АГНІ-ЙОГА/Громада ГромадаІти до Бога найкраще громадою — групою однодумців, об’єднаних загальною вищою спрямованістю. У громаду варто приймати тільки відданих справі і чесних людей, а тих, хто лінується, брехливий, здатний до зрадництва, — тих треба безжалісно усувати від роботи. Справи громади — це вивчення, обговорення Вчення, практична допомога один одному, зокрема, через психоенергетичні методи, наповнення один одного любов’ю і розпалення нею сердець, практичні заняття з естетики, з очищення і розвитку енергоструктур організму, медитативні практики тощо. Групова психоенергетична робота набагато ефективніша для кожного, ніж індивідуальна, бо при цьому створюється потужне загальне енергополе. Об’єднання свідомостей общинників у їхній загальній любові є підготовкою до Злиття з Божественною Свідомістю. «Наш Вогненний закон приписує об’єднання свідомостей» [2]. Труд общинників повинен бути їхнім служінням Богові, він не повинен ґрунтуватися на вигоді, не повинен бути «собіслужінням» [3]. Члени громади повинні готувати себе до зустрічі з духовним Майстром, тільки за допомогою якого можна пізнати проходи в найтонші шари багатомірного Абсолюту, пізнати Ієрархію. Без Майстра така «трансмутація» неможлива [1]. «Істинно, якщо знаєте безперестанне предстояння, — уже маєте найкоротший шлях до Нас. Для людей зазвичай особливо страшна повсякденність. Для них вона є символом стомлення... Тим часом, для Нас (ваша) буденність є вдосконалюванням і сходженням. Вона відкриває врата Безмежності.» [2]. Зустрічі зі зломКожна людина на цьому Шляху обов’язково стикається із протидією сил зла з боку втілених і невтілених істот. Вони — представники хаосу, «чорні». Їхня «чорність» — не тільки символ, але й реальна, видима яснобаченням властивість грубих, брудних енергій їхніх звироднілих, деградованих свідомостей. Хто — вони? Як їх впізнати? Вони — це люди, що живуть в емоціях гніву (злості, роздратування, осуду і т.п.). Вони схильні до насильства, до неправди, підлості, зрадництва. Це однаково стосується і втілених людей, і людей-духів: адже, розутілившись, людина зберігає свої душевні якості. Сили зла, однак, цілком потрібні тому, хто йде до Світла — як творці належної напруги, як протидія, що тільки й може загартувати характер воїна. А без пристрасності і напруження всіх сил до вищого горіння — пробитися до Мети не можна. Зіткнення із силами зла також змушують тісніше «пригортатися» до Господа — і в цьому теж їхня об’єктивна значимість. «Деякі легковіри думають, що механічне проголошення Вищих Імен уже захистить їх од темних нападів. Але не механіка, а чистий вогонь серця тільки може створити надійний щит.» [4]. «... Ті, що йдуть із Силами Світла, повинні знати, що без напруженої битви немає перемоги» [2]. «Запитують: чому часто зволікаємо зі знищенням ворогів? Причин багато, назвемо дві. Перша — кармічні умови. Можна легко зашкодити близьким, зачіпаючи пов’язаного кармою ворога. Можна порівняти це становище із найважчою операцією, коли лікар не видаляє хворий орган, щоб не зачепити небезпечну артерію... У Нас вважають корисніше відокремити небезпечного супутника, ніж порушити весь караван. Друга причина (полягає в тому), що вороги є джерелом напруги енергії. Ніщо не може так нагнітити енергію, як протидія. Тому, для чого винаходити штучні перешкоди, коли «чорні» намагаються щосили збільшити нашу енергію?!» [2]. «Потрібно пам’ятати, що позитивні сили творять під тиском негативних...» [2]. «Не може відбутися рух без напруження, і тому кожне поступальне Вчення має потребу у ворогах і у Вчителеві... Ніяке нагнітання не пройде без користі... Кожне зростання духу має потребу в обтяженні обставинами.» [2]. «... Потрібно твердо пам’ятати дві умови. Одна — що людей ворожих варто уникати, бо не вони призначені (до Вищого). І друга — що, може, саме ворожість буде (вам) гідним трампліном. Але затримка — не за ворогами, порахуйте ближче!» [2]. Так, уплутуватися в боротьбу з ними треба далеко не завжди. Важливіше — прийти до своєї Мети і допомогти тим, хто з тобою йде. «Творче подолання хаосу... — постійний подвиг. Але битва з темними — лише судома, що утрудняє поступ.» [2].
|
| |||||||||||||||||||||||||
|