Вправа перша — “Повітря”: Рано вранці при м'якій погоді у просторі над морем або над полями обширними — вдихнемо на повні груди повітря — і видихнемо… Те повітря, що в груди приходить, і те, що оточує нас, — єдине… І все живе, яке здатне до дихання, — дихає в єдиному просторі повітря над нашою Землею! Вдихнувши ще — відчуємо у грудях простір серця духовного. Нехай буде він — прозорим і чистим, як повітря, пронизане світлом! І нехай кохання заповнить цей простір — любов до всіх, хто поруч, хто далеко! Нехай шириться кохання! Нехай буде Світло Прозоре, Божественне, Яке все любить і обіймає Собою, — ззовні та всередині! Залишимося у злитті з Ним! Душа нехай буде теж — світло живе! Вона, зі Світлом Божим зливаючись, — стає великою! Чим далі, тим сильніше ми будемо відчувати Єдність Цілого собою — як люблячою душею! Вправа друга — “Море”: Поплававши, попірнати неспішно, виконати можна цю вправу. Дихання на вдосі затримавши, на воду вниз обличчям ми ляжемо. Розслабимося… Потім — очі розплющивши, прозорість чистих вод побачимо, яку променями пронизало Сонце… Є тільки — прозорість моря золотиста… І тіло — невагоме, прозоре — з прозорістю і світлом злилося…, і здається, що розчинилося… Нехай відчувається лише море, у якому все з'єднують води — в єдине одне… Потім ось так само можна горілиць лежати, милуючись нескінченним небом… Нехай море — дивиться у небо… А небо — дивиться у море … Прозорими хвилями світла — промиємо все тіло всередині… Вийдемо потім на берег, походимо неспішно, залишаючись свідомістю у злитті — з простором, морем і небом… — немов за краєм Землі… Вправа третя — “Земля”: Цю вправу слід починати з емоції любові і вдячності Землі, що всіх нас годує, поїть, ростить і носить на собі… Йдучи по поверхні планети, усвідомлюємо її величезність… Мізерно малий той простір, який ми бачимо очима тіла… Але й за горизонтом — ліворуч і праворуч, вперед і назад — поверхня її простягається… І — глибину Землі ми можемо відчувати… Як глибоко?… Земля постає нам — душею величезною! І на душі Землі знаходиться і кожна душа, що тут живе, росте… Подібно до квітки чи дерева, що на грунті виросли, і ми — як душі — живемо всі в єдиній турботі Матері-Землі… Відчуємо все це! Відчуємо собою-душею — її любов, і силу, і спокій! Вправа четверта — “Сонце”: Подивимося на Сонце рано вранці, на світанку. Наповнимо серця духовні таким же чистим і ніжним світлом! Запам'ятаємо собою-душею той стан випромінювання, котрим Сонце усім життям дарує світло… Нехай у серці тепер любов до всіх — сяє, подібно до Сонця! І з серцем сонячним, сяючим любов'ю, — живемо і даруємо всім свої спокій, любов! Подібне до Сонця Нескінченного — Першоджерело життя у всесвіті! Творець, подібно до Сонця, випромінює із Себе Творіння Своє. Його Любов пронизує все!
|
| |||||||||||||||||||||||||
|
| ||||||||||||||||||||||||||
Книга в PDF
