Ти можеш йти по Моїй Землі, По стежках Моєї Любові, І знаходити місця тиші, Де з тобою ми будемо одні!
Але навіть серед шуму і метушні Я можу бути з тобою і в тобі! Ти можеш себе відчувати тільки Мною, Бути у Великому Спокої або у Вогні,
що Творить!
Що потрібно, щоб людям являти Мою Вселенську Суть? — Забудь про себе, стань Любов'ю Моєю,
Тільки Мною дій і будь!
Серце, яке вмістило Бога, Це — Мною улюблений храм! Іди по Землі й неси у своєму серці Моєї Вічної Любові Океан!
(Січень 2012)
Всі, Хто дійшли (від Адлера)
Всі, Хто дійшли, — в Мені! Всі, Хто в Мені, є Я! Це — Єдине Ми: Основа всього Буття!
Не має меж Мій Вогонь, Що Творить у Вічності життя! Якщо хочеш у Мене увійти — Всі інші цілі відкинь!
Тільки той, хто себе як душу Перетворює на Любов і Світло, — Входить у Мої Глибини, Де розподілу немає!
(Січень 2012)
Стань Великою Душею! (від Апостола Андрія)
Блакитні, як небо, очі Андрія дивляться в отверзте серце.
І обійняли усю Безмежність — Його ніжні Руки!
Захлеснула Хвиля Любові, в якій «я» зникло! Тільки Велика Потужність Океану Світла заповнює Собою тепер усю Нескінченність!
Немає вже іншого в душі, окрім Ніжності Бога! Вона світить, живе і дихає Великою Любов'ю!
Андрій говорить:
— Слухай Мої слова в тиші і чистоті духовного серця! Відкрийся і розчинися в Моєму Прозорому Спокої!
Слухай Мене так, щоб сенс кожного слова став тобі явним! Нехай усвідомлення Суті — душу наповнить!
Слухай Мене і впускай в себе Істину Життя:
Бог — є Любов! І, забувши про себе, Його лише Любов'ю сяючи, ти — у Світлі і Силі Його — встань поряд з Нами!
Любов'ю живи, любов'ю рости, любов'ю все твори у згоді із Задумом Божим!
Сила дарується тільки лише тим, хто її готові прийняти — для блага усього живого!
Небесний Отець щедро дарує Свою Волю, яка Творить, тим, хто стали величезною і сильною Любов'ю і мудрими стали.
Вчися Великій Роботі Творця життя! Твори любов і добро — у нерозривному Злитті з Богом! Не переступай за межі Єдності — власною малою волею!
Бог — Єдиний, Він живе і в тобі, і в Мені, і у всьому!
Стань же Великою Душею, яка являє Волю Бога!
(Лютий 2012)
Ставай Божественним Вогнем! (від Йамамати)
Це — вкрай важливо: навчитися світити «Сонцем Бога»!
Усі, Хто живуть тут, в Споконвічних Глибинах, — роблять це.
Величне Сонце — це Світло і Життя, що дають «їжу» усьому живому!
Творець — це Споконвічний Океан не лише Спокою, але Він ще — і Велике Нескінченне Сонце: Божественний Вогонь, Споконвічне Полум'я, що виходить з Первозданної Глибини, — Прозорий Найтонший, який несе Ніжність і Блаженство, Мир та Спокій!
Кожен Мій схід над Землею — цей прояв Волі Споконвічного.
Треба навчитися розпалювати Божественний Вогонь в Споконвічній Глибині, перетворюючи Океан Спокою — в Океан Вогню: Прозорого Неопалимого, що несе життя!
(Травень 2013)
Я тут — завжди! (від Адлера)
«Не йди, побудь ще зі мною!» «Я тут — завжди! Я ніколи не йду! А ти — будь Мною! Занурся у Мій Вогонь, Злийся з Силою, Котрою Творю!
Я — творю все на цій Землі! Я — для кожного життя Джерело! Я — Вогнем Первозданним — сяю в тобі! Я — Ніжної Любові Потік!
Є Сила — одна для всіх, Хто трудиться тут, на Землі!
Є Сонце Великої Любові! Я запалив це Сонце в тобі!
Це Світло, що палає у тобі, Вже не можна погасити! Я навчив тебе — Моєю Любов'ю бути!
Неси Мій Великий Спокій! “Сонцем Бога” вставай над Землею! Вчися Волю Мою проявляти — Щоб іншим Шлях у Мене вказати!»
(Травень 2013)
Стань — Мною! (від Óдіна)
Над просторами земних морів Своє серце — Любов'ю розлий! Обіймай душею береги! Плекай над собою хмари!
Подивися: як хвиля за хвилею, Як прибій на берег морський —
Я, за сторіччям сторіччя, сходжу сюди!
Я — як Сонце свічу! Я — сяю завжди!
... А в Глибинах Моїх — Великий Спокій!
... Я усі таємниці Мої розкрив перед тобою!
Ставай же — Одно зі Мною!
Навчися жити, як Я! Стань — Мною!
(Травень 2013)
Від Адлера
Приймай і відпускай — легко! Все, що приходить, — це ж посилаю Я!
Все, що йде з твого життя, — теж відбувається за Моєю Волею, бо цьому прийшов строк!
Не тримайся за своє минуле! І не витрачай сили на порожні мріяння і бажання!
Майбутнє, яке ти створюєш, має бути погоджено з Моєю Волею!
Ні за що у світі матерії не повинні чіплятися твої руки душі: вони покликані працювати, піклуватися, підтримувати тих, кому Я хочу дарувати Мою Турботу!
Вчися у Мене! Мої Руки гладять, пестять, дарують, запрошують в Мою Обитель!
Повна Свобода має бути набута усередині, в житті зі Мною, в Мені — тоді усі земні речі встають на свої місця і події йдуть своєю чергою, не зачіпаючи твій спокій, не порушуючи течії твоєї любові до Моїх дітей!
Ніщо не має «вибивати» тебе зі стану буття в Мені і виконання Моєї Волі — Волі Єдиного!
(Червень 2013)
Ти зрозумій! (від Сулії)
Слова любові, що наповнюють душі, — слухай!
До Тих, Хто досягли Єдності з Творцем, —
дослухайся!
Тишу і Спокій, що завжди живуть
за словами, — пізнай!
Слухай, дивись, розумій! У Красу —
душею вростай!
У світ Світла й Ніжної Любові — заходь!
Немов за край створеного світу —
душею заглянь!
Руками душі простір Світла-Вогню обійми!
Є — тільки Світло, тільки Бог! Ти це зрозумій!
Пізнай собою-душею Глибини Його Вогню!
Це — є Вище Ми! Ти стаєш Вищим «Я»!
Нехай сяє в душі натхнення
від мрії, що творить!
Навчися являти для інших Вогонь
Святої Краси!
(Червень 2013)
Від Симеона Нового Богослова
Так, земні справи треба робити, і ніхто не зробить їх за тебе... Але треба пам'ятати також, що, йдучи із земного плану, ти візьмеш з собою лише ті скарби, які збиралися тобою для Царства Небесного!
Ти йтимеш, не маючи нічого іншого, окрім тих станів душі, яких набула, тих знань і умінь, які «проросли» в душу!
Тільки повноцінно засвоєне вміння жити у Божественних Станах дозволить увійти до Істинного Дому — в Обитель Небесного Отця! Тоді ти йтимеш Туди — де на тебе чекають Ті, Хто вже раніше увійшли до Царства Небесного!
Є можливість вже зараз освоїти звичний стан життя серед Тих, Хто Виходять з тієї Обителі для допомоги втіленим людям!
Не чіпляйся за земне! Течи по життю Річкою Святого Духа, обіймай Любов'ю і Турботою! Або — будь Прозорим Спокоєм, властивим буттю в Обителі Споконвічної Свідомості!
Речі і люди, події і обставини — приходять і відходять. Божественна ж Прозорість не «прилипає» ні до чого і не брудниться ні об що!
Треба перенести життя твоє у світ Духа — цілком! І потім — навчитися виходити з Божественних еонів, проявляючи Божественну Волю через тіло твоє!
Ось саме тоді і трапиться — Невразлива Прозорість!
Грубі слова або емоції ненависті не торкнуться тоді тебе, бо тебе зовсім немає там, де панують такі емоції! Ніякі події не зможуть поколивати Любов і Спокій, які ти несеш в собі!
Минуще і тлінне існує в царстві земному. Справжнє ж і вічне — в Царстві Духа!
Треба вміти жити в стані незалежності від оцінок і емоційних реакцій інших людей на твої дії. При цьому, зрозуміло, не слід забувати про обачність! Мудрий не ризикує марно — і тому може бути безстрашним!
Якщо те, що ти робиш, погоджене з Волею Бога, то будь-яка ненависть розіб'ється об Прозорий Спокій!
Не бійся засудження з боку людей! І не прив'язуйся до схвалень і похвал! Вони не роблять ні тебе, ні твої справи — ні краще, ні гірше!
Пам'ятай те, що Кайр сказав Володимиру :
«Треба жити так, щоб бути готовим у будь-який момент піти звідси. Але залишаєшся тут — лише для того, щоб служити Богові через допомогу втіленим людям!»
(Серпень 2014)
Від Лао-Цзи
Той, хто збирає земне, — з часом його втрачає. Той, хто прив'язується до речей і людей, — отримує страждання від їхньої втрати.
Той, хто збирає Небесне, отримує і земне, але він до земного не прив'язаний і тому не страшиться його втратити.
Дао піклується про таку людину, і тому вона ні в чому не матиме недостачі!
Можна володіти землями, палацами і будинками, але не бути обтяженими володінням.
Можна мати дітей, супутника або супутницю на Шляху, друзів і учнів, але не бути зв'язаними цими стосунками.
Турбота і відповідальність, але не прив'язаність — ось ключ до успіху!
Так, це не просто. Легше — не мати, не робити, не любити, не творити... Той, хто не має — не втрачає, хто не любить — не відчуває болю втрат, хто нічого не робить — не здійснює помилкових діянь... Але що приніс він життям своїм для Дао? Чим допоміг він іншим на Шляху?
* * *
Кожна квітка зацвітає у свій строк. І є між квітами пустоцвіти: не з кожного трапиться плід.
І багато насіння гине, так і не зійшовши...
Якби кожне сім'я — без зусиль садівника — приносило б плід, то чи не менше радів би садівник визрілим плодам?
Також, якби успіх був неминучий і вибору, куди йти, не стояло б, — чи такою великою була б заслуга того, хто здолав Шлях до Досконалості?
Не так радує плід, без зусиль вирощений, — як той, якому присвятили багато днів або роки!
* * *
Багато разів ти, людина-душа, як сім'я, була кинута на Землю і зростала і прагнула!
Багато разів вчилася ти рости і квітнути!
І тоді, коли приходить термін, відповідний для цвітіння, — ти можеш розквітнути!
І, лише коли усі зусилля спрямовані до Мети, — можливе дозрівання плоду!
У прагненні дарувати і любити — душа зростає до здатності до Об'єднання з Божественною Свідомістю!
* * *
Багато світлих намірів не знаходять реалізації. Багато добрих справ не можуть бути здійснені людьми...
Чому так?
Щоб добре сім'я зійшло — потрібні праця і час.
Ще потрібні умови для зростання і розвитку.
Чи багато людей готові провести життя своє на ниві духовній?
Чи багато тих, хто готові працювати, отримуючи воздаяння не у світі матерії?
Книга в PDF
