Сучасні знання про Бога, Еволюцію, сенс життя людини.
Методологія духовного вдосконалення.

Хтось дуже ніжно, тихо
Торкнувся серця мого...
Знати б мені хотілося:
Хто ж — Він? Хто?…

З трепетом, з надією
Розпахнувши врата душі,
У мовчазному очікуванні
Чекаю на відповідь я у тиші...

Посміхаючись, обіймає
І пестить Він мене.
І — тихенько щось шепоче...
Його зрозуміти намагаюсь я…

Заклик Його я відчуваю,
Приймаю всією душею:

«Пізнаючи Атман, очищаючись, —
Ставай худчіше Мною!»

Завжди прагни творити добро!
Блаженство, ніжність і тепло,
Терпіння, піклування, ласка і спокій —
Таким повинен бути стан твій!

Прагни, чим зможеш, допомагати
Тим, хто забажає Істину пізнати!
Ти руку допомоги свою їм простягни
І чекай смиренно на вказівки Мої!

З тобою разом будемо ми справи вершити!
Але — для початку — треба це заслужити:
Судиною чистою і бездонною потрібно стати,
Щоб змогла цілком ти до слів Моїх

дослухатись!

Як прояви гармонії та краси —
Квіти розсипані по всій планеті!
Їхні різнобарвні вбрання — такі милі!
І радують бутони й суцвіття!

Своїм вбранням вони чарують погляд!
І виділяють дивний аромат!
Ще — можна ж навчитися у квітів
Дарувати свою любов, не вимагаючи

взамін дарів!

І ніжність пелюстки, і стрункість стеблинки
Помітити можна: потрібно тільки

в красу закохатися!

Але,... незважаючи на жагу до життя

кожної квітки,

Її позбавляють люди кореня, бажаючи

«красою насолодитися»...

Давайте ж не будемо ми квіти зривати
І життя навмисно їхні переривати!
Адже кожним життям добрим —

потрібно дорожити,

Піклуватися про нього, з сердечним трепетом

любити!

Наскільки важливо навчитися відчувати
Краси симфонію,
В емоціях і в думках, і у вчинках
Дотримуватися гармонії,

Щоб було менше болю у світі,
Створеному Творцем,
Щоб проявляли люди вдячність
За все, що нам подаровано Отцем!

Ми — Єдиного Бога діти!
І всіх нас тягне Додому:
До того Осередку і Світла,
Який є Любов і Спокій!

Нехай різні у кожного долі,
За якими склалося йти,
Але, закохавшись одного разу в Свободу,
Ми не шукаємо інші шляхи!

Ми йдемо лише стежкою серця,
Через себе Його Голос несемо,
Розкриваємо прохід для достойних,
Щоб злилися з Ніжністю, щезнувши —

у Злитті — в Ньому!

Навчайтесь дарувати, навчайтесь любити!

Навчайтесь по світу вільно ходити

Навчайтесь, прощаючи, зло забувати

І добрі думки у життя втілювати!