---

Бгаґавад-Ґіта

Редакція Володимира Антонова

© Володимир Антонов, 2010.

---

Бхаґавад-Ґіта — або, в перекладі із санскриту, Пісня Господня — є найважливішою частиною давньоіндійського епосу, що називається Махабхарата. В Махабхараті описуються події приблизно 5-7-тисячолітньої давнини.

Бхаґавад-Ґіта — великий філософський твір, який для історії Індії мав приблизно таку ж роль, як Новий Завіт — для країн європейської культури. В обох цих книгах з великою потужністю проголошено принцип Любові-Бхакті в якості основи духовного вдосконалення людини. Бхаґавад-Ґіта також подає нам цілісне уявлення про фундаментальні питання філософії, зокрема, що таке людина, Бог, про сенс життя людини та принципи її еволюції.

Головним героєм Бхаґавад-Ґіти є Крішна — індійський раджа, який водночас є Аватаром — втіленням Частки Творця, Котрий дав через Крішну людям особливо цінні духовні настанови.

Філософські істини в Бхаґавад-Ґіті викладаються у формі діалогу між Крішною та його другом Арджуною перед битвою.

Арджуна довго готувався до цієї праведної битви. Та, опинившись зі своїм військом перед шеренгами воїнів супротивника, серед яких він впізнає обличчя своїх родичів і колишніх друзів, він, спровокований на це Крішною, починає сумніватися у своєму праві брати участь у битві та ділиться з Крішною своїми переживаннями.

Крішна дорікає йому: подивися, скільки людей зібралося тут, аби вмерти за тебе! І битва вже неминуча*. Як же можеш ти, який привів їх на смерть, в останній момент покинути їх?! Якщо вже ти — професійний воїн — узявся за зброю, так борися за вірну справу! І зрозумій, що життя кожного з нас у тілі — лише короткий відрізок істинного життя. Людина — це не тіло, і вона не вмирає зі смертю тіла. І — в цьому сенсі — ніхто не може вбити та ніхто не може бути убитим.

Арджуна, заінтригований цими словами Крішни, ставить усе нові та нові запитання. А з відповідей випливає, що шлях до Досконалості лежить, зрозуміло, не через убивства, а через Любов — Любов спочатку до «проявлених» аспектів Бога-Абсолюту, а потім і до самого Творця.

Відповіді Крішни й складають основу Бхаґавад-Ґіти — однієї з найбільших за глибиною мудрості та широтою охоплення фундаментальних проблем — із книг, що існують на Землі.

Є кілька перекладів Бхаґавад-Ґіти російською мовою. З них переклад А.Каменської та І.Манціарлі [37] має переваги, бо в ньому найкраще передано медитативний аспект висловлювань Крішни. Втім, варто зазначити, що багато віршів цього тексту залишилися недоперекладеними.

Переклад В.С.Сємєнцова [56] є вдалою спробою передати на віршований лад санскритської Бхаґавад-Ґіти. Текст справді став литися, мов пісня. Але при цьому, у багатьох випадках знизилася точність перекладу.

Переклад, виконаний товариством «Свідомість Крішни», має ті переваги, що він супроводжується санскритським текстом (зокрема, в російській транслітерації). Але зміст дуже перекручений.

Переклад за редакцією Б.Л.Смірнова [58] претендує — за задумом перекладачів — на високу точність, маючи при цьому деяку «сухість» мови. Але, як і в усіх перерахованих виданнях, багато важливих висловів Крішни залишилися не зрозумілими перекладачам і тому, були перекладені невірно. Типові помилки трапляються, наприклад, коли розшифровують слово «Атман» як «найменший з найменших», а не як «найтонший з найтонших», або перекладають слово «буддхі» як «вищий розум», «чиста думка» і т.п., а не як «свідомість». Помилок цього типу могли б уникнути тільки ті перекладачі, які самі опанували вищі ступені йоги.

Нижче публікується редакція перекладу Бхаґавад-Ґіти, виконана складачем цієї книги.

Санскритські терміни,
залишені в тексті без перекладу

Атман — головна суть людини: частина багатомірного організму, що перебуває у вищій просторовій мірності та яка підлягає пізнанню (докладніше див. у [7,10]).

Брахман — Святий Дух.

Буддхі-йога — система методів розвитку свідомості людини, що іде за раджа-йогою.

Варни — еволюційні ступені розвитку людини, яким відповідає її соціальна роль: шудри — слуги, вайшьї — торговці, селяни, ремісники, кшатрії — ватажки, воїни, брахмани — в первісному значенні слова — ті, хто досяг станів Брахмана. В Індії та низці інших країн варнова приналежність почала успадковуватися від народження, що заперечувалося багатьма мислителями та заперечується Богом (див. нижче).

Гуни — це термін, що означає сукупність властивостей, насамперед, людських душ. Вирізняють три гуни: тамас — тупість, неуцтво, раджас — енергійність, пристрасність, саттва — гармонія, чистота. Кожна людина, еволюціонуючи, повинна підніматися цими гунами-ступенями та згодом йти ще вище (про це див. у тексті). Якості, властиві гунам раджас і саттва, послідовно повинні бути освоєні кожним, щоб він зміг йти далі.

Гуру — духовний учитель.

Дхарма — об’єктивний закон життя; призначення, шлях людини.

Індрії — «щупальці», які ми «простягаємо» зі своїх органів почуттів, а також розумом (манасом) і буддхі — до об’єктів сприйняття або міркування.

Ішвара — Бог-Отець, Творець, Аллах, Дао (у даоському значенні слова), Первинна Свідомість, Адібудда.

Йога — санскритський еквівалент латинського слова релігія, що означає зв’язок з Богом, методи просування до Нього, Злиття людини з Богом. Можна говорити про йогу:

а) як про Шлях і методи релігійного просування і

б) як про стан Єднання з Богом (у другому випадку це слово пишеться з великої літери).

Майя — Божественна Ілюзія: мир матерії, що видається нам самосущим.

Манас — ум, розум.

Махатма — Великий Атман, тобто людина, яка має свідомість, правильно розвинену найвищою мірою, еволюційно зріла, мудра людина.

Муні — мудрий, мудрець.

Параматман — Вищий, Єдиний Божественний Атман: те ж саме, що й Ішвара.

Пракріті — космічна матерія (у збірному значенні).

Пуруша — космічний дух (у збірному значенні).

Раджа — правитель, цар.

Ріші — мудрець.