Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

---

Діалоги з Піфагором/Передмова Константіноса

---

Передмова Константіноса*

— Радійте, читачі! Сьогодні ви дізнаєтеся більше про діяння і Вчення Великого Піфагора!

Дві з половиною тисячі років відділяють час Його Втілення на Землі від днів нинішніх. Він був відомий всьому античному світу як видатний філософ, математик, засновник духовної Школи. В усі галузі знань Ним був внесений вклад і створена унікальна Школа для зростання душ людських, для їхнього вдосконалення.

До ваших сучасників дійшли деякі фрагменти з Його праць і легенд про життя Його, які переказувалися і переписувалися в ті давні часи багатьма.

Не бездоганні життєписи Піфагора, що складені Порфірієм або Діогеном Лаертським і тим більше — їхніми послідовниками… Вони збирали факти, чутки, легенди і припущення, що були записані людьми, котрі самі не знали Піфагора…

У найбільш чистому вигляді до вашого часу дійшли “Золоті вірші” Піфагора, збережені Лізієм [8].

… Так, ще за життя Піфагора почали складати легенди про Нього. Просте життя Його стало оточене ореолом таємниці… Багато хто вшановували Його як явленого на Землю Аполлона.

… Піфагор народився на острові Самос в Егейському морі. Його батьки ще до Його народження відвідали в Дельфах храм Аполлона, де їм було дано пророцтво, що у них народиться син, “який принесе благо всім людям на всі часи”.

… Про Своє дитинство Сам Піфагор розповідав небагато. Він говорив Своїм учням про те, що з ранніх років Він полюбив вчитися. І — підкреслював важливість прагнення до знань і до пізнання Істини: бо це є головний рушій душі на Шляху вдосконалювання!

Він спочатку вчився у багатьох освічених людей свого часу: Гермодаманта, Ферекіда Сіросського, Анаксімандра.

Значущими у Своєму духовному розвитку Піфагор згадував посвячення, отримані Ним в юності у орфіків. Саме від них Він отримав знання про закони істинної моральності, в тому числі, в етиці харчування, про величезні можливості впливу на душу гармонії в мистецтві, про Творця-Правителя всього Світоустрою, не розділеного на культи окремих “богів”.

Далі Піфагор багато подорожував різними країнами. Його сила духу і чарівність, прагнення до Істини і особиста чистота були такі, що духовні Майстри легко допускали Його до таємниць, які зазвичай ретельно приховувалися від іноземців.

Він отримував посвячення в багатьох духовних традиціях, включно з єгипетськими, проходив навчання, в тому числі, в Мемфісі і Геліополі і там навіть отримав сан жерця.

Але Піфагор перевершив усіх Своїх вчителів, бо за межами конкретних релігійних традицій Він бачив Єдиний Божественний Початок і зумів пізнати Його.

Потім Він опинився в Персії, яка в ті часи володарювала над багатьма народами. При дворі перському тоді збирали філософів, лікарів, провісників, магів… Так робили багато володарів різних країн тих часів, і правитель персів прагнув перевершити їх усіх в цьому…

У яких би країнах Піфагор не опинявся — Він збагачував Свій досвід мудрістю інших народів.

Потім Піфагор створив Свою Школу в грецькому місті Кротоні на півдні Італії. І ця Школа прославила Його ім'я на віки!

Він зібрав воєдино і мудрість, накопичену людством до того часу, і Божественні Знання, отримані Ним особисто, — і з'єднав все це в струнку систему, що охопила всі сфери життя і дозволила наближатися до Досконалості багатьом людям, які познайомилися з Його Вченням.

В тій Школі кожен міг отримувати ті знання, до сприйняття яких був готовий: починаючи з підлітків, які навчалися азам математики і музики, — і закінчуючи посвяченнями для тих, хто пізнавали вищі — Божественні — стани душі. Все це було вилаштувано в гармонійні сходинки зростання: від людини чистої, праведної у справах, емоціях і думках — до Людини Божественної!

У Школі в єдиному гармонійному союзі поєдналися релігія, науки і мистецтва. Учні тут могли отримувати різнобічні пізнання в медицині, астрономії, геометрії, музиці, також про закони пропорцій архітектури і скульптури. Але головними були знання про вдосконалювання душі. І все слугувало саме цій задачі.

Вміння милуватися і насолоджуватися красою було природнім у грецькій культурі тих часів. Це проявлялося і в повазі до філософії, що являла красу думки, і в милуванні красою тіла людського, наприклад, у спортивних змаганнях, танцях або прекрасних статуях. Захоплювалися також і красою слів у віршах поетів, гармонією в творіннях музикантів.

В цій атмосфері Піфагор пояснював людям закони створення гармонії і краси, вчив насолоді — через співналаштування — від їх споглядання, допомагав побачити їхній зв'язок з Божественними Законами спрямованості до Цілісності і Злиття зі Споконвічним.

Піфагор вчив і про закон перевтілень у розвитку душ. Він говорив про безліч народжень, які має на шляху до Досконалості кожна душа. Душу після смерті тіла не вічне плачевне існування в Аіді* чекає, але нове народження: знову в новому тілі душа народиться, щоб продовжити свій розвиток.

Піфагор вчив і про великий Центральний Вогонь — Сонце Бога: Творця, Першоджерело всього Творіння, керуючого процесами, що відбуваються у Світоустрої!

Працю рабів Піфагор не визнавав і проповідував свободу і ненасильство людини над людиною і людини над світом природи.

Він також пояснював людям неприпустимість і неугодність Богу жертвоприношень тварин, що існувало в традиційних віруваннях і культах багатьох храмів.

Він пояснював необхідність саме вегетаріанського харчування. Сам Він і Його учні були суворими вегетаріанцями.

Піфагор завжди справляв на людей незабутнє враження. Рухи Його були плавними і спокійними. Мова — некваплива і наповнена силою. Стан спокою не покидав Його навіть у тих ситуаціях, коли Його життя або Його справа наражалися на небезпеку. Ніяка ситуація не могла вивести Його зі стану гармонії, бо Він був єдиний з Вищою Гармонією, котра не порушується проблемами світу минущого.

Його виступи надихали безліч людей! Він робив, здавалося б, неможливе, об'єднуючи в одному стрункому Вченні і вищі духовні істини, і початкові основи, які були доступними і зрозумілими кожній людині.

Починалося все зі сходинок навчання моральній чистоті. Він пояснював закони взаємовідносин людини — з людиною, з природою, з Богом.

Ним була створена можливість для розвитку людей, які перебувають на будь-яких сходинках їхнього зростання. Для когось це був розвиток інтелекту через математичні знання і логіку, для когось — освоєння принципів гармонії в музиці, живописі, танці, поезії…

Він застосував моральні закони і до державного устрою, підкреслюючи значимість цього для виховання гідних громадян — і вплив Його на політиків і володарів також був величезним… І багато чого з Ним запропонованого здійснювалося на практиці.

Він присвятив Своє життя не утопії: нереальній мрії про прекрасний устрій суспільства. Але Він створив у Своїй Школі саме реальний зразок для морального і гармонійного життя людей.

В Школу Піфагора був досить ретельний відбір учнів для вищих сходинок навчання. Був тривалий випробувальний термін: від року до декількох років. Протягом цього часу кандидати знайомилися з моральними принципами і загальними знаннями про побудову Світоустрою. У публічних, відкритих для всіх бажаючих виступах — спочатку Сам Піфагор, а згодом і Його учні докладно говорили про це.

Потім для кандидатів на наступні сходинки навчання проводилася вступна співбесіда: серйозний іспит, де перевірялося, як учень засвоїв основи…

Новим у Школі було й те, що до неї разом з чоловіками приймалися і жінки. Для жінок в ті часи можливою була лише домашня освіта чи виховання при якому-небудь храмі. Але в Школі Піфагора вони мали можливість вчитися нарівні з чоловіками.

У Школі також не заборонялись подружні союзи між учнями.

Грубі сексуальні бажання Піфагор проголошував пороком, але витончені ніжні взаємини люблячих один одного людей називав благословенними Богом. Сам Піфагор був одружений і мав дітей. Його дружина і їхні діти були Його учнями.

У Школі існував розподіл тих, хто навчаються на групи (або, точніше, послідовні сходинки): які слухають і які пізнають.

Які слухають — це були ті, хто вбирали в себе і вчилися втілювати в повсякденному житті і творчості моральні правила і світогляд піфагорійців. На цій сходинці, зокрема, освоювалася внутрішня тиша. З психоенергетичних вправ вивчалися лише прості практики для вміння управляти своєю емоційною сферою, а також для очищення енергетики тіл. Учні цієї сходинки освоювали ті початкові прийоми, які розкривали духовне серце і дозволяли відчути, сприйняти Світло і Любов Бога. Багато з цих учнів потім продовжували свою діяльність за межами стін Школи, привносячи новий світогляд в життя оточуючих їх людей.

Які пізнають — це була наступна принципова сходинка: сходинка серйозної медитативної роботи на рівні буддхі-йоги. Таких учнів було набагато менше. Ці знання були вже езотеричними, тобто, таємними, доступними лише для достойних їх.

Була ще третя дуже мала група учнів — Сяючі. Так іменували Тих, Хто досягли Злиття з Божественною Свідомістю і тепер могли Самі сяяти: випромінювати Божественне Світло, дарувати Божественні Знання з Першоджерела. Їх було мало. Вони допомагали Вчителю у веденні занять, створювали нові громади піфагорійского братства.

… Душевна чистота нерідко викликає ненависть у тих, хто не хочуть преображати себе, щоб стати краще. Серед відхилених Піфагором кандидатів був чоловік, який зненавидів Піфагора і згодом озлобив і очолив тих, хто підпалили будівлю Школи і вбили Піфагора і багатьох з Його учнів…

Ця подія змусила решту втілених піфагорійців стати більш обережними, прагнути бути непомітними серед сторонніх людей. Пряме навчання стало доступним лише для дуже небагатьох. Але протягом століть світло цих знань продовжувало допомагати шукачам.

Існують легенди, що Піфагор не загинув тоді, а врятувався. Вони виникають через те, що Піфагор згодом являв Свій матеріалізований Облік Своїй решті учнів — для підтримки: щоб вони не впали духом в тих суворих обставинах.

… Знання вищих сходинок у Школі не записувалися. Або їх записували за допомогою таємних символів. Ті, хто підіймалися на достатні висоти розвитку, легко сприймали настанови і медитації від Учителя без Його тілесної присутності — безпосередньо від Свідомості до свідомості.

Так Він учив тих, хто не були поруч, а потім — після розівтілення — і багато поколінь послідовників.

Так Він продовжує допомагати втіленим людям і зараз.

Отже — дослухайтесь! І дізнаєтеся те, чому вчить Піфагор, — напряму з Його Вуст — Вуст Божественної Свідомості: